Якщо уряд планував від 1 січня 2010 року збільшити мінімальну зарплату до 681 гривні, то депутати вирішили підняти цей базовий показник до 869 гривень. Збільшили депутати і мінімальний прожитковий мінімум – десь на третину більше, ніж пропонував Кабмін.
Відкриваючи у середу засідання уряду, Юлія Тимошенко гостро розкритикувала новий закон про підвищення соціальних стандартів, ухвалений парламентом днем раніше.
«Прийняття цього закону для країни є абсолютною катастрофою. Тому що більше ста мільярдів гривень потрібно, щоб його виконати, – зазначила Прем’єр-міністр. – Зрозуміло, що таких грошей у державному бюджеті навіть близько немає. Це все одно, що хворому на цукровий діабет від щирого серця дати кілограм цукру одночасно. Приблизно такий ефект цього закону для країни. Це загрожує бюджету кожного українця, це загрожує інфляцією і падінням курсу гривні».
Бюджетні різночитання
Відповідальність за ухвалення закону Юлія Тимошенко поклала на лідера Партії регіонів Віктора Януковича, хоча законопроект був поданий заступником голови фракції блоку Литвина Олегом Зарубінським, який до того ж входить до складу урядової коаліції. Представляючи закон, він, серед іншого, порадив скоротити витрати на державний апарат, зокрема, на утримання Президента.
Натомість Юлія Тимошенко та лідер фракції БЮТ у парламенті Іван Кириленко закликали главу держави не підписувати закон. Тим часом, у Секретаріаті Президента також схиляються до думки, що закон потребує доопрацювання. Перший заступник голови Секретаріату Олександр Шлапак повідомив, що радитиме Президенту накласти на закон вето.
Зараз політики по-різному оцінюють, скільки грошей треба державі для підвищення соціальних стандартів. Якщо Юлія Тимошенко каже про сто мільярдів гривень, то її опоненти – лише про 10 мільярдів. Натомість екс-голова НБУ Сергій Тігіпко вважає, що реалізація нових стандартів обійдеться у 80 мільярдів гривень.
За словами економіста Ігоря Бураковського, таку значну різницю в показниках можна пояснити різними методами підрахунку. «Рахуємо ми, скажімо, із урахуванням усіх відповідних платежів на фонд заробітної плати або беремо суто заробітну плату», – зазначає він.
Третина населення – на межі
Між тим, показник мінімального прожиткового мінімум є актуальним для 29 відсотків громадян України. «Майже третина домогосподарств має ситуацію, що на одного члена родини приходиться менше 630 гривень, – каже голова правління Українського інституту соціальних досліджень Ольга Балакірєва, посилаючись на дані проведеного на початку жовтня дослідження. – Між іншим, середній рівень доходів на одного члена родини в Україні складає 1095 гривень. І це теж недостатньо».
За словами вченого-соціолога, доходи на рівні прожиткового мінімуму дозволяють забезпечувати лише харчування, а на сплату комунальних платежів такі громадяни зазвичай мають субсидії.
На думку експертів, в Україні за останні десятиліття принципово змінилася модель економіки. Проте система соціального захисту залишилася попередньою. Через таку невідповідність здійснювати ефективний захист малозабезпечених громадян стає дедалі складніше.
(Київ – Прага)
Відкриваючи у середу засідання уряду, Юлія Тимошенко гостро розкритикувала новий закон про підвищення соціальних стандартів, ухвалений парламентом днем раніше.
«Прийняття цього закону для країни є абсолютною катастрофою. Тому що більше ста мільярдів гривень потрібно, щоб його виконати, – зазначила Прем’єр-міністр. – Зрозуміло, що таких грошей у державному бюджеті навіть близько немає. Це все одно, що хворому на цукровий діабет від щирого серця дати кілограм цукру одночасно. Приблизно такий ефект цього закону для країни. Це загрожує бюджету кожного українця, це загрожує інфляцією і падінням курсу гривні».
Бюджетні різночитання
Відповідальність за ухвалення закону Юлія Тимошенко поклала на лідера Партії регіонів Віктора Януковича, хоча законопроект був поданий заступником голови фракції блоку Литвина Олегом Зарубінським, який до того ж входить до складу урядової коаліції. Представляючи закон, він, серед іншого, порадив скоротити витрати на державний апарат, зокрема, на утримання Президента.
Натомість Юлія Тимошенко та лідер фракції БЮТ у парламенті Іван Кириленко закликали главу держави не підписувати закон. Тим часом, у Секретаріаті Президента також схиляються до думки, що закон потребує доопрацювання. Перший заступник голови Секретаріату Олександр Шлапак повідомив, що радитиме Президенту накласти на закон вето.
Зараз політики по-різному оцінюють, скільки грошей треба державі для підвищення соціальних стандартів. Якщо Юлія Тимошенко каже про сто мільярдів гривень, то її опоненти – лише про 10 мільярдів. Натомість екс-голова НБУ Сергій Тігіпко вважає, що реалізація нових стандартів обійдеться у 80 мільярдів гривень.
За словами економіста Ігоря Бураковського, таку значну різницю в показниках можна пояснити різними методами підрахунку. «Рахуємо ми, скажімо, із урахуванням усіх відповідних платежів на фонд заробітної плати або беремо суто заробітну плату», – зазначає він.
Третина населення – на межі
Між тим, показник мінімального прожиткового мінімум є актуальним для 29 відсотків громадян України. «Майже третина домогосподарств має ситуацію, що на одного члена родини приходиться менше 630 гривень, – каже голова правління Українського інституту соціальних досліджень Ольга Балакірєва, посилаючись на дані проведеного на початку жовтня дослідження. – Між іншим, середній рівень доходів на одного члена родини в Україні складає 1095 гривень. І це теж недостатньо».
За словами вченого-соціолога, доходи на рівні прожиткового мінімуму дозволяють забезпечувати лише харчування, а на сплату комунальних платежів такі громадяни зазвичай мають субсидії.
На думку експертів, в Україні за останні десятиліття принципово змінилася модель економіки. Проте система соціального захисту залишилася попередньою. Через таку невідповідність здійснювати ефективний захист малозабезпечених громадян стає дедалі складніше.
(Київ – Прага)
