У понеділок в Мінську Петро Порошенко назвав свій приїзд знаковим, адже в білоруській столиці вже давно не було міністра закордонних справ України. Новий шеф українських дипломатів приїхав готувати візит до Києва білоруського президента. «Ми чекаємо його з нетерпінням. Ми чекаємо, що цей візит буде наповнений конкретним, практичним змістом в економічній і політичній співпраці», – заявив Порошенко.
Найболючіше питання українсько-білоруських відносин – договір про кордон, який не хоче ратифікувати білоруський парламент. Мінськ наполягає на поверненні боргу українських підприємств, який накопичився в 90-х роках. У Києві відповідають, що це борг не держави, а комерційних структур. Порошенко сподівається на поступ у цьому питанні і пообіцяв на зустрічні кроки з боку України, не уточнивши, які саме.
Мінський політичний оглядач Олександр Федута очікує, що проблема ратифікації, яка затягнулася на 12 років, незабаром буде розв’язана. А до зближення Київ і Мінськ, на його думку, штовхають внутрішні чинники – президентські вибори в Україні у 2010 році, а в Білорусі – в 2011-му.
«Для Лукашенка контакти з демократичними лідерами України – це ще один сигнал, який він подає тій частині електорату, яка зазвичай голосувала проти нього і на яку він багато в чому розраховує сьогодні. Так само для Юлії Тимошенко і для Віктора Ющенка Олександр Лукашенко – це певний символ, символ пострадянської ностальгії, яку відчуває значна частина українського електорату», – сказав білоруський політолог в інтерв’ю Радіо Свобода.
Така ностальгія і пов’язана з нею ідея слов’янського союзу для українського виборця – це вже справа минулого, переконаний український оглядач, директор Інституту зовнішньої політики при Міністерстві закордонних справ України Григорій Перепелиця. За його словами, після Помаранчевої революції деякі гарячі голови хотіли здійснити експорт демократії до Білорусі, але це призвело до «великої невдачі». Сьогодні ж об’єктивна потреба у поліпшенні українсько-білоруських відносин пов’язана не з демократизацією самої Білорусі, а зі спробами формування дуги Балточорноморської співпраці, зазначає український оглядач. «Оскільки Україна тепер, як ми бачимо, має віддалену перспективу членства у Європейському Союзі, – каже він, – то звісно, що наша країна шукає формування якихось регіональних об`єднань».
Україна і Білорусь контролюють російський транзит
Під тиском Росії нових регіональних союзників змушений шукати і Олександр Лукашенко, який втрачає шанси стати президентом білорусько-російського союзу, а тому прихильніше ставиться і до Євросоюзу, і до України, вважає Григорій Перепелиця.
Російський чинник у зближенні Києва і Мінська також бачить мінський політолог Олександр Федута. «Білорусь та Україна контролюють сьогодні 100 відсотків газового і нафтового транзиту, який йде з Росії на Захід, – зауважує він. – Для того, щоб його дійсно контролювати і користуватися такою перевагою, важливо мати можливість домовлятися з партнером, про ціни в першу чергу. Напередодні виборів і в Україні, і в Білорусі добре мати можливість показати Росії, що партнер сильний і що краще сюди не втручатися».
Серед можливих спільних планів – розвиток нафтопроводу Одеса-Броди, який будували для того, щоб постачати каспійську нафту до Європи, інфраструктурні проекти. Крім цього, Україна зацікавилася білоруською технікою. І про це у вівторок у Мінську говорив, серед іншого, перший віце-прем’єр Олександр Турчинов, який приїхав на засідання українсько-білоруської комісії з торговельно-економічного співробітництва. Там він повідомив, що до білоруської столиці найближчим часом може завітати і Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.
Чи зближення між Києвом і Мінськом є ситуативним, чи має перспективу на майбутнє? Відповідь на це запитання наразі залишається відкритою. Григорій Перепелиця вважає, що нова політика Олександр Лукашенка – це реакція на нинішню зовнішньополітичну кон’юнктуру, тому не варто очікувати, що поліпшення відносин із Україною буде сталим. Є ризик, що у Києві після виборів також можуть підкорегувати ставлення до сусіда, залежно від того, який вітер дутиме з північного-сходу. Коли Москва раніше перекривала газовий вентиль то Україні, то Білорусі, то вже були прецеденти, коли і там, і там пропонували збільшити транзит енергоносіїв через свою територію.
(Прага – Київ)
Найболючіше питання українсько-білоруських відносин – договір про кордон, який не хоче ратифікувати білоруський парламент. Мінськ наполягає на поверненні боргу українських підприємств, який накопичився в 90-х роках. У Києві відповідають, що це борг не держави, а комерційних структур. Порошенко сподівається на поступ у цьому питанні і пообіцяв на зустрічні кроки з боку України, не уточнивши, які саме.
Мінський політичний оглядач Олександр Федута очікує, що проблема ратифікації, яка затягнулася на 12 років, незабаром буде розв’язана. А до зближення Київ і Мінськ, на його думку, штовхають внутрішні чинники – президентські вибори в Україні у 2010 році, а в Білорусі – в 2011-му.
«Для Лукашенка контакти з демократичними лідерами України – це ще один сигнал, який він подає тій частині електорату, яка зазвичай голосувала проти нього і на яку він багато в чому розраховує сьогодні. Так само для Юлії Тимошенко і для Віктора Ющенка Олександр Лукашенко – це певний символ, символ пострадянської ностальгії, яку відчуває значна частина українського електорату», – сказав білоруський політолог в інтерв’ю Радіо Свобода.
Така ностальгія і пов’язана з нею ідея слов’янського союзу для українського виборця – це вже справа минулого, переконаний український оглядач, директор Інституту зовнішньої політики при Міністерстві закордонних справ України Григорій Перепелиця. За його словами, після Помаранчевої революції деякі гарячі голови хотіли здійснити експорт демократії до Білорусі, але це призвело до «великої невдачі». Сьогодні ж об’єктивна потреба у поліпшенні українсько-білоруських відносин пов’язана не з демократизацією самої Білорусі, а зі спробами формування дуги Балточорноморської співпраці, зазначає український оглядач. «Оскільки Україна тепер, як ми бачимо, має віддалену перспективу членства у Європейському Союзі, – каже він, – то звісно, що наша країна шукає формування якихось регіональних об`єднань».
Україна і Білорусь контролюють російський транзит
Під тиском Росії нових регіональних союзників змушений шукати і Олександр Лукашенко, який втрачає шанси стати президентом білорусько-російського союзу, а тому прихильніше ставиться і до Євросоюзу, і до України, вважає Григорій Перепелиця.
Російський чинник у зближенні Києва і Мінська також бачить мінський політолог Олександр Федута. «Білорусь та Україна контролюють сьогодні 100 відсотків газового і нафтового транзиту, який йде з Росії на Захід, – зауважує він. – Для того, щоб його дійсно контролювати і користуватися такою перевагою, важливо мати можливість домовлятися з партнером, про ціни в першу чергу. Напередодні виборів і в Україні, і в Білорусі добре мати можливість показати Росії, що партнер сильний і що краще сюди не втручатися».
Серед можливих спільних планів – розвиток нафтопроводу Одеса-Броди, який будували для того, щоб постачати каспійську нафту до Європи, інфраструктурні проекти. Крім цього, Україна зацікавилася білоруською технікою. І про це у вівторок у Мінську говорив, серед іншого, перший віце-прем’єр Олександр Турчинов, який приїхав на засідання українсько-білоруської комісії з торговельно-економічного співробітництва. Там він повідомив, що до білоруської столиці найближчим часом може завітати і Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.
Чи зближення між Києвом і Мінськом є ситуативним, чи має перспективу на майбутнє? Відповідь на це запитання наразі залишається відкритою. Григорій Перепелиця вважає, що нова політика Олександр Лукашенка – це реакція на нинішню зовнішньополітичну кон’юнктуру, тому не варто очікувати, що поліпшення відносин із Україною буде сталим. Є ризик, що у Києві після виборів також можуть підкорегувати ставлення до сусіда, залежно від того, який вітер дутиме з північного-сходу. Коли Москва раніше перекривала газовий вентиль то Україні, то Білорусі, то вже були прецеденти, коли і там, і там пропонували збільшити транзит енергоносіїв через свою територію.
(Прага – Київ)
