Скільки насправді українців живуть за межею бідності: чверть чи половина?

Уряд нарахував лише 24% бідних

В уряду, який визначив прожитковий мінімум на рівні 669 гривень, інші викладки. Міністр праці й соціальної політики України Людмила Денисова у коментарі Радіо Свобода зазначила, що рівень бідності в Україні – не половина населення, а чверть (24%). «Одна людина бідна буде в державі – це вже погано, тому 24% – це забагато. Але так є, на жаль».

Наскільки заможно живеться мешканцям Харківщини?

Харківщина – одна з областей України, де особливо гострою є проблема безробіття. 10 тисяч людей безробітних у Харкові, 25 – по області в цілому. Така статистика дозволяє говорити опонентам влади про нібито зубожіння харків’ян, розповідає кореспондентка Радіо Свобода в цьому регіоні Юлія Журавльова.

Олександра вже давно не студентка. Але сьогодні живе майже так само, як і десять років тому, коли була першокурсницею, в умовах жорсткої економії. Зарплати в дві тисячі гривень вистачає лише, щоб сплатити за орендовану квартиру, купити продуктів і доїхати на роботу. Щоб дозволити собі посидіти в кафе із друзями, сходити в кіно або з’їздити до родичів, дівчині доводиться працювати ще у кількох місцях. Загалом, підраховує, має три роботи, і додому часто повертається після опівночі. «Задля того, щоб вільно залишатися на плаву, мені доводиться працювати у трьох місцях, це, так би мовити, підзаробіток. У принципі, працювати доводиться багато. Адже, як на мою думку, у Харкові досить низькі зарплати, а ціни, як і всюди», – каже Олександра.

В обласному управлінні економіки кажуть: Харківська область за ціновими показниками одна з найкращих в Україні. За останній місяць товари й послуги, за винятком проїзду в транспорті, навіть подешевшали. Хоч і не набагато.

Єдине, що дорожчає восени й узимку, – одяг та взуття. У сезон торговці традиційно намагаються підзаробити.

За дослідженням, проведеним минулого місяця, 17% українців сказали, що їм бракує грошей на їжу, повідомив директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. А за всіма загальними критеріями разом (на їжу коштів вистачає, а на одяг та взуття – ні, або на це все гроші є, а на холодильник немає), бідними вважає себе половина населення України. «У 1998 році було 52% людей, які бідні. І цей показник почав знижуватися за рік-два до економічного зростання. Через те, що тіньовий сектор почав працювати і працював як механізм виживання. Але потім почалося економічне зростання і показник бідності суттєво змінювався: 1999 році – 44%, 2001 рік – 35%, 2008 рік – 11-12%», – зазначив Володимир Паніотто.

Чи все можливе уряд робить для боротьби з бідністю?

Уряд робить усе можливе для допомоги незаможним людям, інша річ, що ситуація ускладнена економічною кризою в Україні, констатує заступник міністра праці й соціальної політики України Віктор Івашкевич. Однак всупереч кризі, зростання безробіття, наприклад, вдалося загальмувати. За словами Віктора Івашкевича, ситуацію із масовими звільненнями у IV кварталі минулого року сьогодні вдалося стабілізувати. Кількість осіб, які звертаються до служби зайнятості весь час зменшується, а число актуальних вакансій щодня збільшується. «Ви ж, мабуть, знаєте, що проект бюджету у Верховній Раді України, де передбачено збільшення цих показників (у межах можливостей держави). Так, дійсно, там профспілкам хотілося б, щоб це робилось більшими кроками, але якщо в гаманці немає грошей – не можна обіцяти того, чого нема і не буде. Принаймні, щоб люди не втратили від інфляції, це все закладено в проекті бюджету, і навіть більше закладено, ніж передбачено індекс інфляції», – зауважив Віктор Івашкевич.

Криза кризою, однак навіть за економічно скрутних умов уряд міг би набагато більше допомагати бідним. У цьому переконує колишній міністр праці й соціальної політики України, нині депутат від Партії регіонів Михайло Папієв. «Чомусь діючий уряд не робить так, як робили ми свого часу. По-перше – приводили розмір прожиткового мінімуму в державному бюджеті у відповідність фактичному. По-друге, якщо в уряду немає грошей, то нехай вони нарахують громадянам України ті заробітні плати, які передбачені законом, а різницю визнають кредиторською заборгованістю. Але люди будуть знати, що держава ці кошти їм винна і віддасть, а не просто вкрала», – зауважив Михайло Папієв.

Поняття бідності – дуже відносне

Основний метод подолання бідності – це перерозподіл матеріальних благ між багатими і незаможними. Тільки не за принципом Шарикова «взяти і все поділити», а через податки, зазначає економіст Олександр Жолудь. Водночас поняття бідності є дуже відносним. «Якщо ми хочемо підняти рівень життя одних, ми маємо звідкись взяти для цього ресурси. Окрім офіційної статистики, у нас ще є самовідчуття українців, а воно дуже відносне. Якщо людина бачить, що сусід їздить на дорогій іномарці і живе в багатокімнатній квартирі, а людина (чи навіть з кількома іншими людьми) тісниться в однокімнатній квартирі і нічого цього не має, вона може вважати себе бідною. Водночас вона набагато заможніша за безпритульну людину, яка зовсім немає квартири».

Є кілька критеріїв, за якими визначається бідність, зауважують соціологи. Головні – розмір споживчого кошика громадян і можливість робити непродовольчі витрати. Рівень бідності в Україні, за даними Світового Банку, коливається в межах 8-10%.