Унікальність експозиції «Артефакт», що відкрилась в одній із донецьких кав’ярень, полягає в тому, що більшість авторів не проходили спеціальних мистецьких студій, а вчились самостійно.
На виставці можна побачити авторські прикраси з дерева і глини, сувеніри у вигляді чудернацьких тварин і квітів, розмальовані тканини і посуд, ляльки і навіть м’які меблі – тут цінується не стільки матеріал, із якого зроблена та чи інша річ, скільки авторська ідея, творчий задум. Цим хендмейд і відрізняється від інших видів мистецтва, кажуть майстри.
Незвичне мистецтво
Експозиція ляльок, розроблених норвезьким дизайнером на прізвище ТільдаДонеччанка Олександра Землян, авторка жіночих сережок із дерева й глини, відкрила свій талант три роки тому, коли одного разу побачила, як робить прикраси знайома з Києва. Олександра захоплюється малюванням рослин і жіночих облич у стилі 60-х років і для виробів використовує тільки природні недорогі матеріали.
«Зараз я вчуся робити намиста. Це такий довготривалий процес! Займає кілька днів. Взагалі, на виготовлення прикрас, навіть простих сережок, іде кілька днів. Тому що, наприклад, глина стигне добу. Потім іде поліровка, розмальовування акриловими фарбами, нанесення картинки, потім покривання лаком, і зрештою фурнітура», – захоплено розповідає дівчина.
Художниці Лариса й Олена Лебедєви вважають себе представниками так званого наївного мистецтва. Уже кілька років мати й дочка шиють українські ляльки-мотанки. Окрім них у Донецьку цим не займається ніхто, і щоб опанувати це мистецтво, родина подорожувала на Західну Україну. Та тепер Олена й Лариса знають про автентичний український оберіг усе. «Коли роблять мотанки, – каже вона, – не зображують на обличчі ні очей, ні рот, просто намотують на обличчя хрест, що символізує і рот, і очі, та при цьому є солярним знаком, який оберігає людину».
Виставка на виховання смаків
Більшість майстрів хендмейду вважає за краще працювати з постійними клієнтами, яких зазвичай знаходять або через інтернет, або серед знайомих. Художники скаржаться: у рідному місті Донецьку, де виставка хендмейду проходить вперше, люди ще не звикли до «ручної роботи» і тому не здатні до кінця оцінити красу й оригінальність цих виробів. Через те важко встановлювати ціни, каже Олександра Землян. Та інтернет швидко вирішує ці проблеми: багато творів їдуть до замовників в інші міста, і навіть до ближнього зарубіжжя.
Організатори обіцяють зробити виставку «Артефакт» постійним явищем, і цим виховувати смаки донеччан.
(Донецьк – Київ – Прага)
На виставці можна побачити авторські прикраси з дерева і глини, сувеніри у вигляді чудернацьких тварин і квітів, розмальовані тканини і посуд, ляльки і навіть м’які меблі – тут цінується не стільки матеріал, із якого зроблена та чи інша річ, скільки авторська ідея, творчий задум. Цим хендмейд і відрізняється від інших видів мистецтва, кажуть майстри.
Незвичне мистецтво
«Зараз я вчуся робити намиста. Це такий довготривалий процес! Займає кілька днів. Взагалі, на виготовлення прикрас, навіть простих сережок, іде кілька днів. Тому що, наприклад, глина стигне добу. Потім іде поліровка, розмальовування акриловими фарбами, нанесення картинки, потім покривання лаком, і зрештою фурнітура», – захоплено розповідає дівчина.
Художниці Лариса й Олена Лебедєви вважають себе представниками так званого наївного мистецтва. Уже кілька років мати й дочка шиють українські ляльки-мотанки. Окрім них у Донецьку цим не займається ніхто, і щоб опанувати це мистецтво, родина подорожувала на Західну Україну. Та тепер Олена й Лариса знають про автентичний український оберіг усе. «Коли роблять мотанки, – каже вона, – не зображують на обличчі ні очей, ні рот, просто намотують на обличчя хрест, що символізує і рот, і очі, та при цьому є солярним знаком, який оберігає людину».
Виставка на виховання смаків
Більшість майстрів хендмейду вважає за краще працювати з постійними клієнтами, яких зазвичай знаходять або через інтернет, або серед знайомих. Художники скаржаться: у рідному місті Донецьку, де виставка хендмейду проходить вперше, люди ще не звикли до «ручної роботи» і тому не здатні до кінця оцінити красу й оригінальність цих виробів. Через те важко встановлювати ціни, каже Олександра Землян. Та інтернет швидко вирішує ці проблеми: багато творів їдуть до замовників в інші міста, і навіть до ближнього зарубіжжя.
Організатори обіцяють зробити виставку «Артефакт» постійним явищем, і цим виховувати смаки донеччан.
(Донецьк – Київ – Прага)
