Харківський авіазавод розправляє крила. Зі стапелів зійшов новенький АН 74ТК-300Д (діловий), або, як кажуть, у VIP-компоновці. Його зробили на замовлення Лаосу. Повітряним судном вартістю в понад 20 мільйонів доларів, користуватимуться керманичі цієї країни. На летовищі авіазаводу літак приймав заступник голови апарату прем’єр-міністра Лаосу Фетсакхон Луанг Афай. Першим польотом він залишився задоволений.
«Як мені розповіли наші льотчики, це чудовий літак. Салон розкішний, усе гарно, все подобається. Цей літак буде належати нашому президенту, нашому прем'єр-міністру», – зазначив голова лаоської делегації.
Таким самим літаком користується й Президент України. Авіапарк глави держави повітряне судно поповнило у 2005-му, розповідають на заводі. Кілька місяців тому такий же АН відправився до Лівії.
Літаки та модернізація за державні гроші
На добудову літаків харківському авіазаводу довелося просити грошей у держави. Влітку рішенням Кабінету Міністрів підприємство отримало 112 мільйонів гривень зі стабілізаційного фонду. Гроші також пішли на виплату боргів із зарплати й модернізацію виробництва. Зокрема, на заводі реконструювали малярний цех і запровадили нову технологію лазерної різки металу. Тепер мріють поліпшити збирання машин, а також лабораторні й льотні випробування.
Про гроші на авіазаводі воліють не говорити, щоб не псувати імідж підприємства. Директор заводу Анатолій Мялиця каже, що за останні три роки підприємство не мало нових контрактів. Втім, тепер сподіваються, що ситуація покращиться: уряд виконав зобов’язання з фінансового оздоровлення підприємства, завод випустив облігації, з продажу яких планує отримати 380 мільйонів гривень. Залишилося тільки парламенту ухвалити бюджет – у ньому на вітчизняний авіапром закладені непогані гроші, зауважив Анатолій Мялиця.
«Гроші треба отримати, віддати за кордон, щоб там виготовили станок. А я сьогодні не можу зробити замовлення, оскільки я не впевнений, коли бюджет буде ухвалений, говорить директор харківського авіазаводу. – У ньому близько мільярда закладено для авіаційної галузі. Гарна сума (передбачена) і для нашого підприємства. Дай Боже її освоїти».
Як приклад державної підтримки директор авіазаводу наводить американську компанію Boeing та європейську Airbus. Перша виконує військові та космічні замовлення уряду США, друга, за повідомленнями британського видання The Wall Street Journal, нещодавно отримала 20 мільярдів доларів субсидій від країн ЄС.
Українському авіапрому таке лише сниться. Авіабудівельники більше згадують минуле, коли великим потоком випускали літаки для країн колишнього соцтабору: Польщі, Угорщини, Німеччини та В’єтнаму. Для повітряних суден, які там і досі експлуатують, харківській авіазавод і зараз виготовляє запчастини.
(Харків – Київ – Прага)
«Як мені розповіли наші льотчики, це чудовий літак. Салон розкішний, усе гарно, все подобається. Цей літак буде належати нашому президенту, нашому прем'єр-міністру», – зазначив голова лаоської делегації.
Таким самим літаком користується й Президент України. Авіапарк глави держави повітряне судно поповнило у 2005-му, розповідають на заводі. Кілька місяців тому такий же АН відправився до Лівії.
Літаки та модернізація за державні гроші
На добудову літаків харківському авіазаводу довелося просити грошей у держави. Влітку рішенням Кабінету Міністрів підприємство отримало 112 мільйонів гривень зі стабілізаційного фонду. Гроші також пішли на виплату боргів із зарплати й модернізацію виробництва. Зокрема, на заводі реконструювали малярний цех і запровадили нову технологію лазерної різки металу. Тепер мріють поліпшити збирання машин, а також лабораторні й льотні випробування.
Про гроші на авіазаводі воліють не говорити, щоб не псувати імідж підприємства. Директор заводу Анатолій Мялиця каже, що за останні три роки підприємство не мало нових контрактів. Втім, тепер сподіваються, що ситуація покращиться: уряд виконав зобов’язання з фінансового оздоровлення підприємства, завод випустив облігації, з продажу яких планує отримати 380 мільйонів гривень. Залишилося тільки парламенту ухвалити бюджет – у ньому на вітчизняний авіапром закладені непогані гроші, зауважив Анатолій Мялиця.
«Гроші треба отримати, віддати за кордон, щоб там виготовили станок. А я сьогодні не можу зробити замовлення, оскільки я не впевнений, коли бюджет буде ухвалений, говорить директор харківського авіазаводу. – У ньому близько мільярда закладено для авіаційної галузі. Гарна сума (передбачена) і для нашого підприємства. Дай Боже її освоїти».
Як приклад державної підтримки директор авіазаводу наводить американську компанію Boeing та європейську Airbus. Перша виконує військові та космічні замовлення уряду США, друга, за повідомленнями британського видання The Wall Street Journal, нещодавно отримала 20 мільярдів доларів субсидій від країн ЄС.
Українському авіапрому таке лише сниться. Авіабудівельники більше згадують минуле, коли великим потоком випускали літаки для країн колишнього соцтабору: Польщі, Угорщини, Німеччини та В’єтнаму. Для повітряних суден, які там і досі експлуатують, харківській авіазавод і зараз виготовляє запчастини.
(Харків – Київ – Прага)