Гілларі Клінтон провела 14 жовтня у Казані кілька годин. Це був перший візит чільного американського урядовця до цього переважно мусульманського російського регіону. Пояснення офіційного Вашингтона – сприяти міжконфесійному діалогу.
«Вітаємо Гілларі», «Гілларі приїздить» – написали на перших шпальтах місцеві газети.
З майже чотирьох мільйонів жителів Татарстану трохи більше половини – мусульмани, ще сорок відсотків – православні.
«У Казані живуть багато етнічних груп. Ми відзначаємо наші свята разом. Одного разу я бачив російського патріарха, татарського імама і єврейського рабіна разом на вулиці, вони говорили один з одним», – каже Радіо Свобода житель Казані Міргелім. Він переконаний, що міжетнічне порозуміння у республіці заслуговує на міжнародне визнання.
ілларі Клінтон у мечеті у казанському Кремлі. 14 жовтня 2009 р.
Татарстан має власну конституцію і статус автономії. Але в Москві посилюється вплив тих, хто проти особливих повноважень для Казані. У вересні Верховний суд Російської Федерації наказав Татарстану запровадити російську мову як офіційну поруч із татарською. Місцеві мусульмани також стурбовані тим, що татарська мова є необов’язковим предметом у школах, на відміну від курсу християнства.
Письменниця і політик Фаузія Байрамова виступає за незалежність Татарстану від Росії. Вона вважає, що Державний секретар США Гілларі Клінтон мала порушити проблеми захисту освітніх та релігійних прав її співвітчизників.
«Чи пані Клінтон знає про новий російський закон про освіту, який позбавляє людей права на освіту рідною мовою? Чи вона знає, що християнство стало обов’язковим предметом для вивчення в школах?», – запитує татарська опозиціонерка.
США має особливий інтерес до російської глибинки
Ще до візиту Гілларі Клінтон до Казані один із російських журналістів поцікавився у речника Держдепу – чи це спроба показати американську присутність у регіоні в разі розпаду Росії? Але урядовець у відповідь розсміявся і відкинув таке припущення.
Колишній американський дипломат, а нині експерт Інституту Брукінґса у Вашингтоні Стівен Пайфер говорить Радіо Свобода, що Кремль повинен був погодитися на поїздку Гілларі Клінтон до Татарстану. «Інакше, було б чимало тихого тиску, щоб спрямувати її кудись в інше місце», – зауважує Пайфер.
На його думку, офіційний Вашингтон демонструє готовність спілкуватися не лише з російською верхівкою, але й з ширшими верствами російських громадян. Так само вчинив і президент США Барак Обома, коли влітку в Москві спілкувався з представниками російського громадянського суспільства.
Сама ж Гілларі Клінтон під час візиту до Казані назвала Татарстан зразком толерантності у співіснуванні між мусульманами і християнами. Вона відвідала і казанський Кремль, і православний храм, і місцеву мечеть.
А в казанському державному університеті Державний секретар США спілкувалася з представниками неурядових організацій, студентами і викладачами.
(Прага – Київ)
«Вітаємо Гілларі», «Гілларі приїздить» – написали на перших шпальтах місцеві газети.
З майже чотирьох мільйонів жителів Татарстану трохи більше половини – мусульмани, ще сорок відсотків – православні.
«У Казані живуть багато етнічних груп. Ми відзначаємо наші свята разом. Одного разу я бачив російського патріарха, татарського імама і єврейського рабіна разом на вулиці, вони говорили один з одним», – каже Радіо Свобода житель Казані Міргелім. Він переконаний, що міжетнічне порозуміння у республіці заслуговує на міжнародне визнання.
Татарстан має власну конституцію і статус автономії. Але в Москві посилюється вплив тих, хто проти особливих повноважень для Казані. У вересні Верховний суд Російської Федерації наказав Татарстану запровадити російську мову як офіційну поруч із татарською. Місцеві мусульмани також стурбовані тим, що татарська мова є необов’язковим предметом у школах, на відміну від курсу християнства.
Письменниця і політик Фаузія Байрамова виступає за незалежність Татарстану від Росії. Вона вважає, що Державний секретар США Гілларі Клінтон мала порушити проблеми захисту освітніх та релігійних прав її співвітчизників.
«Чи пані Клінтон знає про новий російський закон про освіту, який позбавляє людей права на освіту рідною мовою? Чи вона знає, що християнство стало обов’язковим предметом для вивчення в школах?», – запитує татарська опозиціонерка.
США має особливий інтерес до російської глибинки
Ще до візиту Гілларі Клінтон до Казані один із російських журналістів поцікавився у речника Держдепу – чи це спроба показати американську присутність у регіоні в разі розпаду Росії? Але урядовець у відповідь розсміявся і відкинув таке припущення.
Колишній американський дипломат, а нині експерт Інституту Брукінґса у Вашингтоні Стівен Пайфер говорить Радіо Свобода, що Кремль повинен був погодитися на поїздку Гілларі Клінтон до Татарстану. «Інакше, було б чимало тихого тиску, щоб спрямувати її кудись в інше місце», – зауважує Пайфер.
На його думку, офіційний Вашингтон демонструє готовність спілкуватися не лише з російською верхівкою, але й з ширшими верствами російських громадян. Так само вчинив і президент США Барак Обома, коли влітку в Москві спілкувався з представниками російського громадянського суспільства.
Сама ж Гілларі Клінтон під час візиту до Казані назвала Татарстан зразком толерантності у співіснуванні між мусульманами і християнами. Вона відвідала і казанський Кремль, і православний храм, і місцеву мечеть.
А в казанському державному університеті Державний секретар США спілкувалася з представниками неурядових організацій, студентами і викладачами.
(Прага – Київ)
