– Пане Бриcкін, як представлена Україна?
– Якщо починати з національного стенду, то він цього року благенький, невеличкий і нічим не вирізняється. На поличках стоять книжки 2006-2007 років поруч із книжками новими. Але, так би не мало бути, експертові це б одразу сказало про кризу книговидання. Біля стенду немає жодної людини, яка могла б іноземною мовою відповісти, якщо в когось із відвідувачів буде запитання. Проте, у мене враження, що на ярмарку цього року людей поменшало. Хоча це перший робочий день – далі буде видно.
– Які конкретно видавництва українські беруть участь у цьому ярмарку – 61-му франкфуртському, книжковому?
– Можу сказати, кого я бачив на власні очі, тобто, хто представлений не книжками на національному стенді, а хто є живий і працює: видавництво «Теза»; К.І.С.; «Знання»; «Форум видавців» (Олександра Коваль); «Богдан»; «Нора-друк»; «Кальварія» представлена електронним стендом – людини я не бачив.
– І ніякі нові імена українських письменників на цьому форумі не представлені?
– Нові – ні. Але ім’я Жадана – єдине, пов’язане з Україною, хоча в програмі ніяк не згадується, що він походить з України. На стенді німецького видавництва Suhrkamp є його презентація.
– Чи Ви вже знайшли якусь книгу, яку б хотіли придбати?
– Справа в тім, що на Франкфуртському ярмарку книжки не продаються – це заборонено правилами. Тут можна дізнаватися про книжку, а купувати треба в книгарнях.
– Пане Бриcкін, я чую за Вашою спиною голоси – напевно, незважаючи на те, що Ви кажете «відвідуваність цього року не така велика», все ж вона відчувається?
– Безумовно! Чимало форумів – місць для зустрічей, де обговорюють важливі теми майбутнього і сьогодення, і виставка ж професійна – принаймні перші дні (до 17 жовтня ярмарок закритий для широкого загалу, а потім на два дні доступ буде відкритий – ред.). Тут мало відвідувачів, які просто люблять книжку. Переважно ті, які займаються нею професійно – чи як друкар, чи як видавець, чи як художник, або з будь-якого іншого підходу. І тому сьогодні є чимало зустрічей важливих і цікавих.
– Цього року почесним гостем Франкфуртського книжкового ярмарку є Китай. У вівторок увечері канцлер ФРН Анґела Меркель і заступник голови КНР Сі Цзіньпін разом узяли участь у церемонії відкриття у Франкфурті. Чим зацікавив Вас як книговидавця китайський стенд?
– На національному стенді китайському можна побачити, як на мене, прекрасну експозицію, яка підтверджує, як здавна в Китаї писали і друкували, починаючи від кістяних пластинок і закінчуючи надсучасними електронними приладами для читання книжок у ноутбуках. Експозиція представляє всі, скажімо так, варіанти друкованого слова. Я бачив на китайському стенді видану бібліотеку китайської класики. Всіх століть! Україна поки не може похвалитись такою прекрасною колекцією. Я сподіваюсь, що згодом така колекція вийде друком, і Україна стане почесним гостем найбільшої в світі книжкової події.
(Прага – Київ)
– Якщо починати з національного стенду, то він цього року благенький, невеличкий і нічим не вирізняється. На поличках стоять книжки 2006-2007 років поруч із книжками новими. Але, так би не мало бути, експертові це б одразу сказало про кризу книговидання. Біля стенду немає жодної людини, яка могла б іноземною мовою відповісти, якщо в когось із відвідувачів буде запитання. Проте, у мене враження, що на ярмарку цього року людей поменшало. Хоча це перший робочий день – далі буде видно.
– Які конкретно видавництва українські беруть участь у цьому ярмарку – 61-му франкфуртському, книжковому?
– Можу сказати, кого я бачив на власні очі, тобто, хто представлений не книжками на національному стенді, а хто є живий і працює: видавництво «Теза»; К.І.С.; «Знання»; «Форум видавців» (Олександра Коваль); «Богдан»; «Нора-друк»; «Кальварія» представлена електронним стендом – людини я не бачив.
– І ніякі нові імена українських письменників на цьому форумі не представлені?
– Нові – ні. Але ім’я Жадана – єдине, пов’язане з Україною, хоча в програмі ніяк не згадується, що він походить з України. На стенді німецького видавництва Suhrkamp є його презентація.
– Чи Ви вже знайшли якусь книгу, яку б хотіли придбати?
– Справа в тім, що на Франкфуртському ярмарку книжки не продаються – це заборонено правилами. Тут можна дізнаватися про книжку, а купувати треба в книгарнях.
– Пане Бриcкін, я чую за Вашою спиною голоси – напевно, незважаючи на те, що Ви кажете «відвідуваність цього року не така велика», все ж вона відчувається?
– Безумовно! Чимало форумів – місць для зустрічей, де обговорюють важливі теми майбутнього і сьогодення, і виставка ж професійна – принаймні перші дні (до 17 жовтня ярмарок закритий для широкого загалу, а потім на два дні доступ буде відкритий – ред.). Тут мало відвідувачів, які просто люблять книжку. Переважно ті, які займаються нею професійно – чи як друкар, чи як видавець, чи як художник, або з будь-якого іншого підходу. І тому сьогодні є чимало зустрічей важливих і цікавих.
– Цього року почесним гостем Франкфуртського книжкового ярмарку є Китай. У вівторок увечері канцлер ФРН Анґела Меркель і заступник голови КНР Сі Цзіньпін разом узяли участь у церемонії відкриття у Франкфурті. Чим зацікавив Вас як книговидавця китайський стенд?
– На національному стенді китайському можна побачити, як на мене, прекрасну експозицію, яка підтверджує, як здавна в Китаї писали і друкували, починаючи від кістяних пластинок і закінчуючи надсучасними електронними приладами для читання книжок у ноутбуках. Експозиція представляє всі, скажімо так, варіанти друкованого слова. Я бачив на китайському стенді видану бібліотеку китайської класики. Всіх століть! Україна поки не може похвалитись такою прекрасною колекцією. Я сподіваюсь, що згодом така колекція вийде друком, і Україна стане почесним гостем найбільшої в світі книжкової події.
(Прага – Київ)
