Реакція на поразку була агресивною і войовничою. Рішення найвищого суду, за словами Сильвіо Берлусконі, суто політичне і сфабриковане «ворогами-лівоцентристами». Прем’єр не поскупився на образливу лексику навіть стосовно президента республіки, колишнього комуніста Джорджо Наполітано. Красномовна атака полягала в одному – ніякої відставки!
«Нічого не трапилося. Уряд продовжує працювати. Судові процеси, які відкриють проти мене, сфабриковані. Я виділю частину робочого часу на походи в суд, щоб висміяти усіх, хто мене обвинувачує. Хай живе Італія! Хай живе Берлусконі!» – заявив Сильвіо Берлусконі.
Члени урядової коаліції всі як один згуртувалися на захист лідера. Вони стверджують, що рішення прем’єра не здавати позицій свідчить про його надзвичайну відповідальність перед виборцями. Єдність правоцентристів фактично унеможливила будь-які перспективи відставки обвинуваченого прем’єра, і, що взагалі малоймовірно, дочасних виборів.
«Закон – один для всіх. Для можновладців також»
Власне, впливове крило лівої опозиції і не сподівалося, що за можливості постати перед судом Сильвіо Берлусконі відмовиться від влади. Єдине, що доводять прем’єру опоненти, це відсутність будь-якої змови проти нього, на чому категорично наголошує глава уряду.
Даріо Франческіні із лівої Демократичної партії зазначає: «Конституційний суд не зробив нічого іншого, як просто відновив принцип, що був порушений. Це принцип рівності всіх громадян перед законом. Не може бути винятків. Закон один для всіх. Для можновладців також».
І що тепер? Проти пана Берлусконі найближчим часом можуть порушити дві «заморожені» раніше справи. В одній прем’єра обвинувачують у дачі хабара британському адвокату Мілзу, щоб змусити його до неправдивих свідчень. А другий процес пов’язаний зі зловживаннями під час купівлі-продажу телевізійних прав компанії Медіасет, що належить родині медіамагната.
Судова сага Кавалера
Але, зважаючи на складну й затяжну систему правосуддя в Італії, найближчим часом пан Берлусконі нічим не ризикує, аналізують ситуацію оглядачі-правники. Звісно, судова тяганина відволікатиме главу уряду від службових обов’язків. Водночас не виключено, що для Берлусконі це буде зайве виправдовування внутрішніх негараздів у країні.
Італійський прем’єр добре відомий постійними конфліктами з правосуддям. Від 1994 року, коли успішний підприємець Сильвіо Берлусконі зійшов на політичний олімп Італії, проти нього порушували численні справи. Жодна не закінчилася обвинувальним вироком. Політик-мільярдер відвідав 2,5 тисячі судових слухань, 587 поліцейських відділки і витратив 174 мільйони євро на юридичні процедури. Якими б не були обвинувачення й політичні наслідки, Берлусконі піднімає догори кулаки і не втомлюється повторювати: «Добре, що Сильвіо є!»
(Рим – Прага – Київ)
«Нічого не трапилося. Уряд продовжує працювати. Судові процеси, які відкриють проти мене, сфабриковані. Я виділю частину робочого часу на походи в суд, щоб висміяти усіх, хто мене обвинувачує. Хай живе Італія! Хай живе Берлусконі!» – заявив Сильвіо Берлусконі.
Члени урядової коаліції всі як один згуртувалися на захист лідера. Вони стверджують, що рішення прем’єра не здавати позицій свідчить про його надзвичайну відповідальність перед виборцями. Єдність правоцентристів фактично унеможливила будь-які перспективи відставки обвинуваченого прем’єра, і, що взагалі малоймовірно, дочасних виборів.
«Закон – один для всіх. Для можновладців також»
Власне, впливове крило лівої опозиції і не сподівалося, що за можливості постати перед судом Сильвіо Берлусконі відмовиться від влади. Єдине, що доводять прем’єру опоненти, це відсутність будь-якої змови проти нього, на чому категорично наголошує глава уряду.
Даріо Франческіні із лівої Демократичної партії зазначає: «Конституційний суд не зробив нічого іншого, як просто відновив принцип, що був порушений. Це принцип рівності всіх громадян перед законом. Не може бути винятків. Закон один для всіх. Для можновладців також».
І що тепер? Проти пана Берлусконі найближчим часом можуть порушити дві «заморожені» раніше справи. В одній прем’єра обвинувачують у дачі хабара британському адвокату Мілзу, щоб змусити його до неправдивих свідчень. А другий процес пов’язаний зі зловживаннями під час купівлі-продажу телевізійних прав компанії Медіасет, що належить родині медіамагната.
Судова сага Кавалера
Але, зважаючи на складну й затяжну систему правосуддя в Італії, найближчим часом пан Берлусконі нічим не ризикує, аналізують ситуацію оглядачі-правники. Звісно, судова тяганина відволікатиме главу уряду від службових обов’язків. Водночас не виключено, що для Берлусконі це буде зайве виправдовування внутрішніх негараздів у країні.
Італійський прем’єр добре відомий постійними конфліктами з правосуддям. Від 1994 року, коли успішний підприємець Сильвіо Берлусконі зійшов на політичний олімп Італії, проти нього порушували численні справи. Жодна не закінчилася обвинувальним вироком. Політик-мільярдер відвідав 2,5 тисячі судових слухань, 587 поліцейських відділки і витратив 174 мільйони євро на юридичні процедури. Якими б не були обвинувачення й політичні наслідки, Берлусконі піднімає догори кулаки і не втомлюється повторювати: «Добре, що Сильвіо є!»
(Рим – Прага – Київ)
