На зміну дебатам навколо результатів парламентських виборів Німеччину охопила нова запальна тема, яку обговорюють політики, представники церкви і навіть сексуальних меншин. А розпочалося все з бажання 16-літнього мусульманського підлітка справляти свою щоденну обідню молитву в одній з берлінських шкіл.
У перерві між уроками юнак та ще кілька його друзів розправляли на підлозі свої куртки й починали молитися на очах інших дітей. Директриса заборонила таку практику, пославшись на намагання школи зберігати релігійну нейтральність. Підліток та його родина не захотіли з цим миритися й звернулися до суду.
Думки розійшлися
І ось вердикт – учню дозволили молитися в школі. Судді впевнені, що таким чином підліток у жодному разі не порушує релігійну нейтральність навчального закладу, не заважає навчальному процесу і не спричиняє якісь конфлікти.
«Суд дійшов висновку, що йдеться виключно про п’ятихвилинну перерву для молитви, і побудував свою аргументацію на змісті четвертої статті Основного закону про свободу віросповідання», – сказав прес-секретар берлінського адміністративного суду Штефан Ґроскурт.
Таке рішення викликало неоднозначну реакцію. Так, експерт з питань освіти, представник фракції Християнсько-демократичного й Християнсько-соціального союзів у Бундестазі Штефан Мюллер привітав судову ухвалу. Водночас він запропонував виділити в школах спеціальні кімнати, де могли б молитися не тільки мусульманські діти, але й учні, що сповідують інші релігії.
«Зелені» критикують
А от представник «зелених», виходець із Туреччини Озджан Мутлу висловив критику. На його думку, внаслідок такої практики інтеграційні проблеми тільки зростуть. Крім того, він не виключає, що мусульманські діти, які моляться не регулярно, можуть потрапити під тиск тих, хто суворо дотримується всіх ритуалів. І ще одне застереження, з яким виступив представник «зелених»: школярі й без того часто не мають достатньо приміщень для навчання, а тепер школа повинна виділяти кімнати ще й для молитви.
Також голова Об’єднання директорів берлінських шкіл Вольфганґ Ґарнішфеґер скептично поставився до рішення суду: «Якщо справді, тепер масово почнуть використовувати таку можливість, то, як я вже раніше говорив, нам доведеться виділити для молитви цілий спортивний зал. Не знаю, чи справді ця справа зайде так далеко. Але досі ми не мали проблем із розмежуванням держави й церкви».
Геї за релігійну нейтральність
Зголосилися й представники берлінської Спілки лесбіянок та геїв. Вони переконані, що державні школи – це не місце для демонстрації релігійних поглядів. Весь шкільний соціальний простір повинен слугувати виключно нейтральному поширенню знань, наголошується в заяві лесбіянок і геїв. Вони також звернули увагу на проблеми із спільними для дівчаток і хлопчиків уроків фізкультури або сексології, які інколи виникають через «фундаменталістсько-релігійні погляди» окремих школярів.
У Німеччині це вже не перша дискусія, яка точиться навколо питання про релігію та школу. 1995 року Федеральний конституційний суд ухвалив рішення на користь одного прихильника антропософії, який не хотів, щоб його діти сиділи в класах із хрестом на стіні – і це в католицькій Баварії. Через бурхливі дебати, тоді в Німеччині мало не сталося конституційної кризи.
А кілька років тому країну розділила нова суперечка навколо релігійних символів. Йшлося про те, дозволяти чи ні вчителькам, які сповідують іслам, стояти перед учнями в хустинках. Тоді суд вирішив все ж таки заборонити таку практику. Пояснення: збільшення релігійного розмаїття в школах зобов’язує державу до суворої нейтральності – також якщо це стосується католиків або протестантів.
Урок релігії на вибір
Релігія в німецьких школах, однак, викладається й надалі. Але учні можуть вибирати між католицькими й протестантськими класами. Тому, хто не зараховує себе до жодної конфесії, пропонується замість релігії обрати філософію.
Зараз міркують також про запровадження в німецьких школах уроків ісламу, оскільки кількість мусульманських дітей сильно зросла.
(Німеччина – Прага – Київ)
У перерві між уроками юнак та ще кілька його друзів розправляли на підлозі свої куртки й починали молитися на очах інших дітей. Директриса заборонила таку практику, пославшись на намагання школи зберігати релігійну нейтральність. Підліток та його родина не захотіли з цим миритися й звернулися до суду.
Думки розійшлися
І ось вердикт – учню дозволили молитися в школі. Судді впевнені, що таким чином підліток у жодному разі не порушує релігійну нейтральність навчального закладу, не заважає навчальному процесу і не спричиняє якісь конфлікти.
«Суд дійшов висновку, що йдеться виключно про п’ятихвилинну перерву для молитви, і побудував свою аргументацію на змісті четвертої статті Основного закону про свободу віросповідання», – сказав прес-секретар берлінського адміністративного суду Штефан Ґроскурт.
Таке рішення викликало неоднозначну реакцію. Так, експерт з питань освіти, представник фракції Християнсько-демократичного й Християнсько-соціального союзів у Бундестазі Штефан Мюллер привітав судову ухвалу. Водночас він запропонував виділити в школах спеціальні кімнати, де могли б молитися не тільки мусульманські діти, але й учні, що сповідують інші релігії.
«Зелені» критикують
А от представник «зелених», виходець із Туреччини Озджан Мутлу висловив критику. На його думку, внаслідок такої практики інтеграційні проблеми тільки зростуть. Крім того, він не виключає, що мусульманські діти, які моляться не регулярно, можуть потрапити під тиск тих, хто суворо дотримується всіх ритуалів. І ще одне застереження, з яким виступив представник «зелених»: школярі й без того часто не мають достатньо приміщень для навчання, а тепер школа повинна виділяти кімнати ще й для молитви.
Також голова Об’єднання директорів берлінських шкіл Вольфганґ Ґарнішфеґер скептично поставився до рішення суду: «Якщо справді, тепер масово почнуть використовувати таку можливість, то, як я вже раніше говорив, нам доведеться виділити для молитви цілий спортивний зал. Не знаю, чи справді ця справа зайде так далеко. Але досі ми не мали проблем із розмежуванням держави й церкви».
Геї за релігійну нейтральність
Зголосилися й представники берлінської Спілки лесбіянок та геїв. Вони переконані, що державні школи – це не місце для демонстрації релігійних поглядів. Весь шкільний соціальний простір повинен слугувати виключно нейтральному поширенню знань, наголошується в заяві лесбіянок і геїв. Вони також звернули увагу на проблеми із спільними для дівчаток і хлопчиків уроків фізкультури або сексології, які інколи виникають через «фундаменталістсько-релігійні погляди» окремих школярів.
У Німеччині це вже не перша дискусія, яка точиться навколо питання про релігію та школу. 1995 року Федеральний конституційний суд ухвалив рішення на користь одного прихильника антропософії, який не хотів, щоб його діти сиділи в класах із хрестом на стіні – і це в католицькій Баварії. Через бурхливі дебати, тоді в Німеччині мало не сталося конституційної кризи.
А кілька років тому країну розділила нова суперечка навколо релігійних символів. Йшлося про те, дозволяти чи ні вчителькам, які сповідують іслам, стояти перед учнями в хустинках. Тоді суд вирішив все ж таки заборонити таку практику. Пояснення: збільшення релігійного розмаїття в школах зобов’язує державу до суворої нейтральності – також якщо це стосується католиків або протестантів.
Урок релігії на вибір
Релігія в німецьких школах, однак, викладається й надалі. Але учні можуть вибирати між католицькими й протестантськими класами. Тому, хто не зараховує себе до жодної конфесії, пропонується замість релігії обрати філософію.
Зараз міркують також про запровадження в німецьких школах уроків ісламу, оскільки кількість мусульманських дітей сильно зросла.
(Німеччина – Прага – Київ)
