Увага європейців знову звернена до Чехії: знову, вже вдруге, Лісабонський договір оскаржується в Конституційному суді. На думку групи сенаторів, – а це 17 осіб, які за своїми поглядами близькі до чеського президента Вацлава Клауса, Договір суперечить головним положенням Конституції Чехії. Зокрема, вважають автори подання, Лісабонський договір представляє Європейський Союз не як міжнародну організацію, а як супердержаву, що суперечить суверенітетові Чехії.
Лідер групи сімнадцяти, сенатор Ïржі Оберфальцер, який особисто передав скаргу до Конституційного суду, пояснив для Радіо Свобода позицію групи так: «Ми переконані, що Лісабонський договір є кроком, що шкодить суверенітетові країн-членів ЄС. Ми переконані, що цим договором права країн передаються до керівних органів ЄС більшою мірою, ніж це передбачене Конституцією. Конституційний суд уже розглядав окремі положення Лісабонського договору, ми ж хочемо, щоб він розглянув Лісабонський договір у цілому».
На думку більшості чеських політиків, до яких належить і голова владної правої Громадянської демократичної партії Мірек Тополанек, час подання скарги обраний невипадково. Через кілька днів, 3 жовтня, на референдумі своє остаточне ставлення до Лісабонського договору мають висловити ірландці, й чеська скарга може мати на це вплив.
До того ж найбільший євроскептик, як називають у ЄС чеського президента Вацлава Клауса, не приховує свого негативного ставлення до Договору, вважаючи його бюрократичним, недодуманим і нікому до кінця не зрозумілим документом. Із тим, що негативне ставлення офіційної Праги до Лісабонського договору шкодить іміджеві Чехії в Європейському Союзі, чеський лідер не погоджується.
Результати чеських зволікань передбачити важко
Враховуючи високий авторитет чеського президента в суспільстві, а з іншого боку сильну позицію, котру займає чеський Конституційний суд, важко передбачити, чим закінчиться справа. Такої думки, зокрема, празький політолог Петр Пешек.
«Не можу сказати, що трапиться, – каже аналітик. – Якщо Конституційний суд відхилить скаргу, а президент і надалі не захоче поставити під Договором свій підпис, можливо, будуть писати скарги на президента. Гадаю, що після ірландського референдуму, – а думаю, що він буде успішним для «Лісабону», – тиск на Чеську Республіку посилиться. Чеське «Так», думаю, таки пролунає, та на 100 відсотків я в цьому не впевнений».
У Конституційному суді Чехії відразу ж у вівторок заявили, що, враховуючи ситуацію, скаргу розглядатимуть в особливо прискореному режимі, поза чергою. Однак точної дати виголошення вердикту не назвали.
(Прага – Київ)
Лідер групи сімнадцяти, сенатор Ïржі Оберфальцер, який особисто передав скаргу до Конституційного суду, пояснив для Радіо Свобода позицію групи так: «Ми переконані, що Лісабонський договір є кроком, що шкодить суверенітетові країн-членів ЄС. Ми переконані, що цим договором права країн передаються до керівних органів ЄС більшою мірою, ніж це передбачене Конституцією. Конституційний суд уже розглядав окремі положення Лісабонського договору, ми ж хочемо, щоб він розглянув Лісабонський договір у цілому».
На думку більшості чеських політиків, до яких належить і голова владної правої Громадянської демократичної партії Мірек Тополанек, час подання скарги обраний невипадково. Через кілька днів, 3 жовтня, на референдумі своє остаточне ставлення до Лісабонського договору мають висловити ірландці, й чеська скарга може мати на це вплив.
До того ж найбільший євроскептик, як називають у ЄС чеського президента Вацлава Клауса, не приховує свого негативного ставлення до Договору, вважаючи його бюрократичним, недодуманим і нікому до кінця не зрозумілим документом. Із тим, що негативне ставлення офіційної Праги до Лісабонського договору шкодить іміджеві Чехії в Європейському Союзі, чеський лідер не погоджується.
Результати чеських зволікань передбачити важко
Враховуючи високий авторитет чеського президента в суспільстві, а з іншого боку сильну позицію, котру займає чеський Конституційний суд, важко передбачити, чим закінчиться справа. Такої думки, зокрема, празький політолог Петр Пешек.
«Не можу сказати, що трапиться, – каже аналітик. – Якщо Конституційний суд відхилить скаргу, а президент і надалі не захоче поставити під Договором свій підпис, можливо, будуть писати скарги на президента. Гадаю, що після ірландського референдуму, – а думаю, що він буде успішним для «Лісабону», – тиск на Чеську Республіку посилиться. Чеське «Так», думаю, таки пролунає, та на 100 відсотків я в цьому не впевнений».
У Конституційному суді Чехії відразу ж у вівторок заявили, що, враховуючи ситуацію, скаргу розглядатимуть в особливо прискореному режимі, поза чергою. Однак точної дати виголошення вердикту не назвали.
(Прага – Київ)
