Фактори ризику і причини
22 мільйони українців страждають від серцево-судинних захворювань, а це майже половина населення, кажуть фахівці Інституту кардіології. Серед факторів ризику – вік, спадковість і належність до «сильної статі». Чоловіки частіше, ніж жінки, страждають від атеросклерозу та ішемічної хвороби серця, зазначає професор Інституту кардіології Олена Мітченко. «Ми отримали результати аналізів більше 6 тисяч обстежених протягом 2 років. Це були хворі, які мали перший візит до кардіолога. І у більше, ніж у 63% був критично підвищений холестерин. Усі повинні знати свій рівень холестерину. А також є фактори ризику, які також можна усунути – це ожиріння, куріння».
Кардіологічне відділення Київської обласної клінічної лікарні має 80 ліжок і всі вони не порожні, зазначає завідувач відділення Володимир Шпак. Він зазначає, що за їхніми щорічними підрахунками, із року в рік хворих у них лікується більше, ніж розраховано.
60-річна киянка Олена Петрівна змушена витрачати на ліки «від серця» у середньому 100 гривень на місяць. Це з урахуванням того, що вона, як пенсіонер, користується пільгою у 8%, коли купує препарати в аптеці. Років 20 тому значна кількість ліків були у дефіциті, зараз їх безліч, але ціни на них кусаються. «Я постійно приймаю «Предуктал», який коштує 102 гривні, також дорогий «Кардарон». Два рази на рік доводиться проходити обстеження і лягати під крапельниці. Ліки усі є в аптеках, але коштує це дуже дорого».
Методи профілактики
Рівень смертності українців від серцево-судинних недуг – утричі більший, ніж у США та державах Західної Європи, констатує
завідувач кафедри Національного медичного університету ім. О.Богомольця Катерина Амосова. «Вирішення цієї проблеми потребує коштів від країни, яких у нас немає. Але для профілактики грошей взагалі не треба. Наприклад, куріння – найефективніший із усіх методів профілактики. Смертність зменшується на 34%. Ця цифра складає 12%, коли людина п’є аспірин. Окрім цього, потрібно додати боротьбу з ожирінням. Ожиріння –з цього пчинається і діабет, і гіпертонія, і підвищення холестерину».
Державна програма і фінансування
За державною програмою запобігання та лікування серцево-судинних захворювань, хворий після інфаркту має опинитися у лікувальному центрі якомога швидше в найближчі 2 години, про це розповів директор «Інституту кардіології імені академіка Стражеска» Володимир Коваленко. «Сьогодні ми маємо більше 26 таких центрів, а на найближчі 2 роки вони заплановані в кожній області. Сподіваємося, що в наступному році покращиться фінансування і за 2-3 роки буде зроблено все, щоб завершити цю систему в Україні».
Кошти, які виділяє держава на програму запобігання та лікування серцево-судинних хвороб, спрямовуються в основному на закупівлю препаратів, а не на профілактику недуг, стверджує член парламентського комітету з питань охорони здоров'я, лікар-кардіолог Володимир Карпук. «Фінансуванням передбачається 140 мільйонів гривень – цього недостатньо. На рівні областей фінансування як профілактичних, так і лікувальних закладів практично немає. Це перекладається на рівень місцевих і обласних бюджетів. Уже кожна четверта доросла людина має підвищений артеріальний тиск, кожна восьма – ішемічну хворобу. Але раннього лікування у нас немає, немає визначення на поліклінічному рівні холестерину, цукру в крові та своєчасного їх лікування».
Чеські програми допомоги «сердечникам» на державному рівні
Згідно з чеським законодавством, всі громадяни цієї країни повинні мати медичну страховку, яку можна оформити в 11 страхових фірмах. Але саме громадські страхові компанії виконують левову частку державних програм, які стосуються серцево-судинних захворювань. Одна з вимог програми – «сердечник» має стати на облік, що дає можливість зарахувати хворого (наприклад, до черги на складні й дорогі операції), розповідає празька кореспондентка Радіо Свобода Оксана Пеленська.
На окремих обліках, тобто окремими програмами забезпечені хворі, наприклад, після інфаркту чи при якомусь іншому серцево-судинному захворюванні. Цим хворим у межах програми належить спеціальна опіка. Мова про оплачене страховою компанією санаторне лікування, спеціальне медичне обстеження або дорогі, щодо людських і фінансових затрат, операції, включно з пересадкою серця. До програми належить також і профілактика серцевих захворювань серед дітей і молоді.
Скільки б держава не виділяла грошей на лікування серцево-судинних недуг, без зусиль з боку людей рівень захворюваності не знизиться. Якщо не стежити за своїм раціоном, ігнорувати заняття спортом, курити і зловживати спиртним, серце може і не витримати, попереджають лікарі. А показник смертності від серцевих захворювань в Україні сягає 63 % і є одним із найвищих у світі.
22 мільйони українців страждають від серцево-судинних захворювань, а це майже половина населення, кажуть фахівці Інституту кардіології. Серед факторів ризику – вік, спадковість і належність до «сильної статі». Чоловіки частіше, ніж жінки, страждають від атеросклерозу та ішемічної хвороби серця, зазначає професор Інституту кардіології Олена Мітченко. «Ми отримали результати аналізів більше 6 тисяч обстежених протягом 2 років. Це були хворі, які мали перший візит до кардіолога. І у більше, ніж у 63% був критично підвищений холестерин. Усі повинні знати свій рівень холестерину. А також є фактори ризику, які також можна усунути – це ожиріння, куріння».
Кардіологічне відділення Київської обласної клінічної лікарні має 80 ліжок і всі вони не порожні, зазначає завідувач відділення Володимир Шпак. Він зазначає, що за їхніми щорічними підрахунками, із року в рік хворих у них лікується більше, ніж розраховано.
60-річна киянка Олена Петрівна змушена витрачати на ліки «від серця» у середньому 100 гривень на місяць. Це з урахуванням того, що вона, як пенсіонер, користується пільгою у 8%, коли купує препарати в аптеці. Років 20 тому значна кількість ліків були у дефіциті, зараз їх безліч, але ціни на них кусаються. «Я постійно приймаю «Предуктал», який коштує 102 гривні, також дорогий «Кардарон». Два рази на рік доводиться проходити обстеження і лягати під крапельниці. Ліки усі є в аптеках, але коштує це дуже дорого».
Методи профілактики
Рівень смертності українців від серцево-судинних недуг – утричі більший, ніж у США та державах Західної Європи, констатує
завідувач кафедри Національного медичного університету ім. О.Богомольця Катерина Амосова. «Вирішення цієї проблеми потребує коштів від країни, яких у нас немає. Але для профілактики грошей взагалі не треба. Наприклад, куріння – найефективніший із усіх методів профілактики. Смертність зменшується на 34%. Ця цифра складає 12%, коли людина п’є аспірин. Окрім цього, потрібно додати боротьбу з ожирінням. Ожиріння –з цього пчинається і діабет, і гіпертонія, і підвищення холестерину».
Державна програма і фінансування
За державною програмою запобігання та лікування серцево-судинних захворювань, хворий після інфаркту має опинитися у лікувальному центрі якомога швидше в найближчі 2 години, про це розповів директор «Інституту кардіології імені академіка Стражеска» Володимир Коваленко. «Сьогодні ми маємо більше 26 таких центрів, а на найближчі 2 роки вони заплановані в кожній області. Сподіваємося, що в наступному році покращиться фінансування і за 2-3 роки буде зроблено все, щоб завершити цю систему в Україні».
Кошти, які виділяє держава на програму запобігання та лікування серцево-судинних хвороб, спрямовуються в основному на закупівлю препаратів, а не на профілактику недуг, стверджує член парламентського комітету з питань охорони здоров'я, лікар-кардіолог Володимир Карпук. «Фінансуванням передбачається 140 мільйонів гривень – цього недостатньо. На рівні областей фінансування як профілактичних, так і лікувальних закладів практично немає. Це перекладається на рівень місцевих і обласних бюджетів. Уже кожна четверта доросла людина має підвищений артеріальний тиск, кожна восьма – ішемічну хворобу. Але раннього лікування у нас немає, немає визначення на поліклінічному рівні холестерину, цукру в крові та своєчасного їх лікування».
Чеські програми допомоги «сердечникам» на державному рівні
Згідно з чеським законодавством, всі громадяни цієї країни повинні мати медичну страховку, яку можна оформити в 11 страхових фірмах. Але саме громадські страхові компанії виконують левову частку державних програм, які стосуються серцево-судинних захворювань. Одна з вимог програми – «сердечник» має стати на облік, що дає можливість зарахувати хворого (наприклад, до черги на складні й дорогі операції), розповідає празька кореспондентка Радіо Свобода Оксана Пеленська.
На окремих обліках, тобто окремими програмами забезпечені хворі, наприклад, після інфаркту чи при якомусь іншому серцево-судинному захворюванні. Цим хворим у межах програми належить спеціальна опіка. Мова про оплачене страховою компанією санаторне лікування, спеціальне медичне обстеження або дорогі, щодо людських і фінансових затрат, операції, включно з пересадкою серця. До програми належить також і профілактика серцевих захворювань серед дітей і молоді.
Скільки б держава не виділяла грошей на лікування серцево-судинних недуг, без зусиль з боку людей рівень захворюваності не знизиться. Якщо не стежити за своїм раціоном, ігнорувати заняття спортом, курити і зловживати спиртним, серце може і не витримати, попереджають лікарі. А показник смертності від серцевих захворювань в Україні сягає 63 % і є одним із найвищих у світі.
