За словами Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, їй відомо про розробку двох сценаріїв. Перший – полягає в тому, щоб через Конституційний Суд домогтися скасування закону про вибори Президента. Другий сценарій, за її словами, полягає в тому, що можуть спробувати обвалити гривню і привести економіку до колапсу, щоб ввести надзвичайний стан. При цьому Юлія Тимошенко зазначила, що надзвичайний стан не передбачає ніяких виборів, а на чолі держави залишається чинний Президент.
Перед цим Президент Віктор Ющенко звернувся до Конституційного Суду з поданням щодо відповідності вимогам основного закону нової редакції закону про вибори Президента. Проте голова Секретаріату Президента Віра Ульянченко заявила, що можливе скасування Конституційним Судом окремих норм нової редакції закону вже після початку передвиборної кампанії «не вплине на виборчий процес».
Оскарження закону загрозу виборам не становить – експерти
За словами заступника голови Комітету виборців України Євгена Радченка, наразі серйозних правових підстав для зриву виборчої кампанії за допомогою оскарження закону про вибори немає. «До того часу, поки рішення не скасоване, воно діє. І до того часу, поки закон визначає певний порядок ведення агітації, оскарження тощо, він чинний. І тут суто юридичних причин для зриву виборів немає», – зазначає експерт.
Політолог Андрій Єрмолаєв вважає малоймовірним, щоб внаслідок розгляду закону про вибори в Конституційному Суді та скасування окремих його положень виникли передумови для зриву виборів. За таких умов звинувачення у спробах зірвати вибори є лише різновидом політичної боротьби. «Частіше і найбільше про загрозу зриву виборів каже політична сила, яка має великий вплив на виборчий механізм і на судочинство», – зауважив політолог.
Передвиборна боротьба і поствиборне співіснування
Політологи збігаються на думці, що в умовах порозуміння двох найбільших політичних сил – Партії регіонів та БЮТ – спроби зірвати виборчий процес просто приречені на невдачу. Поки що регіоналам та бютівцям вдається знаходити спільну мову щодо правил проведення виборчої кампанії, про що свідчить спільний закон про вибори Президента. Вони навіть президентське вето спільно долали.
«Політичні еліти, навіть за умов жорсткої боротьби, налаштовані знайти якусь формулу співіснування, – каже політолог Андрій Єрмолаєв. – І мені здається, що це бажання вижити переможе».
Порахувати голоси без юридичних колізій
На думку керівника політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка, варіант зриву виборів через фінансово-економічні причини є найменш можливий. Адже впровадження будь-якого режиму надзвичайного стану не можливе без згоди парламенту. А там дві найбільші політичні сили порозумілися щодо правил передвиборної кампанії.
«У процедурах запровадження військового або надзвичайного станів, за яких не проводяться вибори, бере участь Верховна Рада. У Президента немає одноосібної можливості запровадити будь-який із цих станів, – говорить Юрій Якименко. – Ключ до проведення нормальних виборів – це згода всіх інститутів влади і політичних сил. Але, якщо ми говоримо про варіанти і сценарії можливого розвитку подій, то тоді дійсно велике значення мають стосунки і консенсус між БЮТ і Партією регіонів».
Проте політолог застерігає, що юридичні двозначності та суперечки можуть зіграти негативну роль згодом. Адже найбільші випробування настануть, коли почнеться підрахунок голосів. Головний момент безпеки виборів – щоб результат підрахунку голосів визнали не лише переможці, але й переможені.
(Київ – Прага)
Перед цим Президент Віктор Ющенко звернувся до Конституційного Суду з поданням щодо відповідності вимогам основного закону нової редакції закону про вибори Президента. Проте голова Секретаріату Президента Віра Ульянченко заявила, що можливе скасування Конституційним Судом окремих норм нової редакції закону вже після початку передвиборної кампанії «не вплине на виборчий процес».
Оскарження закону загрозу виборам не становить – експерти
За словами заступника голови Комітету виборців України Євгена Радченка, наразі серйозних правових підстав для зриву виборчої кампанії за допомогою оскарження закону про вибори немає. «До того часу, поки рішення не скасоване, воно діє. І до того часу, поки закон визначає певний порядок ведення агітації, оскарження тощо, він чинний. І тут суто юридичних причин для зриву виборів немає», – зазначає експерт.
Політолог Андрій Єрмолаєв вважає малоймовірним, щоб внаслідок розгляду закону про вибори в Конституційному Суді та скасування окремих його положень виникли передумови для зриву виборів. За таких умов звинувачення у спробах зірвати вибори є лише різновидом політичної боротьби. «Частіше і найбільше про загрозу зриву виборів каже політична сила, яка має великий вплив на виборчий механізм і на судочинство», – зауважив політолог.
Передвиборна боротьба і поствиборне співіснування
Політологи збігаються на думці, що в умовах порозуміння двох найбільших політичних сил – Партії регіонів та БЮТ – спроби зірвати виборчий процес просто приречені на невдачу. Поки що регіоналам та бютівцям вдається знаходити спільну мову щодо правил проведення виборчої кампанії, про що свідчить спільний закон про вибори Президента. Вони навіть президентське вето спільно долали.
«Політичні еліти, навіть за умов жорсткої боротьби, налаштовані знайти якусь формулу співіснування, – каже політолог Андрій Єрмолаєв. – І мені здається, що це бажання вижити переможе».
Порахувати голоси без юридичних колізій
На думку керівника політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка, варіант зриву виборів через фінансово-економічні причини є найменш можливий. Адже впровадження будь-якого режиму надзвичайного стану не можливе без згоди парламенту. А там дві найбільші політичні сили порозумілися щодо правил передвиборної кампанії.
«У процедурах запровадження військового або надзвичайного станів, за яких не проводяться вибори, бере участь Верховна Рада. У Президента немає одноосібної можливості запровадити будь-який із цих станів, – говорить Юрій Якименко. – Ключ до проведення нормальних виборів – це згода всіх інститутів влади і політичних сил. Але, якщо ми говоримо про варіанти і сценарії можливого розвитку подій, то тоді дійсно велике значення мають стосунки і консенсус між БЮТ і Партією регіонів».
Проте політолог застерігає, що юридичні двозначності та суперечки можуть зіграти негативну роль згодом. Адже найбільші випробування настануть, коли почнеться підрахунок голосів. Головний момент безпеки виборів – щоб результат підрахунку голосів визнали не лише переможці, але й переможені.
(Київ – Прага)
