Назагал представники управлінської верхівки Угорщини отримують щомісяця до 10 тисяч євро. Однак трапляються і такі, чия зарплата (без преміальних і за наявності вельми посередніх виробничих показників) може бути утричі більшою.
Тим часом у країні за останній рік украй погіршилася ситуація з незайнятістю населення, не кажучи про велику кількість боржників, що не можуть повернути своїм банкам кредити і навіть не сподіваються викупити назад відібране кредитором житло.
«Мені в кінці січня (поточного року) відмовили у кредитуванні, а вже 27 лютого продали на аукціоні мою квартиру», – говорить молода жінка, яка потерпіла від фінансової кризи.
Чиновництво нарікає, але доходного місця не кидає
Звісно, не всім начальникам подобається те, що їхні доходи раптом стають відомі широкому загалу. Відкрито ніхто не обурюється, але незадоволених все-таки багатенько. Це відчувається і з реакції Золтана Ґаса, виконавчого директора великого комунального підприємства в обласному центрі Печ на півдні Угорщини. «Чому сталося так, що лише зараз і в такий спосіб треба покінчити з цим конфліктом, який очевидно не сьогодні почався і вирішуватись він має деінде, а не тут», – зазначає він.
Уряд, однак, не зважає на незадоволення управлінців і мотивує нову жорстку постанову щодо високооплачуваних менеджерів тим, що громадськість неодмінно має бути в курсі всіх державних справ, і передусім мусить бути поінформована стосовно бюджетних зарплат. З іншого боку, як заявив представник кабміну, без прозорості в цьому питанні важко сподіватися на підтримку Євросоюзу. «Уряд перерозподілить єврокошти на розвиток інфраструктури регіонів лише в тому випадку, якщо державні управлінці оприлюднять свої доходи, тобто інформація про них стане доступною для широкого загалу. Уряд дуже серйозно працює над цим», – запевнив прес-секретар глави угорського уряду Домокош Соллар.
Втім, масових заяв на звільнення від управлінців ніхто в Угорщині не чекає, навіть якщо їм і радикально уріжуть зарплати, як того домагається права урядова опозиція, бо вельми разюче їхнє життя відрізняється від щоденних буднів багатьох їхніх співвітчизників. Голова товариства потерпілих від іпотечної кризи в Угорщині Маріан Ленард має на увазі саме такий контраст між багатими і зненацька збіднілими. «Непогашені кредити упродовж 30, 60 і навіть 90 днів або прострочені позики, на нашу думку, до кінця вересня – на початок жовтня втратять реальну перспективу бути поверненими», – каже він. А виселення людей на вулицю відбувається іноді так миттєво, що навіть такі обізнані фахівці, як економіст Маріанн Ленард, не можуть навести точної статистики по Угорщині.
Громада знову усунена від контролю за прибутками чиновників
Явні та приховані непоодинокі зловживання деяких урядових чиновників виглядають як справжнє знущання над пересічними громадянами, вважає права урядова опозиція. Її представник від партії ФІДЕС Петер Сійярто зазначає: «Це нечуване нахабство, коли керівники державних підприємств живуть на широку ногу, маючи мільйонні зарплати, а тим часом уряд вичавлює останні копійки з пересічних людей за допомогою новоухваленого державного кошторису».
Ще навесні консерватори запропонували в парламенті обмежити по змозі високі зарплати дежуправлінців. Але натомість від представників урядової більшості надійшла рекомендація, щоб чиновники, які мають доходи, вищі за 7 тисяч євро, обертали решту зарплати на благодійні цілі. Оскільки жодного закону в цьому питанні ухвалено не було, то контролювати чималенький корпус чиновників мала б власна совість. А якщо вона спить?
(Угорщина – Прага – Київ)
Тим часом у країні за останній рік украй погіршилася ситуація з незайнятістю населення, не кажучи про велику кількість боржників, що не можуть повернути своїм банкам кредити і навіть не сподіваються викупити назад відібране кредитором житло.
«Мені в кінці січня (поточного року) відмовили у кредитуванні, а вже 27 лютого продали на аукціоні мою квартиру», – говорить молода жінка, яка потерпіла від фінансової кризи.
Чиновництво нарікає, але доходного місця не кидає
Звісно, не всім начальникам подобається те, що їхні доходи раптом стають відомі широкому загалу. Відкрито ніхто не обурюється, але незадоволених все-таки багатенько. Це відчувається і з реакції Золтана Ґаса, виконавчого директора великого комунального підприємства в обласному центрі Печ на півдні Угорщини. «Чому сталося так, що лише зараз і в такий спосіб треба покінчити з цим конфліктом, який очевидно не сьогодні почався і вирішуватись він має деінде, а не тут», – зазначає він.
Уряд, однак, не зважає на незадоволення управлінців і мотивує нову жорстку постанову щодо високооплачуваних менеджерів тим, що громадськість неодмінно має бути в курсі всіх державних справ, і передусім мусить бути поінформована стосовно бюджетних зарплат. З іншого боку, як заявив представник кабміну, без прозорості в цьому питанні важко сподіватися на підтримку Євросоюзу. «Уряд перерозподілить єврокошти на розвиток інфраструктури регіонів лише в тому випадку, якщо державні управлінці оприлюднять свої доходи, тобто інформація про них стане доступною для широкого загалу. Уряд дуже серйозно працює над цим», – запевнив прес-секретар глави угорського уряду Домокош Соллар.
Втім, масових заяв на звільнення від управлінців ніхто в Угорщині не чекає, навіть якщо їм і радикально уріжуть зарплати, як того домагається права урядова опозиція, бо вельми разюче їхнє життя відрізняється від щоденних буднів багатьох їхніх співвітчизників. Голова товариства потерпілих від іпотечної кризи в Угорщині Маріан Ленард має на увазі саме такий контраст між багатими і зненацька збіднілими. «Непогашені кредити упродовж 30, 60 і навіть 90 днів або прострочені позики, на нашу думку, до кінця вересня – на початок жовтня втратять реальну перспективу бути поверненими», – каже він. А виселення людей на вулицю відбувається іноді так миттєво, що навіть такі обізнані фахівці, як економіст Маріанн Ленард, не можуть навести точної статистики по Угорщині.
Громада знову усунена від контролю за прибутками чиновників
Явні та приховані непоодинокі зловживання деяких урядових чиновників виглядають як справжнє знущання над пересічними громадянами, вважає права урядова опозиція. Її представник від партії ФІДЕС Петер Сійярто зазначає: «Це нечуване нахабство, коли керівники державних підприємств живуть на широку ногу, маючи мільйонні зарплати, а тим часом уряд вичавлює останні копійки з пересічних людей за допомогою новоухваленого державного кошторису».
Ще навесні консерватори запропонували в парламенті обмежити по змозі високі зарплати дежуправлінців. Але натомість від представників урядової більшості надійшла рекомендація, щоб чиновники, які мають доходи, вищі за 7 тисяч євро, обертали решту зарплати на благодійні цілі. Оскільки жодного закону в цьому питанні ухвалено не було, то контролювати чималенький корпус чиновників мала б власна совість. А якщо вона спить?
(Угорщина – Прага – Київ)
