Брати участь у заходах, організованих ЄМП, – означає здобувати досвід і вправлятися в демократії, процесі знаходження й ухвалення рішень та культурі ведення дебатів. Нинішня зустріч «європарламентарів» в Острозькій академії не випадковість, каже куратор заходу, доцент Острозької академії Алла Атаманенко. «Серед студентів нашої академії є члени Європарламенту, які беруть участь у сесіях, котрі відбуваються в інших країнах. Вони зобов’язані організувати подібні сесії у себе або неподалік, – каже пані Атаманенко. – Ми вирішили, що Острозька академія – найкраще місце, де можна таку сесію провести».
Середньовічні острозькі полемісти й гадки не мали, що досвід політичних дискусій переймуть у них острожани третього тисячоліття. Європейський молодіжний парламент був створений ще у 1987 році. Відтоді його учасниками стала молодь із 30 країн. Досвідчений представник Європейського молодіжного парламенту з Великої Британії – Шамаль Ратнаяка – уже вдруге подорожує Україною в рамках Всеукраїнського туру. В Острозькій академії працювалося легко, каже він. Великий позитив – відсутність мовних бар’єрів, адже робочою мовою парламенту є англійська, а це друга мова спілкування в Острозькій академії.
«Ми запланували й обговорили чотири теми, – зазначає Шамаль Ратнаяка. – Це проблема недоглянутості дітей українських заробітчан, залишених в Україні, проблема подолання розбіжностей серед мешканців різних регіонів держави у поглядах на культурну і мовну політику та на історію України. А ще – акцентували увагу на зменшенні поширення СНІДу в Україні; також обговорили тему розв’язання російсько-українського конфлікту щодо виведення Чорноморського флоту Росії з Севастополя, шукаючи шляхи, як поліпшити стосунки між Україною та Росією».
Молодь інтегрується швидше від своїх держав
Як розповіла молодіжний європарламентар, організатор Острозької сесії Тетяна Лушпай, примітною рисою Європарламенту є участь у ньому представників країн, що насправді не є членами Євросоюзу, однак чимало молоді з цих країн спонукають їх до євроінтеграційних процесів.
«Це не є визначальним для участі в молодіжному Європарламенті, чи належить до ЄС та чи інша країна. Молодіжний парламент в Україні функціонує досить активно, – наголошує вона. – Майже чотири роки тому близько 150 представників із усієї Європи зібрала у Києві міжнародна сесія. Учасники навчаються працювати в командах, кооперуватися між собою. Кожне рішення, яке вони ухвалюють, має бути одноголосним – і саме в цьому іноді може бути проблема. Але під кінець вони відкривають у собі нові риси, нові таланти, і, зрештою, в них з’являється відчуття, що вони дійсно можуть змінити цей світ».
Парламент – молодіжний, рішення – креативні. Скажімо, ухвала стосовно ситуації з російським Чорноморським флотом у Криму містить пропозиції українському уряду звернути увагу на розбудову й підтримку власного флоту, завершити демаркацію водних та наземних кордонів із Російською Федерацію та зменшити енергетичну залежність України від Росії через упровадження енергозберігальних та новітніх енергетичних технологій.
Напрацьовані рішення Острозької сесії поряд із рішеннями молодіжних парламентарів з інших українських міст будуть вивчені Генеральною асамблеєю Молодіжного європарламенту, і після схвалення передані до «дорослого» Європейського парламенту в Страсбурзі у вигляді рекомендацій та ініціатив.
(Рівне – Київ – Прага)
Середньовічні острозькі полемісти й гадки не мали, що досвід політичних дискусій переймуть у них острожани третього тисячоліття. Європейський молодіжний парламент був створений ще у 1987 році. Відтоді його учасниками стала молодь із 30 країн. Досвідчений представник Європейського молодіжного парламенту з Великої Британії – Шамаль Ратнаяка – уже вдруге подорожує Україною в рамках Всеукраїнського туру. В Острозькій академії працювалося легко, каже він. Великий позитив – відсутність мовних бар’єрів, адже робочою мовою парламенту є англійська, а це друга мова спілкування в Острозькій академії.
«Ми запланували й обговорили чотири теми, – зазначає Шамаль Ратнаяка. – Це проблема недоглянутості дітей українських заробітчан, залишених в Україні, проблема подолання розбіжностей серед мешканців різних регіонів держави у поглядах на культурну і мовну політику та на історію України. А ще – акцентували увагу на зменшенні поширення СНІДу в Україні; також обговорили тему розв’язання російсько-українського конфлікту щодо виведення Чорноморського флоту Росії з Севастополя, шукаючи шляхи, як поліпшити стосунки між Україною та Росією».
Молодь інтегрується швидше від своїх держав
Як розповіла молодіжний європарламентар, організатор Острозької сесії Тетяна Лушпай, примітною рисою Європарламенту є участь у ньому представників країн, що насправді не є членами Євросоюзу, однак чимало молоді з цих країн спонукають їх до євроінтеграційних процесів.
«Це не є визначальним для участі в молодіжному Європарламенті, чи належить до ЄС та чи інша країна. Молодіжний парламент в Україні функціонує досить активно, – наголошує вона. – Майже чотири роки тому близько 150 представників із усієї Європи зібрала у Києві міжнародна сесія. Учасники навчаються працювати в командах, кооперуватися між собою. Кожне рішення, яке вони ухвалюють, має бути одноголосним – і саме в цьому іноді може бути проблема. Але під кінець вони відкривають у собі нові риси, нові таланти, і, зрештою, в них з’являється відчуття, що вони дійсно можуть змінити цей світ».
Парламент – молодіжний, рішення – креативні. Скажімо, ухвала стосовно ситуації з російським Чорноморським флотом у Криму містить пропозиції українському уряду звернути увагу на розбудову й підтримку власного флоту, завершити демаркацію водних та наземних кордонів із Російською Федерацію та зменшити енергетичну залежність України від Росії через упровадження енергозберігальних та новітніх енергетичних технологій.
Напрацьовані рішення Острозької сесії поряд із рішеннями молодіжних парламентарів з інших українських міст будуть вивчені Генеральною асамблеєю Молодіжного європарламенту, і після схвалення передані до «дорослого» Європейського парламенту в Страсбурзі у вигляді рекомендацій та ініціатив.
(Рівне – Київ – Прага)
