9 вересня 1999 року нічний вибух в одному з московських будинків забрав життя 94 людей, майже 250 осіб були поранені.
Напередодні в Буйнакську, на півдні Росії, в підірваному будинку загинули 64 особи. Через кілька тижнів ще чотири смертельні вибухи стануться в Москві і Волгодонську. Загинуть понад 300 людей.
Влада у всьому звинуватить чеченських повстанців. Призначений тодішнім президентом Борисом Єльциним новий прем’єр Володимир Путін пообіцяє знищувати чеченців усюди, де це лише можливо: «В аеропорту – в аеропорту, ви мені вже вибачте, в туалеті впіймаємо, ми і в сортирі їх замочимо, врешті-решт».
Перший публічний вихід Путіна з використанням тюремної лексики суспільство зустріло дуже схвально. Невдовзі Путін розпочав другу чеченську війну. Рейтинг прем’єра – вчорашнього підполковника КДБ – почав зростати.
Політичний аналітик Володимир Прибиловський каже, що саме ці вибухи і відкрили дорогу Путіну в майбутнє президентство. «Саме вони (вибухи) змінили ситуацію на користь нікому невідомого прем’єра з сумнівною, темною біографією, якої ніхто не знав, – зазначає аналітик. – Я б так сказав: перемогу Путіна забезпечили дві речі – спершу вибухи, а потім вдало мовлена фраза про те, що він мочитиме терористів у сортирі».
Втім, участь шістьох чеченців у вибухах так і не вдалося довести. Це тому, вважає незначна частина критиків Путіна, що вибухи здійснила Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Однак такі твердження дорого обійшлися їх авторам. Двох із них вбили, третього послали до сибірської в’язниці, щоб той перестав займатися власним розслідуванням.
Адвокат Михайло Трепашкін, який представляв двох сестер (їхня мати загинула під час вибуху в московському будинку), розповів, що міліція двічі зупиняла його авто перед розглядом цієї справи в суді: «Двічі обшукали машину, нічого не знайшли. Коли я вже закривав машину, влітає сумочка з пістолетом, я кажу: «Заберіть назад, це не моя». А вони: «О, виявили пістолет. І пішло... Мене заарештували і утримували доволі довго, а якщо бути точнішим, то 4 роки 1 місяць і 8 днів я перебував у місцях позбавлення волі в особливо суворих умовах утримання, з використанням тортур і знущань».
На думку Трепашкіна, колишнього офіцера КДБ Олександра Литвиненка убили за те, що той звинувачував ФСБ в організації вибухів.
Історик Юрій Фельштинський, який разом із Литвиненком написав книгу «Підриваючи Росію», каже, що російській владі жодним чином не вдалося довести причетність чеченців до вибухів. За його словами, «навіть за версією ФСБ, хоча через це і була розпочата друга чеченська війна, там немає ні одного чеченця».
Рязанські події: гексоген чи цукор?
Про те, що до московських та інших вибухів могла бути причетна ФСБ, свідчать таємничі події в Рязані. Там невдовзі після московських трагедій пересічні мешканці побачили одного вересневого вечора підозріло припарковану машину біля головного входу житлового будинку. Ці люди викликали поліцію, яка виявила великі мішки з білим порошком, що був з’єднаний з детонатором. Вибух, згідно з таймером, мав статися вранці.
Міліція з’ясувала, що в мішках був гексоген. Однак тодішній голова ФСБ Микола Патрушев у телевізійному зверненні спростував це, заявивши, що в мішках був лише цукор.
Коли влада відмовилася проводити розслідування вибухів, невеличка група ліберальних законодавців утворила власний незалежний комітет. Однак уже невдовзі його віце-голову, послідовного критика Кремля Сергія Юшенкова застрелили.
Перед смертю в інтерв’ю Радіо Свобода Юшенков розповів про те, що результати розслідування комітету вказують на сліди служб безпеки. «Ці спецслужби, володіючи гігантськими можливостями, володіючи таємницями, можуть маніпулювати і громадською думкою, і скеровувати перебіг подій із допомогою всеможливих недозволених методів на власний розсуд», – зазначив Юшенков.
Сьогодні в Росії мало хто вірить, що вибухи 1999 року будуть розкриті. Особливо якщо дотримуватися версії про те, що ці вибухи організувала сама ж політична верхівка Кремля.
(Прага – Київ)
Напередодні в Буйнакську, на півдні Росії, в підірваному будинку загинули 64 особи. Через кілька тижнів ще чотири смертельні вибухи стануться в Москві і Волгодонську. Загинуть понад 300 людей.
Влада у всьому звинуватить чеченських повстанців. Призначений тодішнім президентом Борисом Єльциним новий прем’єр Володимир Путін пообіцяє знищувати чеченців усюди, де це лише можливо: «В аеропорту – в аеропорту, ви мені вже вибачте, в туалеті впіймаємо, ми і в сортирі їх замочимо, врешті-решт».
Перший публічний вихід Путіна з використанням тюремної лексики суспільство зустріло дуже схвально. Невдовзі Путін розпочав другу чеченську війну. Рейтинг прем’єра – вчорашнього підполковника КДБ – почав зростати.
Політичний аналітик Володимир Прибиловський каже, що саме ці вибухи і відкрили дорогу Путіну в майбутнє президентство. «Саме вони (вибухи) змінили ситуацію на користь нікому невідомого прем’єра з сумнівною, темною біографією, якої ніхто не знав, – зазначає аналітик. – Я б так сказав: перемогу Путіна забезпечили дві речі – спершу вибухи, а потім вдало мовлена фраза про те, що він мочитиме терористів у сортирі».
Втім, участь шістьох чеченців у вибухах так і не вдалося довести. Це тому, вважає незначна частина критиків Путіна, що вибухи здійснила Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Однак такі твердження дорого обійшлися їх авторам. Двох із них вбили, третього послали до сибірської в’язниці, щоб той перестав займатися власним розслідуванням.
Адвокат Михайло Трепашкін, який представляв двох сестер (їхня мати загинула під час вибуху в московському будинку), розповів, що міліція двічі зупиняла його авто перед розглядом цієї справи в суді: «Двічі обшукали машину, нічого не знайшли. Коли я вже закривав машину, влітає сумочка з пістолетом, я кажу: «Заберіть назад, це не моя». А вони: «О, виявили пістолет. І пішло... Мене заарештували і утримували доволі довго, а якщо бути точнішим, то 4 роки 1 місяць і 8 днів я перебував у місцях позбавлення волі в особливо суворих умовах утримання, з використанням тортур і знущань».
На думку Трепашкіна, колишнього офіцера КДБ Олександра Литвиненка убили за те, що той звинувачував ФСБ в організації вибухів.
Історик Юрій Фельштинський, який разом із Литвиненком написав книгу «Підриваючи Росію», каже, що російській владі жодним чином не вдалося довести причетність чеченців до вибухів. За його словами, «навіть за версією ФСБ, хоча через це і була розпочата друга чеченська війна, там немає ні одного чеченця».
Рязанські події: гексоген чи цукор?
Про те, що до московських та інших вибухів могла бути причетна ФСБ, свідчать таємничі події в Рязані. Там невдовзі після московських трагедій пересічні мешканці побачили одного вересневого вечора підозріло припарковану машину біля головного входу житлового будинку. Ці люди викликали поліцію, яка виявила великі мішки з білим порошком, що був з’єднаний з детонатором. Вибух, згідно з таймером, мав статися вранці.
Міліція з’ясувала, що в мішках був гексоген. Однак тодішній голова ФСБ Микола Патрушев у телевізійному зверненні спростував це, заявивши, що в мішках був лише цукор.
Коли влада відмовилася проводити розслідування вибухів, невеличка група ліберальних законодавців утворила власний незалежний комітет. Однак уже невдовзі його віце-голову, послідовного критика Кремля Сергія Юшенкова застрелили.
Перед смертю в інтерв’ю Радіо Свобода Юшенков розповів про те, що результати розслідування комітету вказують на сліди служб безпеки. «Ці спецслужби, володіючи гігантськими можливостями, володіючи таємницями, можуть маніпулювати і громадською думкою, і скеровувати перебіг подій із допомогою всеможливих недозволених методів на власний розсуд», – зазначив Юшенков.
Сьогодні в Росії мало хто вірить, що вибухи 1999 року будуть розкриті. Особливо якщо дотримуватися версії про те, що ці вибухи організувала сама ж політична верхівка Кремля.
(Прага – Київ)