– Пане Фесенко, схоже, що у парламенті сьогодні може виникнути ситуативна більшість. Якщо це станеться, то наскільки ефективною вона буде?
– Ефективність будь-якої більшості – це результативні голосування. Я б не поспішав з висновками, оскільки зараз є контрачинник – це наближення президентських виборів, на яких представники, лідери практично всіх парламентських сил є конкурентами. Саме це буде і обмежувати стабільність над такою ситуативною більшістю. Я можу припустити, що виникатимуть різні конфігурації ситуативної більшості по різних питаннях, але треба голосувати, треба, щоб Верховна Рада працювала.
– Які рішення може ухвалювати така більшість?
– Йдеться про ті рішення, по яких або ситуативно співпадають інтереси (політичні, соціальні, економічні тих чи інших фракцій та угруповань у ВР), або йдеться про розгляд питань, які не мають такої конфліктної політичної природи. Тобто не пов’язані з пропагандистськими стратегіями виборчої кампанії.
– Чи загрожуватиме така ситуативна більшість коаліції, яка де-юре існує?
– У нас вже були кілька разів ситуації, коли де-юре існувала одна коаліція, а де-факто працювала інша більшість. Насправді я нічого поганого в цьому не бачу, а особливо в нинішніх умовах, коли у коаліції, яка існує де-юре, немає фактичної більшості голосів, треба якось виходити з ситуації. Це можна робити, коли або найбільші фракції Верховної Ради укладають між собою певні домовленості і таким чином голосується певне рішення, або відбувається розширення формату коаліції за рахунок союзу або з частиною фракції НУНС (як це бувало по окремих питаннях), або за рахунок інших фракцій, які не входять до складу коаліції, але окремі рішення можуть голосувати.
(Київ – Прага)
– Ефективність будь-якої більшості – це результативні голосування. Я б не поспішав з висновками, оскільки зараз є контрачинник – це наближення президентських виборів, на яких представники, лідери практично всіх парламентських сил є конкурентами. Саме це буде і обмежувати стабільність над такою ситуативною більшістю. Я можу припустити, що виникатимуть різні конфігурації ситуативної більшості по різних питаннях, але треба голосувати, треба, щоб Верховна Рада працювала.
– Які рішення може ухвалювати така більшість?
– Йдеться про ті рішення, по яких або ситуативно співпадають інтереси (політичні, соціальні, економічні тих чи інших фракцій та угруповань у ВР), або йдеться про розгляд питань, які не мають такої конфліктної політичної природи. Тобто не пов’язані з пропагандистськими стратегіями виборчої кампанії.
– Чи загрожуватиме така ситуативна більшість коаліції, яка де-юре існує?
– У нас вже були кілька разів ситуації, коли де-юре існувала одна коаліція, а де-факто працювала інша більшість. Насправді я нічого поганого в цьому не бачу, а особливо в нинішніх умовах, коли у коаліції, яка існує де-юре, немає фактичної більшості голосів, треба якось виходити з ситуації. Це можна робити, коли або найбільші фракції Верховної Ради укладають між собою певні домовленості і таким чином голосується певне рішення, або відбувається розширення формату коаліції за рахунок союзу або з частиною фракції НУНС (як це бувало по окремих питаннях), або за рахунок інших фракцій, які не входять до складу коаліції, але окремі рішення можуть голосувати.
(Київ – Прага)
