– Володимире Михайловичу, на Вашу думку, навіщо це «чергове» позачергове засідання парламенту?
– Пропозиція щодо скликання позачергового засідання Верховної Ради лягає у плани проведення передвиборної кампанії. Очевидно, що варто було б дослухатись до моєї пропозиції і оголосити цей тиждень для роботи в пленарному режимі. Оскільки не підтримали, а водночас була внесена пропозиція фракції БЮТ, щоб сьогодні ми провели роботу в пленарному режимі і розглянути 41 питання, то кожному зрозуміло, що 41 питання можна розглянути лише протягом пленарного тижня за умови, що Верховна Рада буде плідно працювати.
Це засідання має передувати (згідно планів, я так розумію, команди БЮТ) суботньому засіданню зустрічі Прем’єр-міністра України із представниками місцевого самоврядування.
– На Вашу думку, хто правий у цій ситуації: Партія регіонів, яка вимагає підвищення соціальних виплат, чи БЮТ, який за це не голосує?
– Є таке прислів’я (мені його важко перекласти українською мовою) «милые бранятся – только тешатся». Якщо близькі люди лаються, вони тішаться. Так і тут відбувається.
Коли потрібно вирішити питання, коли це в інтересах цих двох політичних фракцій, то вони ухвалюють рішення. Приклад того – закон про вибори Президента України, про фінансування Євро-2012. А де йдеться про державні інтереси, то тут відбувається процес змагання, хто ближче до народу.
Щодо соціальних стандартів, їх,безперечно, треба підвищувати. Але за умови, що ми чітко разом визначимо джерела, з яких будуть фінансуватись підвищені соціальні стандарти. Бо декларувати можна все, що завгодно, але коли немає чіткого визначення, з яких державних можливостей винайдуть кошти, це просто голий піар і популізм, від якого вже тхне.
– Чи тривалим буде блокування парламенту, на Вашу думку? Чи має спікер ідеї, як зупинити блокування президії Верховної Ради?
– Я вже, як фонтан, викидаю ідеї. Але коли є небажання слухати і реалізовувати підказки технологів, Ви прекрасно розумієте, що будь-які ідеї не можуть бути матеріалізовані. Зрозуміло, що Партія регіонів взяла на озброєння тактику 2004 року, коли була спроба розігнати Верховну Раду, заблокувати її діяльність, щоб вона не критикувала одного з кандидатів у президенти.
Другий набір технологічних прийомів був реалізований тоді у тому плані, що постановами Кабміну підвищувались пенсії, а після президентських виборів забули, що треба впорядкувати цю систему. По суті, повторюється те, що було.
– То яка доля чекає на Верховну Раду?
– Я в понеділок оголошу депутатам і підпишу розпорядження про те, що в процесі блокування автоматично не буде нараховуватись заробітна плата депутатам. Доведу до відома кожного депутата. Хоча розумію, що далеко не всіх цікавить заробітна плата.
Потім буду йти на інші кроки, бо всі аргументи, які мали пробудити совість та відповідальність, схоже, не діють. Вирішує окрик вождя або помах руки бригадира, який тупо виконує вказівку вождя.
– Володимире Михайловичу, Ви кажете «інші кроки». Про що йдеться?
– Я думаю, тоді взагалі треба припинити фінансування будь-яких видатків Верховної Ради. Тим більше, що коштів у нас практично немає. Я думаю, це буде правильно перед людьми. Щотижня сповіщатиму людям, у що це вилилось, яка сума зекономлена для людей.
(Київ – Прага)
– Пропозиція щодо скликання позачергового засідання Верховної Ради лягає у плани проведення передвиборної кампанії. Очевидно, що варто було б дослухатись до моєї пропозиції і оголосити цей тиждень для роботи в пленарному режимі. Оскільки не підтримали, а водночас була внесена пропозиція фракції БЮТ, щоб сьогодні ми провели роботу в пленарному режимі і розглянути 41 питання, то кожному зрозуміло, що 41 питання можна розглянути лише протягом пленарного тижня за умови, що Верховна Рада буде плідно працювати.
Це засідання має передувати (згідно планів, я так розумію, команди БЮТ) суботньому засіданню зустрічі Прем’єр-міністра України із представниками місцевого самоврядування.
– На Вашу думку, хто правий у цій ситуації: Партія регіонів, яка вимагає підвищення соціальних виплат, чи БЮТ, який за це не голосує?
– Є таке прислів’я (мені його важко перекласти українською мовою) «милые бранятся – только тешатся». Якщо близькі люди лаються, вони тішаться. Так і тут відбувається.
Коли потрібно вирішити питання, коли це в інтересах цих двох політичних фракцій, то вони ухвалюють рішення. Приклад того – закон про вибори Президента України, про фінансування Євро-2012. А де йдеться про державні інтереси, то тут відбувається процес змагання, хто ближче до народу.
Щодо соціальних стандартів, їх,безперечно, треба підвищувати. Але за умови, що ми чітко разом визначимо джерела, з яких будуть фінансуватись підвищені соціальні стандарти. Бо декларувати можна все, що завгодно, але коли немає чіткого визначення, з яких державних можливостей винайдуть кошти, це просто голий піар і популізм, від якого вже тхне.
– Чи тривалим буде блокування парламенту, на Вашу думку? Чи має спікер ідеї, як зупинити блокування президії Верховної Ради?
– Я вже, як фонтан, викидаю ідеї. Але коли є небажання слухати і реалізовувати підказки технологів, Ви прекрасно розумієте, що будь-які ідеї не можуть бути матеріалізовані. Зрозуміло, що Партія регіонів взяла на озброєння тактику 2004 року, коли була спроба розігнати Верховну Раду, заблокувати її діяльність, щоб вона не критикувала одного з кандидатів у президенти.
Другий набір технологічних прийомів був реалізований тоді у тому плані, що постановами Кабміну підвищувались пенсії, а після президентських виборів забули, що треба впорядкувати цю систему. По суті, повторюється те, що було.
– То яка доля чекає на Верховну Раду?
– Я в понеділок оголошу депутатам і підпишу розпорядження про те, що в процесі блокування автоматично не буде нараховуватись заробітна плата депутатам. Доведу до відома кожного депутата. Хоча розумію, що далеко не всіх цікавить заробітна плата.
Потім буду йти на інші кроки, бо всі аргументи, які мали пробудити совість та відповідальність, схоже, не діють. Вирішує окрик вождя або помах руки бригадира, який тупо виконує вказівку вождя.
– Володимире Михайловичу, Ви кажете «інші кроки». Про що йдеться?
– Я думаю, тоді взагалі треба припинити фінансування будь-яких видатків Верховної Ради. Тим більше, що коштів у нас практично немає. Я думаю, це буде правильно перед людьми. Щотижня сповіщатиму людям, у що це вилилось, яка сума зекономлена для людей.
(Київ – Прага)
