«Відомо, що одразу після Мюнхенської конференції Німеччина хотіла врегулювати відносини з Польщею, зробивши цю країну своїм новим сателітом. Цього Німеччина сподівалася досягти на підставі висунутих вимог. Головною умовою було те, щоб Польща мала віддала місто Данциґ, в якому на той час проживало 95% німецького населення», – зазначає Інесіс Фелдманіс
Польща відмовилась це зробити, як і надати Німеччині можливість побудувати автостраду та залізницю через так званий «Польський коридор», який сягав Балтійського моря. Після цього Гітлер вирішив – перший напад буде здійснено на Польщу. Однак зробити це без допомоги союзників було нелегко.
«Німецькі дипломати після невдачі в Італії та Японії, лідери яких відмовилися на той момент надати Німеччині допомогу у цьому питанні, залишили Гітлеру останній шанс – покращити відносини з Радянською Росією, щоб вирішити проблему з Польщею за допомогою війни», – зауважує Інесіс Фелдманіс
Сталін вибрав союзником Німеччину
Історик відзначає, що у цей час СРСР потрапив у дуже вигідну ситуацію. В якості союзника він був потрібен не тільки Німеччині. Захід також не втрачав сподівань залучити на свій бік СРСР.
Однак переговори між Великою Британією, Францією та Радянським Союзом, які мали на меті досягти домовленостей про боротьбу з німецькою агресією, далі ухвалення проекту угоди про взаємодопомогу не просунулися.
«Сталін вирішив домовитися з Німеччиною, тому що угода з Німеччиною обіцяла та давала більше, ніж домовленості з Францією та Великою Британією. Ці держави однією з головних умов висували гарантії безпеки країн Балтії. Натомість Німеччина готова була так би мовити «віддати» ці держави СРСР», – наголошує Інесіс Фелдманіс.
23 серпня 1939 року в Москві була підписана угода про ненапад та таємний протокол – пакт Молотова-Ріббентропа. Два непримиримих досі ворога – Німеччина та СРСР – стали союзникам. А країни Балтії, Польща та Бессарабія стали заручниками у політичних іграх двох диктаторів – Гітлера та Сталіна.
«Усі документи, які я бачив, – каже професор Інесіс Фелдманіс, – свідчать про те, що ідея підписати цей протокол належала радянський стороні. Цю вимогу висунув Молотов 19 серпня 1939 року в розмові з послом Німеччини в СРСР Фрідріхом Вернером фон дер Шуленбурґом. Слід зазначити, що 19 серпня 1939 року – дуже важлива дата, оскільки цього дня відбулося засідання Політбюро, на якому Сталін виступив зі своєю відомою промовою. Практично тоді Сталін розробив свій сценарій Другої світової війни. У своїй промові, у тому варіанті, який відомий нам – історикам, Сталін наголосив: «якщо ми укладемо угоду з британцями та французами – війни не буде, а якщо з німцями, то одразу буде війна. Для нас складеться сприятлива ситуація, оскільки з’явиться можливість отримати половину Польщі та більшу частину території Балтійських держав».
Пакт Молотова-Ріббентропа сприяв початку Другої світової війни
Латвійський історик наголошує, що пакт Молотова-Ріббентропа розділив сфери впливу Німеччини та СРСР у Східній та Південно-Східній Європі і сприяв початку Другої світової війни.
«Вважається, що пакт Молотова-Ріббентропа надав свободу дій Німеччині розпочати війну. Однак ми можемо відзначити, що така свобода дії надана була не тільки Німеччині, але і Радянському Союзу, і обидві сторони, як свідчить історія, цю можливість використали, – зазначає Інесіс Фелдманіс. – Німеччина розпочала війну проти Польщі 1 вересня 1939 року, а Радянський Союз увів свої війська до Польщі 17 вересня 1939 року».
(Рига – Прага – Київ)
Польща відмовилась це зробити, як і надати Німеччині можливість побудувати автостраду та залізницю через так званий «Польський коридор», який сягав Балтійського моря. Після цього Гітлер вирішив – перший напад буде здійснено на Польщу. Однак зробити це без допомоги союзників було нелегко.
«Німецькі дипломати після невдачі в Італії та Японії, лідери яких відмовилися на той момент надати Німеччині допомогу у цьому питанні, залишили Гітлеру останній шанс – покращити відносини з Радянською Росією, щоб вирішити проблему з Польщею за допомогою війни», – зауважує Інесіс Фелдманіс
Сталін вибрав союзником Німеччину
Історик відзначає, що у цей час СРСР потрапив у дуже вигідну ситуацію. В якості союзника він був потрібен не тільки Німеччині. Захід також не втрачав сподівань залучити на свій бік СРСР.
Однак переговори між Великою Британією, Францією та Радянським Союзом, які мали на меті досягти домовленостей про боротьбу з німецькою агресією, далі ухвалення проекту угоди про взаємодопомогу не просунулися.
«Сталін вирішив домовитися з Німеччиною, тому що угода з Німеччиною обіцяла та давала більше, ніж домовленості з Францією та Великою Британією. Ці держави однією з головних умов висували гарантії безпеки країн Балтії. Натомість Німеччина готова була так би мовити «віддати» ці держави СРСР», – наголошує Інесіс Фелдманіс.
23 серпня 1939 року в Москві була підписана угода про ненапад та таємний протокол – пакт Молотова-Ріббентропа. Два непримиримих досі ворога – Німеччина та СРСР – стали союзникам. А країни Балтії, Польща та Бессарабія стали заручниками у політичних іграх двох диктаторів – Гітлера та Сталіна.
«Усі документи, які я бачив, – каже професор Інесіс Фелдманіс, – свідчать про те, що ідея підписати цей протокол належала радянський стороні. Цю вимогу висунув Молотов 19 серпня 1939 року в розмові з послом Німеччини в СРСР Фрідріхом Вернером фон дер Шуленбурґом. Слід зазначити, що 19 серпня 1939 року – дуже важлива дата, оскільки цього дня відбулося засідання Політбюро, на якому Сталін виступив зі своєю відомою промовою. Практично тоді Сталін розробив свій сценарій Другої світової війни. У своїй промові, у тому варіанті, який відомий нам – історикам, Сталін наголосив: «якщо ми укладемо угоду з британцями та французами – війни не буде, а якщо з німцями, то одразу буде війна. Для нас складеться сприятлива ситуація, оскільки з’явиться можливість отримати половину Польщі та більшу частину території Балтійських держав».
Пакт Молотова-Ріббентропа сприяв початку Другої світової війни
Латвійський історик наголошує, що пакт Молотова-Ріббентропа розділив сфери впливу Німеччини та СРСР у Східній та Південно-Східній Європі і сприяв початку Другої світової війни.
«Вважається, що пакт Молотова-Ріббентропа надав свободу дій Німеччині розпочати війну. Однак ми можемо відзначити, що така свобода дії надана була не тільки Німеччині, але і Радянському Союзу, і обидві сторони, як свідчить історія, цю можливість використали, – зазначає Інесіс Фелдманіс. – Німеччина розпочала війну проти Польщі 1 вересня 1939 року, а Радянський Союз увів свої війська до Польщі 17 вересня 1939 року».
(Рига – Прага – Київ)
