Головний редактор польської «Ґазети Виборчої» Адам Міхнік виступив з редакційним коментарем на лист Володимира Путіна до поляків. Редактор назвав його – «Все було не зовсім так, пане Путін». Адам Міхнік зауважує, що в цілому тон листа Путіна відрізняється від «агресивної риторики великоросійських націоналістів, які й далі займаються сталінською пропагандою на кшталт того, що «поляки були першими союзниками Гітлера», а в трагедії Катині винні німці». «Голос Путіна звучить інакше», – зазначає редактор «Ґазети Виборчої». Міхнік віддає належне Путіну, який визнає, що «поляки першими стали на шляху нацистського агресора» і намагається «трошки заспокійливим тоном... закликати до діалогу і співпраці». Але, разом з тим, досвідчений польський редактор виділяє суперечливі місця листа Путіна, де останній ставить знак рівності між аморальною і боягузливою Мюнхенською змовою та пактом Молотова-Ріббентропа. Міхнік тут же додає, що важко погодитися на знак рівності між боягузливим та аморальним дозволом на гітлерівську агресію та спільною гітлерівсько-сталінською агресією на Польщу. Редактор «Ґазети Виборчої» вказує на принципову різницю між цими фактами – «англійські і французькі армії не вторгалися на територію Чехословаччини щоб окупувати її». Визнаючи ганебним факт вторгнення поляків до цешинської Сілезії, Міхнік все ж наголошує, що польська влада там не вела себе так, як сталінський режим на зайнятих ним територіях. Польський редактор також заперечив Путінові, який сказав у листі, що у антигітлерівській коаліції, мовляв, до Дня Перемоги «були ми всі разом». Міхник зауважив на це – «Отже, пане прем’єр, не всі були разом. Олександр Солженіцин і Леопольд Окуліцький (останній комендант Армії Крайової, розстріляний у Москві в 1946 році) – згадаймо лише оці два знакові імені – перебували у ці дні в сталінських в’язницях в очікуванні на суд».
Історик із польського Інституту національної пам’яті Богдан Мусял сказав «Жечіпосполитій», що Путін повторює у своєму листі «стару пропагандистську брехню» та «розмовляє, як Сталін». Історик також підкреслює, що це послання російського прем’єра є «дуже витончена провокація» та додає – «тут повно запевнень щодо російсько-німецької дружби і також багато історичної брехні». І одна з головних неправд Путіна, каже Мусял, це те, що вступ радянських сил до Польщі не був «визволенням», як каже російський чільник, а окупацією і радянська армія, так само, як і нацистська –займалася винищенням поляків.
Лондонська «Індепендент» наголошує, що Росія так і не визнає у день 70-річчя початку Другої світової «своєї причетності до кривавого розчленування Східної Європи». Газета наголошує, що Путін, перед приїздом до Польщі, «сказав лише кілька примирливих слів. Але його лист був невтішно ухильним та неясним. Він відкрито визнав, що розуміє уражені почуття Польщі, але разом з тим виступив на захист нацистсько-радянського пакту, як гідного похвали».
У європейській пресі, фактично, майже не пишуть про вірогідну зустріч в Польщі Путіна і Тимошенко. Лише в російській пресі, зокрема – в «Нєзавісімой газєте» – відзначено – «сама Тимошенко коротко сказала, що в Польщі планує обговорити з Путіним питання спільного виробництва літака Ан-70... Український прем’єр дистанціюється від політичних проблем у двосторонніх стосунках», – зазначає московська газета.
Разом з тим, європейська преса цитує сьогодні слова польських президента і прем’єра, які в один голос заявили 1 вересня всім гостям в Гданську та Вестерплятте, включно з Путіним, що 17 вересня «Польща отримала від сталінського СРСР удар ножем в спину», та охарактеризували і Гітлера, і Сталіна «катами й агресорами» і відзначили, що «без правдивої оцінки подій вересня 1939 року світ не може почувати себе повністю в безпеці». Ці оцінки підтримують фактично всі лідери західних країн, які прибули цього дня до Польщі. Газети наголошують, що Німеччина свого часу вибачилася перед Польщею за нацистську агресію, але від лідерів нинішньої Росії якихось вибачень перед поляками за спільну агресію Гітлер та Сталіна дочекатися годі.
(Прага – Київ)
Історик із польського Інституту національної пам’яті Богдан Мусял сказав «Жечіпосполитій», що Путін повторює у своєму листі «стару пропагандистську брехню» та «розмовляє, як Сталін». Історик також підкреслює, що це послання російського прем’єра є «дуже витончена провокація» та додає – «тут повно запевнень щодо російсько-німецької дружби і також багато історичної брехні». І одна з головних неправд Путіна, каже Мусял, це те, що вступ радянських сил до Польщі не був «визволенням», як каже російський чільник, а окупацією і радянська армія, так само, як і нацистська –займалася винищенням поляків.
Лондонська «Індепендент» наголошує, що Росія так і не визнає у день 70-річчя початку Другої світової «своєї причетності до кривавого розчленування Східної Європи». Газета наголошує, що Путін, перед приїздом до Польщі, «сказав лише кілька примирливих слів. Але його лист був невтішно ухильним та неясним. Він відкрито визнав, що розуміє уражені почуття Польщі, але разом з тим виступив на захист нацистсько-радянського пакту, як гідного похвали».
У європейській пресі, фактично, майже не пишуть про вірогідну зустріч в Польщі Путіна і Тимошенко. Лише в російській пресі, зокрема – в «Нєзавісімой газєте» – відзначено – «сама Тимошенко коротко сказала, що в Польщі планує обговорити з Путіним питання спільного виробництва літака Ан-70... Український прем’єр дистанціюється від політичних проблем у двосторонніх стосунках», – зазначає московська газета.
Разом з тим, європейська преса цитує сьогодні слова польських президента і прем’єра, які в один голос заявили 1 вересня всім гостям в Гданську та Вестерплятте, включно з Путіним, що 17 вересня «Польща отримала від сталінського СРСР удар ножем в спину», та охарактеризували і Гітлера, і Сталіна «катами й агресорами» і відзначили, що «без правдивої оцінки подій вересня 1939 року світ не може почувати себе повністю в безпеці». Ці оцінки підтримують фактично всі лідери західних країн, які прибули цього дня до Польщі. Газети наголошують, що Німеччина свого часу вибачилася перед Польщею за нацистську агресію, але від лідерів нинішньої Росії якихось вибачень перед поляками за спільну агресію Гітлер та Сталіна дочекатися годі.
(Прага – Київ)
