Сьогодні польська «Ґазета виборча» оприлюднила листа прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна до поляків. Серед іншого, фахівці вказують на певні акценти листа, які дозволяють сподіватись, що Росія пом’якшує свої вислови на адресу Польщі в контексті Другої світової війни.
Минулого тижня, у час, коли інформаційна польсько-російська холодна війна була у повному розпалі, польський прем’єр Дональд Туск, прокоментував закиди російських ЗМІ про те, що Польща спільно з Гітлером довели до спалаху Другої світової війни. «На мою думку, – зазначив Туск, – відносини польсько-німецькі в історичному контексті здаються менш суперечливими, ніж польсько-російські. У цьому контексті мені здається, що перед нами все-таки велика відстань до подолання проблем».
Дональд Туск чітко вказав на те, що Польща за будь-яких обставин не відмовиться від своєї оцінки історії, зокрема пакту Молотова-Ріббентропа. Підтвердженням цього є й найновіші опитування громадської думки, оприлюднені у понеділок, 31 серпня. Отож 61 відсоток опитаних вважає, що як Гітлер, так і Сталін були ініціаторами Другої світової війни. 94 відсотки поляків вважають, що Польща спричинилася до розгрому гітлерівської Німеччини. На чому спирається історична свідомість поляків? По-перше, на свідченнях очевидців. По-друге, на державній історичній політиці, зокрема – на висвітленні історії цього періоду у шкільних підручниках. У нових виданнях підручників з історії, що з’явились у 1989 році, вперше активно мовиться про досі замовчувані історичні факти.
Велика заслуга Інституту національної пам’яті
У відкритті для широкого загалу польського суспільства досі засекречених фактів із найновішої історії чималі заслуги має Інститут національної пам’яті. Співробітник Люблінського відділення Інституту Аґнешка Ячинська у розмові з Радіо Свобода зазначила: «Переломним для польських підручників з історії був перший рік незалежності, тобто1989-й. Йдеться про висвітлення подій періоду Другої світової війни, зокрема договору Молотова-Ріббентропа, про розстріл НКВД польських офіцерів у Катині, депортацію поляків із території Західної України до Сибіру, також проблема польсько-українських відносин під час Другої світової війни».
Пані Ячинська також зауважила, що недоліком тодішніх підручників із історії було те, що вони хоча й по-новому висвітлювали події, однак не наводили точних статистичних даних. Мається на увазі, скажімо, кількість поляків, депортованих або розстріляних НКВД. Міністерство освіти Польщі у 2001 році завершило цілісну реформу навчальних програм для польських шкіл, зокрема з історії.
Аґнешка Ячинська є не лише співробітником Люблінського відділення Інституту національної пам’яті, а й викладає історію в середній школі. За її словами, нині вчитель має право зі списку, складеного міністерством освіти, вибирати такі підручники, які вважає потрібними для навчання. Вчитель історії сам вирішує, яким історичним фактам приділити більше уваги, а яким – менше.
(Варшава – Прага – Київ)
Минулого тижня, у час, коли інформаційна польсько-російська холодна війна була у повному розпалі, польський прем’єр Дональд Туск, прокоментував закиди російських ЗМІ про те, що Польща спільно з Гітлером довели до спалаху Другої світової війни. «На мою думку, – зазначив Туск, – відносини польсько-німецькі в історичному контексті здаються менш суперечливими, ніж польсько-російські. У цьому контексті мені здається, що перед нами все-таки велика відстань до подолання проблем».
Дональд Туск чітко вказав на те, що Польща за будь-яких обставин не відмовиться від своєї оцінки історії, зокрема пакту Молотова-Ріббентропа. Підтвердженням цього є й найновіші опитування громадської думки, оприлюднені у понеділок, 31 серпня. Отож 61 відсоток опитаних вважає, що як Гітлер, так і Сталін були ініціаторами Другої світової війни. 94 відсотки поляків вважають, що Польща спричинилася до розгрому гітлерівської Німеччини. На чому спирається історична свідомість поляків? По-перше, на свідченнях очевидців. По-друге, на державній історичній політиці, зокрема – на висвітленні історії цього періоду у шкільних підручниках. У нових виданнях підручників з історії, що з’явились у 1989 році, вперше активно мовиться про досі замовчувані історичні факти.
Велика заслуга Інституту національної пам’яті
У відкритті для широкого загалу польського суспільства досі засекречених фактів із найновішої історії чималі заслуги має Інститут національної пам’яті. Співробітник Люблінського відділення Інституту Аґнешка Ячинська у розмові з Радіо Свобода зазначила: «Переломним для польських підручників з історії був перший рік незалежності, тобто1989-й. Йдеться про висвітлення подій періоду Другої світової війни, зокрема договору Молотова-Ріббентропа, про розстріл НКВД польських офіцерів у Катині, депортацію поляків із території Західної України до Сибіру, також проблема польсько-українських відносин під час Другої світової війни».
Пані Ячинська також зауважила, що недоліком тодішніх підручників із історії було те, що вони хоча й по-новому висвітлювали події, однак не наводили точних статистичних даних. Мається на увазі, скажімо, кількість поляків, депортованих або розстріляних НКВД. Міністерство освіти Польщі у 2001 році завершило цілісну реформу навчальних програм для польських шкіл, зокрема з історії.
Аґнешка Ячинська є не лише співробітником Люблінського відділення Інституту національної пам’яті, а й викладає історію в середній школі. За її словами, нині вчитель має право зі списку, складеного міністерством освіти, вибирати такі підручники, які вважає потрібними для навчання. Вчитель історії сам вирішує, яким історичним фактам приділити більше уваги, а яким – менше.
(Варшава – Прага – Київ)