Лондонська «Файненшел Таймз» вважає, що за візитом Путіна до Польщі, його зустріччю з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і «демонстрацією єдності приховуються глибокі розбіжності з приводу початку Другої світової війни та її наслідків». Газета також зазначає, що «навіть сьогодні ця суперечка є вибухонебезпечною і політики не бажають віддавати її історикам – особливо у Східній Європі». «Файненшел Таймз» також відзначає, що резолюція ОБСЄ щодо відзначення 23 серпня пам’яті жертв сталінізму й нацизму викликала «небувале роздратування в Москві» і посилила намагання Кремля, який з подвійною силою пропагує.., що пакт Молотова-Ріббентропа був тактичним ходом Сталіна», щоб виграти час. Лондонське видання також переконане, що «російське бачення
неправильне..., і навряд чи це лише дипломатична тактика». «За цією суперечкою лежать фундаментальні суперечності в оцінках Сталіна», – пише «Файненшел Таймз» і додає, що «згідно з офіційною російською версією, ексцеси диктатора спокутуються його роллю в розгромі Гітлера..., путінська правляча еліта... засуджує критиків сталінізму як критиків Росії». Газета також відзначає, що на відміну від Заходу, де оцінили уроки Другої світової «упродовж кількох десятиріч», в Росії «влада обмежила суспільне обговорення таких важких питань, як радянські воєнні злочини..., зробила суворішим контроль над політичним життям, Путін взявся і за історію, зокрема, за допомогою закону, який оголошує «фальсифікацію історії» кримінальним злочином». «Файненшел Таймз» вважає, що про події Другої світової війни з Москви «брехня продовжує поширюватися» і наводить приклад, як під егідою зовнішньої розвідки Росії офіційний історик нещодавно відкидав факт, «що у 1940 році балтійські держави були окуповані і стверджував, що вони добровільно увійшли до складу Радянського Союзу». Газета на завершення висловлює пропозицію, що «лідери Росії мають найти чесніші способи примирення перемоги над Німеччиною з темною стороною історії Росії ХХ століття. І кілька слів правди, сказані у вівторок у Польщі, були б початком».
І ось у польській «Ґазеті Виборчій» у понеділок оприлюднений лист російського прем’єр-міністра Володимира Путіна до поляків, у якому російський лідер наголошує, що «напівправда завжди підступна» і критикує тих, хто «пропонує визнати єдиним «пусковим гачком» Другої світової війни лише пакт Молотова-Ріббентропа про ненапад від 23 серпня 1939 року». Путін зауважив, що одними з причин війни стали Версальська система договорів, Мюнхенський зговір вересня 1939 року, аншлюс Австрії, «закулісні спроби західних демократій «відкупитися» від Гітлера і переспрямувати агресію «на Схід». Чи засудив Путін пакт Молотова-Ріббентропа? Такого в його листі до поляків немає. Є лише фраза: «Без всяких сумнівів, можна з повною підставою засудити пакт Молотова-Ріббентропа, укладений в серпні 1939 року. Але ж роком раніше Франція і Англія підписали в Мюнхені відомий договір з Гітлером, зруйнувавши всі сподівання на створення єдиного фронту боротьби з фашизмом». Чи може ця антитеза вважатися засудженням Володимиром Путіним самого пакту, судити, мабуть, дипломатам. Правда, Путін у своєму листі до поляків також зазначив, що «відкинути пропозицію Німеччини про підписання пакту про ненапад... радянська дипломатія того часу повністю обґрунтовано вважала, як мінімум, не розумним». Путін також пише у листі до поляків: «На мій погляд, моральний аспект політики, яка проводиться, особливо важливий. І в цьому зв’язку нагадаю, що в нашій країні аморальний характер пакту Молотова-Ріббентропа отримав однозначну парламентську оцінку». Якого ж це парламенту? Якщо це з’їзду народних депутатів СРСР, то який стосунок мають вони до «країни Путіна»? І ще одна цитата з листа Путіна: «...ця війна забрала 27 мільйонів життів моїх співвітчизників, і в кожній російській родині живе біль втрати». Але ж у цифру 27 мільйонів входять українці, грузини, литовці, білоруси, вірмени, казахи й багато інших народів колишнього СРСР, які вже на сьогодні живуть в інших суверенних державах і не є «співвітчизниками» Путіна? У листі до поляків Путін ніде прямо не вибачається і не визнає якоїсь вини Росії чи СРСР за злочини Другої світової, він лише пише: «...меморіали «Катинь» і «Мєдное», як і трагічна доля російських солдатів, взятих у польський полон у перебігу війни 1920 року, повинні стати символами спільної скорботи і взаємного прощення». Тут Володимир Путін також закликає поляків «перегорнути сторінку і почати писати нову».
Про колишні «20 мільйонів росіян», а нині «27 мільйонів», про які сказав у листі до поляків Путін, написав у лондонській «Індепендент» відомий британський історик Норман Дейвіс, який відзначив, що «оголошуючи про «20 мільйонів росіян, загиблих у Другій світовій», у Москві досягли величезної світової симпатії, успішно викресливши при цьому зі звітності радянські злочини, маскуючи долі мільйонів, убитих Сталіним... Але навіть сьогодні мало хто розуміє, що втрати в Білорусії, країнах Балтії і в Україні, яка прийняла головний удар нацистського вторгнення, були більші, аніж у Росії».
(Прага – Київ)
неправильне..., і навряд чи це лише дипломатична тактика». «За цією суперечкою лежать фундаментальні суперечності в оцінках Сталіна», – пише «Файненшел Таймз» і додає, що «згідно з офіційною російською версією, ексцеси диктатора спокутуються його роллю в розгромі Гітлера..., путінська правляча еліта... засуджує критиків сталінізму як критиків Росії». Газета також відзначає, що на відміну від Заходу, де оцінили уроки Другої світової «упродовж кількох десятиріч», в Росії «влада обмежила суспільне обговорення таких важких питань, як радянські воєнні злочини..., зробила суворішим контроль над політичним життям, Путін взявся і за історію, зокрема, за допомогою закону, який оголошує «фальсифікацію історії» кримінальним злочином». «Файненшел Таймз» вважає, що про події Другої світової війни з Москви «брехня продовжує поширюватися» і наводить приклад, як під егідою зовнішньої розвідки Росії офіційний історик нещодавно відкидав факт, «що у 1940 році балтійські держави були окуповані і стверджував, що вони добровільно увійшли до складу Радянського Союзу». Газета на завершення висловлює пропозицію, що «лідери Росії мають найти чесніші способи примирення перемоги над Німеччиною з темною стороною історії Росії ХХ століття. І кілька слів правди, сказані у вівторок у Польщі, були б початком».
І ось у польській «Ґазеті Виборчій» у понеділок оприлюднений лист російського прем’єр-міністра Володимира Путіна до поляків, у якому російський лідер наголошує, що «напівправда завжди підступна» і критикує тих, хто «пропонує визнати єдиним «пусковим гачком» Другої світової війни лише пакт Молотова-Ріббентропа про ненапад від 23 серпня 1939 року». Путін зауважив, що одними з причин війни стали Версальська система договорів, Мюнхенський зговір вересня 1939 року, аншлюс Австрії, «закулісні спроби західних демократій «відкупитися» від Гітлера і переспрямувати агресію «на Схід». Чи засудив Путін пакт Молотова-Ріббентропа? Такого в його листі до поляків немає. Є лише фраза: «Без всяких сумнівів, можна з повною підставою засудити пакт Молотова-Ріббентропа, укладений в серпні 1939 року. Але ж роком раніше Франція і Англія підписали в Мюнхені відомий договір з Гітлером, зруйнувавши всі сподівання на створення єдиного фронту боротьби з фашизмом». Чи може ця антитеза вважатися засудженням Володимиром Путіним самого пакту, судити, мабуть, дипломатам. Правда, Путін у своєму листі до поляків також зазначив, що «відкинути пропозицію Німеччини про підписання пакту про ненапад... радянська дипломатія того часу повністю обґрунтовано вважала, як мінімум, не розумним». Путін також пише у листі до поляків: «На мій погляд, моральний аспект політики, яка проводиться, особливо важливий. І в цьому зв’язку нагадаю, що в нашій країні аморальний характер пакту Молотова-Ріббентропа отримав однозначну парламентську оцінку». Якого ж це парламенту? Якщо це з’їзду народних депутатів СРСР, то який стосунок мають вони до «країни Путіна»? І ще одна цитата з листа Путіна: «...ця війна забрала 27 мільйонів життів моїх співвітчизників, і в кожній російській родині живе біль втрати». Але ж у цифру 27 мільйонів входять українці, грузини, литовці, білоруси, вірмени, казахи й багато інших народів колишнього СРСР, які вже на сьогодні живуть в інших суверенних державах і не є «співвітчизниками» Путіна? У листі до поляків Путін ніде прямо не вибачається і не визнає якоїсь вини Росії чи СРСР за злочини Другої світової, він лише пише: «...меморіали «Катинь» і «Мєдное», як і трагічна доля російських солдатів, взятих у польський полон у перебігу війни 1920 року, повинні стати символами спільної скорботи і взаємного прощення». Тут Володимир Путін також закликає поляків «перегорнути сторінку і почати писати нову».
Про колишні «20 мільйонів росіян», а нині «27 мільйонів», про які сказав у листі до поляків Путін, написав у лондонській «Індепендент» відомий британський історик Норман Дейвіс, який відзначив, що «оголошуючи про «20 мільйонів росіян, загиблих у Другій світовій», у Москві досягли величезної світової симпатії, успішно викресливши при цьому зі звітності радянські злочини, маскуючи долі мільйонів, убитих Сталіним... Але навіть сьогодні мало хто розуміє, що втрати в Білорусії, країнах Балтії і в Україні, яка прийняла головний удар нацистського вторгнення, були більші, аніж у Росії».
(Прага – Київ)
