– Як працює в українських реаліях програма «електронної демократії»?
– Це полегшує спілкування з громадянами. І полегшує громадянам вирішення певних проблем. Застосування «електронної демократії» значно позбавляє можливості корупційних дій. Ви не стикаєтеся з чиновником для того, щоб вирішити свою проблему. Якщо вам потрібна довідка, про судимість чи будь-яка інша, ви робите запит і отримуєте в установлений термін відповідь від міністерства. Який чиновник це робив, нас, громадян, не цікавить. А в багатьох країнах перейшли на електронну форму реєстрації підприємств, наприклад.
– Які з програм чи проектів Ради Європи або ж ПАРЄ можна вважати такими, що в Україні здійснені успішно?
– Є проект, в якому ми досягли найбільших успіхів. Це боротьба з відмиванням коштів. На прикладі співпраці з українськими структурами, які задіяні (це і фінансовий моніторинг, і податкова, і МВС), це вже є пілотним проектом для інших країн. Тобто, за останні 3-4 роки боротьба з відмиванням коштів найуспішніша у рамках реалізації проектів.
– Для реформування судочинства і боротьби з корупцією (у рамках Плану дій з Україною) Рада Європи надає двадцять мільйонів євро. А чи є якісь окремі проекти, які мають здійснюватись у соціальному секторі країни?
– Так. Уже коли ми затверджували План дій минулого року, ми вперше запровадили розділ щодо соціальних прав – «Соціальна політика держави». Тому що Україна стала повноправним членом європейської Соціальної хартії, тобто, підвищується рівень захисту населення. І держава повинна бути готова на практиці застосовувати ці положення. І також це політика держави щодо захисту прав незахищених верств населення. У першу чергу мова йде про інвалідів. Цікаво, що Україна – одна з найактивніших у цій сфері.
Україна також активно розробляє європейський «Виборчий кодекс», який розглядатиметься на цьогорічному форумі за демократичний розвиток. До речі, форум відбудеться в Києві в жовтні цього року, і, за словами Євгена Перелигіна, збере провідних європейських політиків, політологів та експертів з питань виборчого права.
– Це полегшує спілкування з громадянами. І полегшує громадянам вирішення певних проблем. Застосування «електронної демократії» значно позбавляє можливості корупційних дій. Ви не стикаєтеся з чиновником для того, щоб вирішити свою проблему. Якщо вам потрібна довідка, про судимість чи будь-яка інша, ви робите запит і отримуєте в установлений термін відповідь від міністерства. Який чиновник це робив, нас, громадян, не цікавить. А в багатьох країнах перейшли на електронну форму реєстрації підприємств, наприклад.
– Які з програм чи проектів Ради Європи або ж ПАРЄ можна вважати такими, що в Україні здійснені успішно?
– Є проект, в якому ми досягли найбільших успіхів. Це боротьба з відмиванням коштів. На прикладі співпраці з українськими структурами, які задіяні (це і фінансовий моніторинг, і податкова, і МВС), це вже є пілотним проектом для інших країн. Тобто, за останні 3-4 роки боротьба з відмиванням коштів найуспішніша у рамках реалізації проектів.
– Для реформування судочинства і боротьби з корупцією (у рамках Плану дій з Україною) Рада Європи надає двадцять мільйонів євро. А чи є якісь окремі проекти, які мають здійснюватись у соціальному секторі країни?
– Так. Уже коли ми затверджували План дій минулого року, ми вперше запровадили розділ щодо соціальних прав – «Соціальна політика держави». Тому що Україна стала повноправним членом європейської Соціальної хартії, тобто, підвищується рівень захисту населення. І держава повинна бути готова на практиці застосовувати ці положення. І також це політика держави щодо захисту прав незахищених верств населення. У першу чергу мова йде про інвалідів. Цікаво, що Україна – одна з найактивніших у цій сфері.
Україна також активно розробляє європейський «Виборчий кодекс», який розглядатиметься на цьогорічному форумі за демократичний розвиток. До речі, форум відбудеться в Києві в жовтні цього року, і, за словами Євгена Перелигіна, збере провідних європейських політиків, політологів та експертів з питань виборчого права.
