Артилеристи, десантники, вояки бригади берегової охорони – представники Сухопутних військ, Військово-повітряних сил і Військово-морських сил – промарширували Хрещатиком.
У параді також взяли участь курсанти семи військових навчальних закладів, представники інших силових структур – МВС, МНС, прикордонників.
18 військових оркестрів надали музичний супровід. Командував парадом командувач Сухопутних військ Збройних Сил України Іван Свида.
Від «Точки-У» до «Урагану»
Військова техніка Хрещатиком не пройшла, однак її можна було побачити тут же, в центрі столиці. 23 зразки озброєння і техніки (танків, бронетранспортерів) мали змогу оцінити всі охочі.
Зокрема, це були ракетні комплекси «Точка-У», танк «Булат», самохідна гаубиця «Акація», протитанкова гармата «Рапіра», реактивні системи залпового вогню «Град», «Смерч» та «Ураган».
Родзинкою свята стала авіація, яку можна було побачити не на огляді, а в дії – у повітрі. Над Хрещатиком пролетіли 35 літаків і гелікоптерів.
Парадна полеміка
У лідера комуністів України рішення провести військовий парад захоплення не викликає. Бойові літаки мають демонструвати свою міць не на парадах, а в захисті військово-повітряного простору держави, каже Петро Симоненко.
«Насправді військово-повітряний простір України є не захищеним, бо військово-повітряних сил практично немає. Морські кордони України теж не захищені, адже бракує Військово-морських сил. Люди, які ходять у цій формі, є, а самих сил немає», – вважає головний комуніст країни.
Яким би складним не було становище українського війська, користь від парадів очевидна. У цьому переконував в ефірі Радіо Свобода військовий експерт Сергій Згурець.
«На параді я бачив контакт пересічних киян, які просто обліпили військову техніку, і дізнаються про нові речі щодо війська. Також бачив яскраві очі офіцерів, котрі спілкуються з тими, кого вони насправді захищають. Це той найкращий елемент єднання, який не забезпечать нам ані обіцянки влади, ані будь-які пусті слова», – наголошує експерт.
Зі свого боку, виконувач обов’язків міністра оборони України Валерій Іващенко констатував, що армія у мирний час підтримується у тонусі військовими навчаннями і саме парадами.
Цьогорічний оборонний бюджет України становить одинадцять із половиною мільярдів гривень. Такі кошти складають менше відсотка від ВВП. Експерти зауважують, що мінімальна межа, яку слід виділяти на потреби війська, – три відсотки від ВВП. Якщо грошей менше, то це «бюджет проїдання», кажуть військові.
У параді також взяли участь курсанти семи військових навчальних закладів, представники інших силових структур – МВС, МНС, прикордонників.
18 військових оркестрів надали музичний супровід. Командував парадом командувач Сухопутних військ Збройних Сил України Іван Свида.
Від «Точки-У» до «Урагану»
Військова техніка Хрещатиком не пройшла, однак її можна було побачити тут же, в центрі столиці. 23 зразки озброєння і техніки (танків, бронетранспортерів) мали змогу оцінити всі охочі.
Зокрема, це були ракетні комплекси «Точка-У», танк «Булат», самохідна гаубиця «Акація», протитанкова гармата «Рапіра», реактивні системи залпового вогню «Град», «Смерч» та «Ураган».
Родзинкою свята стала авіація, яку можна було побачити не на огляді, а в дії – у повітрі. Над Хрещатиком пролетіли 35 літаків і гелікоптерів.
Парадна полеміка
У лідера комуністів України рішення провести військовий парад захоплення не викликає. Бойові літаки мають демонструвати свою міць не на парадах, а в захисті військово-повітряного простору держави, каже Петро Симоненко.
«Насправді військово-повітряний простір України є не захищеним, бо військово-повітряних сил практично немає. Морські кордони України теж не захищені, адже бракує Військово-морських сил. Люди, які ходять у цій формі, є, а самих сил немає», – вважає головний комуніст країни.
Яким би складним не було становище українського війська, користь від парадів очевидна. У цьому переконував в ефірі Радіо Свобода військовий експерт Сергій Згурець.
«На параді я бачив контакт пересічних киян, які просто обліпили військову техніку, і дізнаються про нові речі щодо війська. Також бачив яскраві очі офіцерів, котрі спілкуються з тими, кого вони насправді захищають. Це той найкращий елемент єднання, який не забезпечать нам ані обіцянки влади, ані будь-які пусті слова», – наголошує експерт.
Зі свого боку, виконувач обов’язків міністра оборони України Валерій Іващенко констатував, що армія у мирний час підтримується у тонусі військовими навчаннями і саме парадами.
Цьогорічний оборонний бюджет України становить одинадцять із половиною мільярдів гривень. Такі кошти складають менше відсотка від ВВП. Експерти зауважують, що мінімальна межа, яку слід виділяти на потреби війська, – три відсотки від ВВП. Якщо грошей менше, то це «бюджет проїдання», кажуть військові.
