Нині частина Європи, яка була поневолена Радянським Союзом внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа і з великими труднощами виборола свою незалежність, все ж таки стривожена – чи великі держави ще й далі вирішуватимуть долі малих країн?
Валентинс Троянс пам’ятає, як 1939 року солдати Червоної армії ходили від хати до хати і забирали все, що могли: годинники, взуття, одяг...
Харійс Рукс ніколи не забуде, як його викликали на допити до НКВД і під час допитів копали чоботами, які були підбиті залізом.
А Ельза Буркіте пригадує, як совєти взяли жінку, син якої пішов у ліс воювати проти радянської армії. «Вони зв’язали їй руки і підпалили шнур, яким її вона була зв’язана. Вони її палили, мучили, але вона їм нічого не сказала. Вона збожеволіла. Коли в’язням подавали їсти, вона скинула з себе пальто. Її взяли і розстріляли. Ось як вони поводилися», – зазначила Ельза Буркіте.
Такі гіркі спогади зберігаються у Латвійському музеї окупації в Ризі. Цими днями, коли Європа відзначає 70-ту річницю пакту Молотова-Ріббентропа, ці спогади набирають нового значення.
Договір, який відкрив дорогу до масового виселення і репресій
Частиною цього пакту – який формально був договором про ненапад між Радянським Союзом і Німеччиною – був таємний протокол, який радянська сторона довго замовчувала. У цьому таємному протоколі було поділено Східну Європу на сфери впливу. Латвія, Литва, Естонія, частина Польщі, а також румунська на той час Бессарабія опинилися під брутальною окупацією сталінського режиму; інша частина Польщі перейшла під нацистів.
Ще одна країна, яка згадується в таємних домовленостях, – це Фінляндія. Фіни зуміли вистояти перед радянським нападом, але втратили Карелію.
В результаті пакту радянська влада виселила сотні тисяч людей з Польщі, Балтійських країн, Західної України, Західної Білорусі та Молдови. В їхні спорожнілі домівки поселилися етнічні росіяни, що радикально змінило етнічну карту багатьох країн і поклало ґрунт конфліктам, які тривають по сьогодні.
Відомий молдовський письменник Авреліу Бусуйок мав 11 років, коли в червні 1940 року радянські війська окупували Бессарабію. Він пам’ятає цю паніку, яка охопила його місто з приходом червоних. «Декому вдалося втекти. Багато покинули свої домівки, скинувши те, що змогли в одну валізу, – пригадує він. – Люди плакали, кричали. Відбувалося щось страшне і незрозуміле.
У результаті пакту Західна Україна опинилася під радянською окупацією. Почалися масові арешти та розстріли. Сотні тисяч українців були виселені до Сибіру.
Керівник Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН професор Микола Литвин каже, що, хоча Україна об’єднала більшу частину своїх земель, це сталося дуже дорогою ціною. Радянська влада систематично почала нищити всі прояви національної свідомості та громадського життя. Підприємства, кооперативи, крамниці – все що будувалося поколіннями, було винищене. Селяни були відірвані від власної землі і загнані в колгоспи. «Восени 1939 року були ліквідовані культурні масові товариства, які проривали національний дух, повертали історію. – зазначає науковець. – У 1940-му ліквідували Наукове товариство Шевченка. Людей почали відривати від національного коріння».
У 70-ту річницю підписання пакту Молотова-Ріббентропа, який розпочав війну і змінив Європу, багато хто стурбовано спостерігає за все агресивнішою поведінкою Росії, країни, яка себе оголосила спадкоємницею СРСР. Пристосувальна політика Німеччини щодо Росії також бентежить і змушує порушити питання: може, історія справді лише повторюється?
(Прага – Київ)
Валентинс Троянс пам’ятає, як 1939 року солдати Червоної армії ходили від хати до хати і забирали все, що могли: годинники, взуття, одяг...
Харійс Рукс ніколи не забуде, як його викликали на допити до НКВД і під час допитів копали чоботами, які були підбиті залізом.
А Ельза Буркіте пригадує, як совєти взяли жінку, син якої пішов у ліс воювати проти радянської армії. «Вони зв’язали їй руки і підпалили шнур, яким її вона була зв’язана. Вони її палили, мучили, але вона їм нічого не сказала. Вона збожеволіла. Коли в’язням подавали їсти, вона скинула з себе пальто. Її взяли і розстріляли. Ось як вони поводилися», – зазначила Ельза Буркіте.
Такі гіркі спогади зберігаються у Латвійському музеї окупації в Ризі. Цими днями, коли Європа відзначає 70-ту річницю пакту Молотова-Ріббентропа, ці спогади набирають нового значення.
Частиною цього пакту – який формально був договором про ненапад між Радянським Союзом і Німеччиною – був таємний протокол, який радянська сторона довго замовчувала. У цьому таємному протоколі було поділено Східну Європу на сфери впливу. Латвія, Литва, Естонія, частина Польщі, а також румунська на той час Бессарабія опинилися під брутальною окупацією сталінського режиму; інша частина Польщі перейшла під нацистів.
Ще одна країна, яка згадується в таємних домовленостях, – це Фінляндія. Фіни зуміли вистояти перед радянським нападом, але втратили Карелію.
В результаті пакту радянська влада виселила сотні тисяч людей з Польщі, Балтійських країн, Західної України, Західної Білорусі та Молдови. В їхні спорожнілі домівки поселилися етнічні росіяни, що радикально змінило етнічну карту багатьох країн і поклало ґрунт конфліктам, які тривають по сьогодні.
Відомий молдовський письменник Авреліу Бусуйок мав 11 років, коли в червні 1940 року радянські війська окупували Бессарабію. Він пам’ятає цю паніку, яка охопила його місто з приходом червоних. «Декому вдалося втекти. Багато покинули свої домівки, скинувши те, що змогли в одну валізу, – пригадує він. – Люди плакали, кричали. Відбувалося щось страшне і незрозуміле.
У результаті пакту Західна Україна опинилася під радянською окупацією. Почалися масові арешти та розстріли. Сотні тисяч українців були виселені до Сибіру.
Керівник Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН професор Микола Литвин каже, що, хоча Україна об’єднала більшу частину своїх земель, це сталося дуже дорогою ціною. Радянська влада систематично почала нищити всі прояви національної свідомості та громадського життя. Підприємства, кооперативи, крамниці – все що будувалося поколіннями, було винищене. Селяни були відірвані від власної землі і загнані в колгоспи. «Восени 1939 року були ліквідовані культурні масові товариства, які проривали національний дух, повертали історію. – зазначає науковець. – У 1940-му ліквідували Наукове товариство Шевченка. Людей почали відривати від національного коріння».
У 70-ту річницю підписання пакту Молотова-Ріббентропа, який розпочав війну і змінив Європу, багато хто стурбовано спостерігає за все агресивнішою поведінкою Росії, країни, яка себе оголосила спадкоємницею СРСР. Пристосувальна політика Німеччини щодо Росії також бентежить і змушує порушити питання: може, історія справді лише повторюється?
(Прага – Київ)
