Журнал «Форбс» для членства у так званому «Клубі 100» відбирає жінок, які очолюють уряди, президентів країн, бізнес-лідерів, що керують великими корпораціями, глав впливових неурядових організацій, видатних діячів. Нема там ані кінозірок, ані топ-моделей, ані знаменитих красунь.
Жінок до цього списку включають за принципом впливу, а не за ступенем популярності, а місця розподіляють відповідно до розмірів і впливу країн чи організацій, що їх ці жінки очолюють. Можна сказати, що список «Форбса» кидає виклик сильним світу цього, бо ж у цьому світі домінують чоловіки.
Номером першим у списку «Форбса» ось уже четвертий рік поспіль стоїть Анґела Меркель, канцлер Німеччини. Вона лідер четвертої за обсягом економіки світу і єдина жінка з-поміж лідерів найпотужніших країн. На другому місці американка Шила Бер, глава урядової корпорації Страхування кредитних депозитів. На третьому місці – Індра Нуй, генеральний директор компанії Пепсі. Вся решта першої десятки найвпливовіших жінок світу – ділові леді, всі американки, за винятком керівників корпорацій із Сінгапура та Франції.
Назагал 27 жінок у списку «Форбса» – керівники корпорацій, 10 – глави держав або урядів.
Тимошенко – на 47 місця, тоді як торік була на 17-му
Юлія Тимошенко на 47 місці. Для порівняння: Ненсі Пелосі, спікер Палати представників американського Конгресу – номер 35. Наступне місце посідає Гілларі Клінтон, державний секретар США. Мішель Обама, перша леді Сполучених Штатів – на 40 рядку списку «Форбса». Соня Сотомайор – перша латиноамериканка – новопризначений член Верховного суду США – на 54 місці. Міністр національної безпеки США Джанет Наполітано – 51 місце.
Торік Прем'єр-міністр України була на 17 місці, але ймовірно, що на її позицію у списку негативно вплинула економічна криза, яку особливо болісно переживає Україна. Однак варто зауважити, що пані Тимошенко – єдина жінка з усіх пострадянських країн, включно з Росією, яка увійшла до клубу 100 найвпливовіших жінок світу. У минулі роки до списку включали найбагатшу жінку Росії Олену Батурину – дружину мера Москви Лужкова. Цього року є у списку впливові жінки з Ліберії та Філіппін, із Бангладеш та Чілі, з Південної Африки та Фінляндії, але жодної з Росії.
(Нью-Йорк – Прага – Київ)
Жінок до цього списку включають за принципом впливу, а не за ступенем популярності, а місця розподіляють відповідно до розмірів і впливу країн чи організацій, що їх ці жінки очолюють. Можна сказати, що список «Форбса» кидає виклик сильним світу цього, бо ж у цьому світі домінують чоловіки.
Номером першим у списку «Форбса» ось уже четвертий рік поспіль стоїть Анґела Меркель, канцлер Німеччини. Вона лідер четвертої за обсягом економіки світу і єдина жінка з-поміж лідерів найпотужніших країн. На другому місці американка Шила Бер, глава урядової корпорації Страхування кредитних депозитів. На третьому місці – Індра Нуй, генеральний директор компанії Пепсі. Вся решта першої десятки найвпливовіших жінок світу – ділові леді, всі американки, за винятком керівників корпорацій із Сінгапура та Франції.
Назагал 27 жінок у списку «Форбса» – керівники корпорацій, 10 – глави держав або урядів.
Тимошенко – на 47 місця, тоді як торік була на 17-му
Юлія Тимошенко на 47 місці. Для порівняння: Ненсі Пелосі, спікер Палати представників американського Конгресу – номер 35. Наступне місце посідає Гілларі Клінтон, державний секретар США. Мішель Обама, перша леді Сполучених Штатів – на 40 рядку списку «Форбса». Соня Сотомайор – перша латиноамериканка – новопризначений член Верховного суду США – на 54 місці. Міністр національної безпеки США Джанет Наполітано – 51 місце.
Торік Прем'єр-міністр України була на 17 місці, але ймовірно, що на її позицію у списку негативно вплинула економічна криза, яку особливо болісно переживає Україна. Однак варто зауважити, що пані Тимошенко – єдина жінка з усіх пострадянських країн, включно з Росією, яка увійшла до клубу 100 найвпливовіших жінок світу. У минулі роки до списку включали найбагатшу жінку Росії Олену Батурину – дружину мера Москви Лужкова. Цього року є у списку впливові жінки з Ліберії та Філіппін, із Бангладеш та Чілі, з Південної Африки та Фінляндії, але жодної з Росії.
(Нью-Йорк – Прага – Київ)
