Найбільш резонансні судові рішення, що стосуються, наприклад, справ із землею, в інтернеті не побачиш. Про це говорять юристи Східноукраїнського центру громадських ініціатив, що відстежують наповнення Єдиного державного реєстру судових рішень. За їхніми даними, кількість рішень, опублікованих на державному сайті reyestr.court.gov.ua, дуже відрізняється від офіційної статистики судочинства.
До того ж, є суди, що повністю ігнорують існування державного реєстру, зазначає юрист проекту Богдан Бондаренко. «Суди, очевидно, в цьому не зацікавлені, – каже він. – Це питання піднімали на нараді суддів України. Генеральна прокуратура надіслала листи з проханням вжити якихось заходів, бо закон України про доступ до судових рішень грубо порушують. Але жодних дій немає. По суті, це зайва рутинна робота, котра до того ж несе певні ризики, тому що дозволяє оцінити, хто які рішення виносить».
Якби у реєстрі судових рішень відбивалась повна картина судочинства, це допомогло б боротись із корупцією і рейдерством, полегшило б роботу юристів, а ще стало б запобіжником практиці, коли різні суди з абсолютно подібних справ виносять протилежні рішення, вважає Богдан Бондаренко.
Фінансова скрута – привід не виконувати Закон України?
У Територіальному управлінні Державної судової адміністрації (ТУ ДСА) Донецької області зазначають, що прогресивний закон про державний реєстр випереджає мрії, але відстає від фінансових можливостей, бо на сьогодні українські суди мають лише чверть з того, чого потребують.
У зв’язку з кризою за останній рік фінансування судів скоротилось на 74 %, нехтуються найголовніші потреби служителів Феміди – не вистачає паперу, марок, конвертів, транспорту. Не всі судді мають мантії, і лише кожний другий суддя має комп’ютер , повідомив начальник ТУ ДСА Назір Бадахов. «На сьогодні суди Донецької області на межі зупинки своєї діяльності, так само, як і суди всієї України. Вони працюють на останньому подиху, – зазначає пан Бадахов. – Я за те, щоб суди, що не фінансуються державою, не імітували, не мучились, не здобували собі кошти, а зупиняли діяльність».
Щоб забезпечити 55 судів Донецької області всім необхідним, потрібно 2 мільйони гривень, каже Назір Бадахов. Натомість донецький правозахисник Олександр Букалов зазначає, що справа не в фінансуванні, а в небажанні суддів зробити свою роботу відкритою. «Коли є реальні зауваження щодо якихось конкретних недоліків, то кажуть про нестачу фінансування, і сюди валять все, – говорить правохахисник. – Тут не потрібне ніяке фінансування, тут просто потрібно виконувати Закон України».
(Донецьк – Київ – Прага)
До того ж, є суди, що повністю ігнорують існування державного реєстру, зазначає юрист проекту Богдан Бондаренко. «Суди, очевидно, в цьому не зацікавлені, – каже він. – Це питання піднімали на нараді суддів України. Генеральна прокуратура надіслала листи з проханням вжити якихось заходів, бо закон України про доступ до судових рішень грубо порушують. Але жодних дій немає. По суті, це зайва рутинна робота, котра до того ж несе певні ризики, тому що дозволяє оцінити, хто які рішення виносить».
Якби у реєстрі судових рішень відбивалась повна картина судочинства, це допомогло б боротись із корупцією і рейдерством, полегшило б роботу юристів, а ще стало б запобіжником практиці, коли різні суди з абсолютно подібних справ виносять протилежні рішення, вважає Богдан Бондаренко.
Фінансова скрута – привід не виконувати Закон України?
У Територіальному управлінні Державної судової адміністрації (ТУ ДСА) Донецької області зазначають, що прогресивний закон про державний реєстр випереджає мрії, але відстає від фінансових можливостей, бо на сьогодні українські суди мають лише чверть з того, чого потребують.
У зв’язку з кризою за останній рік фінансування судів скоротилось на 74 %, нехтуються найголовніші потреби служителів Феміди – не вистачає паперу, марок, конвертів, транспорту. Не всі судді мають мантії, і лише кожний другий суддя має комп’ютер , повідомив начальник ТУ ДСА Назір Бадахов. «На сьогодні суди Донецької області на межі зупинки своєї діяльності, так само, як і суди всієї України. Вони працюють на останньому подиху, – зазначає пан Бадахов. – Я за те, щоб суди, що не фінансуються державою, не імітували, не мучились, не здобували собі кошти, а зупиняли діяльність».
Щоб забезпечити 55 судів Донецької області всім необхідним, потрібно 2 мільйони гривень, каже Назір Бадахов. Натомість донецький правозахисник Олександр Букалов зазначає, що справа не в фінансуванні, а в небажанні суддів зробити свою роботу відкритою. «Коли є реальні зауваження щодо якихось конкретних недоліків, то кажуть про нестачу фінансування, і сюди валять все, – говорить правохахисник. – Тут не потрібне ніяке фінансування, тут просто потрібно виконувати Закон України».
(Донецьк – Київ – Прага)
