Останній фільм Микити Михалкова – «12» – може стати зразком для наслідування майбутньому російському кінематографу. Фільм аналізує наслідки російських воєн на Північному Кавказі, розповідаючи про журі присяжних, яке судило молодого чеченця за вбивство вітчима, російського офіцера у відставці.
Хоча фільм «12» виявився популярним і здобув спеціальний приз Венеціанського кінофестивалю, деякі критики вважають, що картина продемонструвала зверхнє ставляться росіян до чеченського конфлікту. Чи не найбільше дискусій викликав образ колишнього відставного офіцера спецслужб, якого грав сам Михалков і в якому дехто побачив схожість із російським лідером Путіним.
Архівна фотографія. Президент Володимир Путін, чеченський лідер Рамазан Кадиров та Микита Михалков під час обговорення фільму – «12». Ново-Оґарьово, 2 листопада 2007 р.
Критику викликає не лише творчий доробок кінорежисера, але і його стиль керівництва. Редактор російського журналу «Мистецтво кіно» Данило Дондурей розповідає, що цього місяця його видання має покинути приміщення через те, що не підтримало кандидатури Микити Михалкова на з’їзді Спілки кінематографістів навесні. Офіційне пояснення – оренду не продовжують з економічних причин, але Донурей у нього не вірить:
«Після того, як я не проголосував і мої співробітники проголосували за Хуциєва, Микита Михалков вирішив нас вигнати. Ми переконані, що краще вийти на вулицю, але залишитися незалежним журналом, бо інакше він не має ніякого сенсу», – каже редактор журналу «Мистецтво кіно».
Під час нашумілого з’їзду кіномитців Михалков назвав своїх опонентів прозахідними лібералами, які нібито витратили 400 тисяч доларів, щоб очорнити його ім’я.
У Москві є попит на «інтелектуальну опричнину»
Серед критиків Михалкова такі відомі російські режисери як Ельдар Рязанов та Олексій Герман, Юрій Любимов та Марк Захаров.
Оглядач офіційної «Російської газети» Юрій Богомолов бачить за конфліктом між Михалковим і редакцією журналу «Мистецтво кіно» загальний процес у російській культурі.
«Виглядає, що керівництво спілки, а може, й країни, шукає інтелектуальну опричнину, на яку можна було б спиратися. Не силову, а саме інтелектуальну», – сказав Богомолов.
Київський кінокритик, редактору журналу «Кіно-коло» Володимир Войтенко розцінює конфлікт російських спілчан як боротьбу двох ідеологій.
«Очевидно, що ліберальна ідеологія зараз на порозі повного програшу у кінематографічному середовищі, яке завжди було найліберальнішим у мистецьких координатах», – зауважує Войтенко.
У Росії змінюється система державної підтримки кінематографії, тому сюди ще вплітається боротьба за гроші, припускає кінокритик. Він очікує, що нова російська модель буде пов’язана з відвертішою ідеологічною складовою і дасть Микиті Михалкову додаткові можливості просувати свої цінності на великому екрані.
(Прага – Київ)
Хоча фільм «12» виявився популярним і здобув спеціальний приз Венеціанського кінофестивалю, деякі критики вважають, що картина продемонструвала зверхнє ставляться росіян до чеченського конфлікту. Чи не найбільше дискусій викликав образ колишнього відставного офіцера спецслужб, якого грав сам Михалков і в якому дехто побачив схожість із російським лідером Путіним.
Критику викликає не лише творчий доробок кінорежисера, але і його стиль керівництва. Редактор російського журналу «Мистецтво кіно» Данило Дондурей розповідає, що цього місяця його видання має покинути приміщення через те, що не підтримало кандидатури Микити Михалкова на з’їзді Спілки кінематографістів навесні. Офіційне пояснення – оренду не продовжують з економічних причин, але Донурей у нього не вірить:
«Після того, як я не проголосував і мої співробітники проголосували за Хуциєва, Микита Михалков вирішив нас вигнати. Ми переконані, що краще вийти на вулицю, але залишитися незалежним журналом, бо інакше він не має ніякого сенсу», – каже редактор журналу «Мистецтво кіно».
Під час нашумілого з’їзду кіномитців Михалков назвав своїх опонентів прозахідними лібералами, які нібито витратили 400 тисяч доларів, щоб очорнити його ім’я.
У Москві є попит на «інтелектуальну опричнину»
Серед критиків Михалкова такі відомі російські режисери як Ельдар Рязанов та Олексій Герман, Юрій Любимов та Марк Захаров.
Оглядач офіційної «Російської газети» Юрій Богомолов бачить за конфліктом між Михалковим і редакцією журналу «Мистецтво кіно» загальний процес у російській культурі.
«Виглядає, що керівництво спілки, а може, й країни, шукає інтелектуальну опричнину, на яку можна було б спиратися. Не силову, а саме інтелектуальну», – сказав Богомолов.
Київський кінокритик, редактору журналу «Кіно-коло» Володимир Войтенко розцінює конфлікт російських спілчан як боротьбу двох ідеологій.
«Очевидно, що ліберальна ідеологія зараз на порозі повного програшу у кінематографічному середовищі, яке завжди було найліберальнішим у мистецьких координатах», – зауважує Войтенко.
У Росії змінюється система державної підтримки кінематографії, тому сюди ще вплітається боротьба за гроші, припускає кінокритик. Він очікує, що нова російська модель буде пов’язана з відвертішою ідеологічною складовою і дасть Микиті Михалкову додаткові можливості просувати свої цінності на великому екрані.
(Прага – Київ)
