Чому рівнянам ніде займатися спортом

Чемпіонки Європи, рівнянки Ганна Хлистунова та Катерина Дікіджі щойно повернулися з Національного чемпіонату з плавання у Євпаторії, де продемонстрували найкращі результати.

Тренер Каті Сергій Бондар радіє і сумує водночас: щоб удосконалювати власний результат, їй, найімовірніше, доведеться шукати базу в іншому місті.

Бо жоден рівненський басейн не може прийняти відвідувачів улітку – тут-бо, як і в усьому місті, немає теплої води.

Власне, і в опалювальний період рівненські басейни не відповідають вимогам таких тренувань.

У чемпіони – всупереч умовам

Олімпійськими та світовими чемпіонами з плавання, боротьби, велоспорту, веслування, важкої атлетики мешканці обласного центру стають не завдяки, а всупереч неналежним умовам тренувань та хронічного недофінансування галузі.

У місті немає ні централізованого цілісного спортивного комплексу, ні пристойних умов для окремих видів спорту, а всі колишні спортивні проекти перетворилися на довгобуди або й змінили своє призначення.

Є тільки ентузіасти, котрі піднімають престиж свого краю, тренуючись іноді навіть у шкідливих для здоров’я умовах, і талановиті діти, котрі можуть показати свої спортивні досягнення перед світом, однак часто неспроможні це зробити вдома – просто тому, що немає де.

Історія розвитку навпаки

Рівненським любителям спорту та спортсменам-професіоналам увірвався терпець. Вони вирішили розповісти журналістам, як сталося, що колишні спортивні споруди перетворилися на торгові центри і довгобуди.

Адже ще 20 років тому на місці сучасного центрального речового ринку були тенісні корти, волейбольний майданчик, коробка для хокею, тренувальна база для легкої атлетики. А теперішній торговий центр, що на «ринку Дикого», будували як спортивну школу для підготовки спортсменів з греблі та каное – русло ріки Усті, яка протікає поруч, мало бути тренувальною базою для цих видів спорту. Споруда ж нинішнього торгового центру «Літа» на вулиці Степовій – то також не реалізований спорткомплекс для ігрових видів спорту.

На Рівненщині функціонують десять великих спортивних організацій, починаючи з дитячих спортивних шкіл, займаються спортом близько 18 тисяч людей, із них близько двохсот кандидатів і майстрів спорту, у тому числі міжнародного кладу. Ось тільки навіть у сусідніх Тернополі та Луцьку ситуація зі станом спортивних споруд набагато ліпша, переконує директор обласної дитячо-юнацької спортивної школи Сергій Шемосюк.

Заходимо у найближчу – Першу рівненську ДЮСШ. Тут триває ремонт, паралельно у гімнастичному залі займаються дівчатка. Заступник директора Оксана Ткачук розповідає: зала мала за розмірами, не відповідає сучасним вимогам. Стеля низька для тренувань зі стрибками. А між іншим, саме в цій залі тренувались і тренуються фристайлісти, котрі неодноразово здобували Україні медалі на зимових олімпіадах і чемпіонатах світу.

Спроба переселитися у спортсменів була – на початку 1990-х: «І ця школа була побудована, але там… зробили ринок. Там мав бути великий спорткомплекс, де б мали займатися діти», – розповідає Оксана Ткачук.

Карколомні проекти і ганебні руїни

Перш ніж продати за безцінь новозбудоване приміщення, міські депутати наголошували на недоліках проекту і його аварійності. Ось тільки дефектів ніхто не ліквідовував, що не завадило розмістити в приміщенні один із найбільших міських ринків.

Нині в сумному стані перебуває центральний рівненський стадіон «Авангард». Упродовж семи років стадіон ремонтують, замінюють сидіння. Той ремонт став справжнім лихом, бо зняті й не поставлені на місце сидіння стали причиною того, що в приміщеннях під трибунами, де гартують своє вміння майстри спорту та олімпійські чемпіони, відсутнє тепло, протікає й «цвіте» стеля. Дихати тут неможливо не лише під час спортивних тренувань, розповідає президент обласної федерації легкої атлетики Борис Чугаєвський: «Оце розібрали й зробили, а це – ні, і в результаті стіни й підсобного приміщення вже немає. Не вірю, що діждуся часу, коли буде закінчений цей ремонт».

Таких проектів, на які вже були витрачені немалі кошти, у Рівному вдосталь. Щойно розібрали довгобуд величезного спорткомплексу одного з профтехучилищ, заріс бур’яном інший довгобуд – критий спорткомплекс на тисячу глядачів у районі міського озера, не реалізований уже спроектований інвестором проект сучасного спорткомплексу на в’їзді до Рівного, який мав стати до ладу до початку Євро-2012, розповідає член постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків Ігор Пшеюк. Каже, тому, що поки депутати гадали, чи виділяти землю інвесторові, набули чинності нові положення про надання землі тільки через аукціон. Після цього від ділянки відмовилися усі претенденти.

Нині ж у депутатів новий план. Вони хочуть забрати землю в приміської селищної ради під забудову нового спортивного комплексу. Місто взамін побудує селянам школу. «Гадаю, що докладуться до цього і міська та обласна ради, й держава – і я гадаю, що це питання буде вирішене», – каже Ігор Пшеюк.

Ось тільки скепсису рівнянам не бракує. Надто гірким виявився досвід спортивних довгобудів Рівного.

Останній приклад: два тижні тому міські депутати забрали в місцевих веслувальників половину території орендованої бази – без будь-яких обґрунтувань. І віддали її в оренду бізнесменам.

На фізкультуру і спорт із обласного бюджету нинішнього року виділено 11 мільйонів гривень, включно із зарплатами тренерів. На охорону здоров’я – 250 мільйонів. У Рівному з сумом жартують: «А навіщо нам здоров’я? – Лікуймося!»

(Рівне – Прага – Київ)