Сім років тому неурядова організація Белградська культурна мережа забажала запропонувати цікаву й дешеву розвагу тим молодим людям, котрі в спекотні літні дні змушені перебувати в столиці. У кого є гроші, той їде до Адріатичного моря, на грецькі або турецькі узбережжя. А в місті залишаються ті, кому вистачить доброї музика.
Оскільки популярні групи та співаки не виступають безкоштовно, організатори стали шукати спонсорів. Спершу звернулися до кількох пивоварних заводів і виявилося, що далі не треба шукати. Адже на ринку дуже сильна конкуренція. Щоправда, сербських виробників пива більше немає. Прибуткові пивоварні заводи покупували німецькі, бельгійські, данські та інші компанії. Незважаючи на це, перший «Бір фест» був вдалим. Кілька вечорів підряд тисячі дівчат і юнаків танцювали в парку біля белградської фортеці та значно дешевше, ніж у ресторанах, купували пляшки чи кухлі пива. Вже наступного року до дітей стали долучатися і батьки. Тому що дешевше, та й у товаристві смачніше.
На фестиваль спершу прибували лише мешканці столиці, згодом і з інших міст, а відтак і з-за кордону. «Бір фест» після воєнного десятиліття став одним із мостів між молоддю із республік колишньої Югославії. У Сербії, Боснії і Герцеґовині, Словенії, Хорватії та Чорногорії захоплюються тією самою музикою. На концертах немає державних, мовних та інших кордонів. Тут народжуються нові знайомства, а то й кохання.
Музика долає бар’єри між народами й державами
Цього серпня фестиваль проходить у приємному місці біля гирла Сави до Дунаю, під стінами давнього замку. Відкрив його популярний співак традиційної музики Звонко Боґдан. Між учасниками є Дарко Рундек із Хорватії, Влатко Стефановскі з Македонії, група «Лайбах» зі Словенії, кілька відомих закордонних груп.
Музика долає бар’єри між державами й народами ефективніше від усіх політичних заяв. Музика допомагає тимчасово забути про економічну кризу та безробіття. А щодо виробників пива, то їм фестиваль ще потрібніший, аніж був сім років тому: продаж пива в Сербії, у порівнянні з минулим роком, скоротився на 12 відсотків. Схоже, що учасники й гості фестивалю не переймаються ані тією, ані іншими проблемами. Вони собі танцюють і співають, не забуваючи перед кожним ковтком пива виголосити спільною мовою коротенький тост:«Жівели!»
(Белград – Прага – Київ)
Оскільки популярні групи та співаки не виступають безкоштовно, організатори стали шукати спонсорів. Спершу звернулися до кількох пивоварних заводів і виявилося, що далі не треба шукати. Адже на ринку дуже сильна конкуренція. Щоправда, сербських виробників пива більше немає. Прибуткові пивоварні заводи покупували німецькі, бельгійські, данські та інші компанії. Незважаючи на це, перший «Бір фест» був вдалим. Кілька вечорів підряд тисячі дівчат і юнаків танцювали в парку біля белградської фортеці та значно дешевше, ніж у ресторанах, купували пляшки чи кухлі пива. Вже наступного року до дітей стали долучатися і батьки. Тому що дешевше, та й у товаристві смачніше.
На фестиваль спершу прибували лише мешканці столиці, згодом і з інших міст, а відтак і з-за кордону. «Бір фест» після воєнного десятиліття став одним із мостів між молоддю із республік колишньої Югославії. У Сербії, Боснії і Герцеґовині, Словенії, Хорватії та Чорногорії захоплюються тією самою музикою. На концертах немає державних, мовних та інших кордонів. Тут народжуються нові знайомства, а то й кохання.
Музика долає бар’єри між народами й державами
Цього серпня фестиваль проходить у приємному місці біля гирла Сави до Дунаю, під стінами давнього замку. Відкрив його популярний співак традиційної музики Звонко Боґдан. Між учасниками є Дарко Рундек із Хорватії, Влатко Стефановскі з Македонії, група «Лайбах» зі Словенії, кілька відомих закордонних груп.
Музика долає бар’єри між державами й народами ефективніше від усіх політичних заяв. Музика допомагає тимчасово забути про економічну кризу та безробіття. А щодо виробників пива, то їм фестиваль ще потрібніший, аніж був сім років тому: продаж пива в Сербії, у порівнянні з минулим роком, скоротився на 12 відсотків. Схоже, що учасники й гості фестивалю не переймаються ані тією, ані іншими проблемами. Вони собі танцюють і співають, не забуваючи перед кожним ковтком пива виголосити спільною мовою коротенький тост:«Жівели!»
(Белград – Прага – Київ)
