Процес у мюнхенському суді тривав майже рік. 90-річного Йозефа Шойнґрабера, який під час Другої світової війни керував інженерно-саперною ротою, звинуватили в убивстві мирних жителів під час дислокації його частини в італійському селищі Фальцано ді Кортона в Тоскані.
За висновками суддів, колишній офіцер вермахту особисто віддав наказ провести акцію помсти за партизанський напад на його солдатів. Після цього німці затримали 11 мирних жителів, загнали їх у начинений вибухівкою будинок і підірвали. Вижив лише 15-річний підліток. Ще трьох чоловіків і одну селянку німецькі солдати вбили, коли прочісували місцевість після нападу партизан.
У прокуратурі привітали вирок
І от через понад 60 років після злочину пролунав вирок суду: довічне ув’язнення для Йозефа Шойнґрабера. Прокурор Ганс-Йоахім Лутц задоволений таким вердиктом «Минуле наздогнало підсудного. Ми задоволені тим, що провина, яка лягла на плечі підсудного у воєнний час, тепер буде спокутувана», – сказав Лутц.
Підсудний весь час відхиляв закиди на свою адресу і стверджував, що не надавав наказу підривати будинок із затриманими особами. Його адвокати вимагали виправдання для свого клієнта. Їхній аргумент – письмового наказу про проведення акту помсти не було, що доводило б вину Шойнґрабера. Прокуратура ж переконана в іншому, і від самого початку вимагала довічного ув’язнення за вбивство. Своє обвинувачення вона побудувала на документах і заявах свідків.
«Він хотів помститися»
Як повідомляють, напередодні кровопролиття Шойнґрабер відправив трьох солдатів роздобути бричку разом із конем. Для збіднілих селян така конфіскація майна означала величезну втрату. Вони покликали на допомогу партизанів. Внаслідок сутички два німецькі військові загинули. «Він хотів помститися за це. І таким чином жертвами акту помсти стали невинні мирні жителі», – наголосив прокурор Лутц.
Це вже другий процес у справі Шойнґрабера. 2006 року до довічного ув’язнення його заочно засудив військовий трибунал в Італії. Весь повоєнний час Шойнґрабер провів у своєму рідному селищі Оттобрунн, що на півдні Баварії. Він був активним членом місцевої громади й навіть отримав так звану«бюргерську медаль». Тепер у селищі розмірковують над можливим позбавленням засудженого такої відзнаки.
(Берлін – Прага – Київ)
За висновками суддів, колишній офіцер вермахту особисто віддав наказ провести акцію помсти за партизанський напад на його солдатів. Після цього німці затримали 11 мирних жителів, загнали їх у начинений вибухівкою будинок і підірвали. Вижив лише 15-річний підліток. Ще трьох чоловіків і одну селянку німецькі солдати вбили, коли прочісували місцевість після нападу партизан.
У прокуратурі привітали вирок
І от через понад 60 років після злочину пролунав вирок суду: довічне ув’язнення для Йозефа Шойнґрабера. Прокурор Ганс-Йоахім Лутц задоволений таким вердиктом «Минуле наздогнало підсудного. Ми задоволені тим, що провина, яка лягла на плечі підсудного у воєнний час, тепер буде спокутувана», – сказав Лутц.
Підсудний весь час відхиляв закиди на свою адресу і стверджував, що не надавав наказу підривати будинок із затриманими особами. Його адвокати вимагали виправдання для свого клієнта. Їхній аргумент – письмового наказу про проведення акту помсти не було, що доводило б вину Шойнґрабера. Прокуратура ж переконана в іншому, і від самого початку вимагала довічного ув’язнення за вбивство. Своє обвинувачення вона побудувала на документах і заявах свідків.
«Він хотів помститися»
Як повідомляють, напередодні кровопролиття Шойнґрабер відправив трьох солдатів роздобути бричку разом із конем. Для збіднілих селян така конфіскація майна означала величезну втрату. Вони покликали на допомогу партизанів. Внаслідок сутички два німецькі військові загинули. «Він хотів помститися за це. І таким чином жертвами акту помсти стали невинні мирні жителі», – наголосив прокурор Лутц.
Це вже другий процес у справі Шойнґрабера. 2006 року до довічного ув’язнення його заочно засудив військовий трибунал в Італії. Весь повоєнний час Шойнґрабер провів у своєму рідному селищі Оттобрунн, що на півдні Баварії. Він був активним членом місцевої громади й навіть отримав так звану«бюргерську медаль». Тепер у селищі розмірковують над можливим позбавленням засудженого такої відзнаки.
(Берлін – Прага – Київ)
