Поруч старенької дерев’яної церкви Онуфрія Великого вірні села Бісковичі збудували новий мурований храм. Відтак не вельми їм пасувала поруч новобудови старенька унікальна сакральна пам’ятка XVI століття. Парафіяни звернулись у Львівську філія Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту і отримали висновок, що дерев’яний храм перебуває в аварійному стані і рекомендували його розібрати, але за умови маркування кожної деталі, перенесення церкви у музей архітектури та побуту у Львів і виконати усі робити мали фахівці.
Втім зібрались близько 200 вірних УАПЦ і самостійно швидко розібрали храм, поскладували його на церковному подвір’ї, без охорони і під відкритим небом, зазначив в коментарі Радіо Свобода заступник голови Самбірської райадміністрації Василь Федірко.
«Ми заборонили вчиняти демонтаж взагалі, попри дозволи. Парафіяни показали лист від інституту і дозвіл від львівського архієпископа УАПЦ Макарія, але попри це ми заборонили розбирати храм. Однак нас ніхто не повідомив про самовільний демонтаж, зокрема голова сільради, люди прийшли і розібрали церкву. Коли ми туди приїхали, 200 селян не хотіли навіть нас чути», – каже Василь Федірко.
Церкву XVI століття розбирали як-будь на очах людей
Однак не зрозуміло, де були правоохоронці і чому вони не зупинили самовільний демонтаж дерев’яної церкви. Експерти оцінюють храм у щонайменше як 55 мільйонів євро. Якщо б цей сакральний об’єкт був внесений у перелік пам’яток архітектури, то за самовільний демонтаж парафіяни мали б сплатити штраф, який становив би половину вартості. Однак ні Бісковицька сільрада, ні Самбірська райрада та адміністрація, ні УАПЦ та інші структуру не подали сакральну пам’ятку на внесення у реєстр культурної спадщини.
Відтак ніхто сьогодні ніякої відповідності не понесе за самовільний демонтаж храму. Щоби зібрати церкву потрібно докласти титанічних надзусиль, зазначив заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Львівської ОДА Роман Онишко. Знищені настінні розписи.
«Звісно, щоб зібрати – це буде складно, адже жодна деталь не є маркована, розбирали як-будь, хто захоче тепер взяти на себе порятунок церкви?», – зазначив Роман Онишко.
Саме людський фактор називають мистецтвознавці і архітектори найбільшим злом для збереження унікальних дерев’яних храмів. 5 днів тому у селі Воля-Блажівська того ж Самбірського району горіла дерев’яна церква 1928 року.
На сьогодні в карпатському регіоні збереглись 1600 дерев’яних давніх церков. Більше 100 унікальних храмів за роки незалежності цілком зруйновані.
(Львів – Київ – Прага)
Втім зібрались близько 200 вірних УАПЦ і самостійно швидко розібрали храм, поскладували його на церковному подвір’ї, без охорони і під відкритим небом, зазначив в коментарі Радіо Свобода заступник голови Самбірської райадміністрації Василь Федірко.
«Ми заборонили вчиняти демонтаж взагалі, попри дозволи. Парафіяни показали лист від інституту і дозвіл від львівського архієпископа УАПЦ Макарія, але попри це ми заборонили розбирати храм. Однак нас ніхто не повідомив про самовільний демонтаж, зокрема голова сільради, люди прийшли і розібрали церкву. Коли ми туди приїхали, 200 селян не хотіли навіть нас чути», – каже Василь Федірко.
Церкву XVI століття розбирали як-будь на очах людей
Однак не зрозуміло, де були правоохоронці і чому вони не зупинили самовільний демонтаж дерев’яної церкви. Експерти оцінюють храм у щонайменше як 55 мільйонів євро. Якщо б цей сакральний об’єкт був внесений у перелік пам’яток архітектури, то за самовільний демонтаж парафіяни мали б сплатити штраф, який становив би половину вартості. Однак ні Бісковицька сільрада, ні Самбірська райрада та адміністрація, ні УАПЦ та інші структуру не подали сакральну пам’ятку на внесення у реєстр культурної спадщини.
Відтак ніхто сьогодні ніякої відповідності не понесе за самовільний демонтаж храму. Щоби зібрати церкву потрібно докласти титанічних надзусиль, зазначив заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Львівської ОДА Роман Онишко. Знищені настінні розписи.
«Звісно, щоб зібрати – це буде складно, адже жодна деталь не є маркована, розбирали як-будь, хто захоче тепер взяти на себе порятунок церкви?», – зазначив Роман Онишко.
Саме людський фактор називають мистецтвознавці і архітектори найбільшим злом для збереження унікальних дерев’яних храмів. 5 днів тому у селі Воля-Блажівська того ж Самбірського району горіла дерев’яна церква 1928 року.
На сьогодні в карпатському регіоні збереглись 1600 дерев’яних давніх церков. Більше 100 унікальних храмів за роки незалежності цілком зруйновані.
(Львів – Київ – Прага)
