Робимо все можливе і неможливе, але проблем вистачає на кожній дамбі чи берегоукріпленні. Так розповідає про хід відновлювальних робіт директор державного підприємства, що займається будівництвом водогосподарських об’єктів у Закарпатті Ростислав Федів. Він розповідає, наслідки минулорічної повені ліквідували ще до кінця 2008 року. Загалом за 60 мільйонів відбудували 15 дамб та берегоукріплень. Уже цьогоріч взялися за продовження виконання комплексної протипаводкової програми «Тиса», яка спланована на попередження лиха від повеней у майбутньому. І вкотре зіштовхнулися з нерозумінням людей.
«За ці роки люди вже навчилися так, що це ніби так має бути, що держава йде у їхній населений пункт, дотує, а вони і не дають у багатьох випадках свої земельні ділянки, у тому числі самовільно захоплені ділянки так само не дають під будівництво дамби. Тому на кожному об’єкті нам доводиться чимало попрацювати з тим, аби вмовити жителів, що ми ж прийшли їх захищати. Є таке непорозуміння», – каже Ростислав Федів, директор державного підприємства.
Непорозуміння і зміна проектів будівництва дамб
Ростислав Федів зазначає, що часом доводиться змінювати проекти будівництва дамб чи берегоукріплень через непорозуміння з людьми. Проте найбільше болить будівельникам те, що гроші на проекти вже традиційно надійшли в середині року. Ще місяці два триватимуть тендерні процедури і зрештою вкотре вийде так, що будівництво більшості запроектованих на цей рік об’єктів починатимуть ледь не за перших заморозків. У тому числі ще цього року хочуть продовжити будівництво спеціальної ємності, до якої під час повеней спускатимуть зайву воду.
«Це буде споруда, яка зможе приймати і акумулювати 45 мільйонів кубометрів води. Це буде перший в Закарпатті штучно створений польдер, який дозволить під час паводка зменшити рівень води в Тисі на 40 сантиметрів», – зазначив Ростислав Федів.
А ще спеціалісти кажуть, нема лиха без добра. Через фінансову економічну кризу в Україні призупинилися значна кількість будівництв, відповідно – потужностей побільшало. Усі вивільнені працівники й техніка навіть зі Східної та Центральної України готові працювати на відбудовчих роботах на Заході, головне – аби вчасно та повністю гроші платили.
(Ужгород – Київ – Прага)
«За ці роки люди вже навчилися так, що це ніби так має бути, що держава йде у їхній населений пункт, дотує, а вони і не дають у багатьох випадках свої земельні ділянки, у тому числі самовільно захоплені ділянки так само не дають під будівництво дамби. Тому на кожному об’єкті нам доводиться чимало попрацювати з тим, аби вмовити жителів, що ми ж прийшли їх захищати. Є таке непорозуміння», – каже Ростислав Федів, директор державного підприємства.
Непорозуміння і зміна проектів будівництва дамб
Ростислав Федів зазначає, що часом доводиться змінювати проекти будівництва дамб чи берегоукріплень через непорозуміння з людьми. Проте найбільше болить будівельникам те, що гроші на проекти вже традиційно надійшли в середині року. Ще місяці два триватимуть тендерні процедури і зрештою вкотре вийде так, що будівництво більшості запроектованих на цей рік об’єктів починатимуть ледь не за перших заморозків. У тому числі ще цього року хочуть продовжити будівництво спеціальної ємності, до якої під час повеней спускатимуть зайву воду.
«Це буде споруда, яка зможе приймати і акумулювати 45 мільйонів кубометрів води. Це буде перший в Закарпатті штучно створений польдер, який дозволить під час паводка зменшити рівень води в Тисі на 40 сантиметрів», – зазначив Ростислав Федів.
А ще спеціалісти кажуть, нема лиха без добра. Через фінансову економічну кризу в Україні призупинилися значна кількість будівництв, відповідно – потужностей побільшало. Усі вивільнені працівники й техніка навіть зі Східної та Центральної України готові працювати на відбудовчих роботах на Заході, головне – аби вчасно та повністю гроші платили.
(Ужгород – Київ – Прага)
