Тема знову стала актуальною після недавнього затримання болгарською поліцією Аґіма Чеку, колишнього голови косовського уряду. Преса в Приштині пише, що Белград оголосив у розшук 157 осіб албанської національності. Між ними є й нинішній прем’єр Хашім Тачі, спікер парламенту Якуп Красничі, керівник Сил безпеки Косова Сулейман Селімі, двоє членів президії парламенту та інші.
У Косові немає сербської поліції, а розшукувані не їздять до Сербії, де могли б затримати їх. Проблеми виникають, коли хтось із розшукуваних їде закордон. Там можуть затримати їх на підставі сербського оголошення в розшук за посередництвом Інтерполу.
Косово не є членом Інтерполу
Генерала Чеку затримували вже кілька разів – у Словенії, Угорщині, Колумбії тощо. А не видали його Сербії або тому, що за нього заступилися міжнародні представники в Косові, або через формальні причини. Адже Косово не є членом Інтерполу і його поліція не зобов’язана співпрацювати з сусідніми та іншими країнами. Поряд з цим, у Косові кажуть, що йдеться про безпідставні, суто політичні обвинувачення, та що Белград таким чином прагне скомпрометувати косовських посадовців.
Мемлі Маличі, речник косовського уряду, зазначає: «Ці обвинувачення абсолютно грунтуються не на фактах, а на тому, що Белград мислить по-старому, так як це робили за часу Мілошевича, Коштуніци та інших».
Белград відкидає твердження Приштини
Прокуратура у справах воєнних злочинів Сербії стверджує, що нікого не обвинувачують через політичні причини.
Ясна Шарчевич Янкович, співробітниця апарату Прокурора в справах воєнних злочинів, зауважила: «Прокуратура діє не на підставі політичних доручень та вимог, а лише на підставі своїх уповноважень, згідно з законами яких вона повинна дотримуватися».
У Белграді пояснюють, що розшукують лише тих, стосовно яких є докази, що вони брали участь у бойових діях і були особисто причетними до ліквідації сербських військових та поліцейських, а також мирного населення як сербської, так і албанської національності.
Самопроголошену косовську державу наразі визнали 60 країн, у тому числі 22 із 27-ми членів Євросоюзу. Нещодавно вона стала членом Міжнародного валютного фонду. Сербія за підтримки Російської Федерації та ще деяких країн вкладає зусилля, щоб Косово не прийняли в ООН. А в разі, якщо Косово стало б членом Інтерполу, то влада в Приштині також могла б оголосити в розшук сербів, котрі брали участь у бойових діях у провінції. Тоді справа стала б ще складнішою.
(Белград – Прага – Київ)
У Косові немає сербської поліції, а розшукувані не їздять до Сербії, де могли б затримати їх. Проблеми виникають, коли хтось із розшукуваних їде закордон. Там можуть затримати їх на підставі сербського оголошення в розшук за посередництвом Інтерполу.
Косово не є членом Інтерполу
Генерала Чеку затримували вже кілька разів – у Словенії, Угорщині, Колумбії тощо. А не видали його Сербії або тому, що за нього заступилися міжнародні представники в Косові, або через формальні причини. Адже Косово не є членом Інтерполу і його поліція не зобов’язана співпрацювати з сусідніми та іншими країнами. Поряд з цим, у Косові кажуть, що йдеться про безпідставні, суто політичні обвинувачення, та що Белград таким чином прагне скомпрометувати косовських посадовців.
Мемлі Маличі, речник косовського уряду, зазначає: «Ці обвинувачення абсолютно грунтуються не на фактах, а на тому, що Белград мислить по-старому, так як це робили за часу Мілошевича, Коштуніци та інших».
Белград відкидає твердження Приштини
Прокуратура у справах воєнних злочинів Сербії стверджує, що нікого не обвинувачують через політичні причини.
Ясна Шарчевич Янкович, співробітниця апарату Прокурора в справах воєнних злочинів, зауважила: «Прокуратура діє не на підставі політичних доручень та вимог, а лише на підставі своїх уповноважень, згідно з законами яких вона повинна дотримуватися».
У Белграді пояснюють, що розшукують лише тих, стосовно яких є докази, що вони брали участь у бойових діях і були особисто причетними до ліквідації сербських військових та поліцейських, а також мирного населення як сербської, так і албанської національності.
Самопроголошену косовську державу наразі визнали 60 країн, у тому числі 22 із 27-ми членів Євросоюзу. Нещодавно вона стала членом Міжнародного валютного фонду. Сербія за підтримки Російської Федерації та ще деяких країн вкладає зусилля, щоб Косово не прийняли в ООН. А в разі, якщо Косово стало б членом Інтерполу, то влада в Приштині також могла б оголосити в розшук сербів, котрі брали участь у бойових діях у провінції. Тоді справа стала б ще складнішою.
(Белград – Прага – Київ)
