Після революції тюльпанів 2005 року ця гірська країна, що межує з Китаєм і Афганістаном на півдні Середньої Азії, приваблює потужних світових гравців своїм стратегічним розташуванням на тянь-шанських вершинах-семитисячниках. Саме «нависанням» Киргизстану над стратегічними районами Азії пояснюється присутність на його території російських та американських військових баз.
Великі міста, на кшталт столиці Бішкеку, збудовані в Киргизстані за часів СРСР. Населення країни порівняно невелике – трохи більше, ніж 5 мільйонів осіб. Економіка залежна від зовнішніх енергетичних ресурсів. Самі киргизи виживають за рахунок сільського господарства та пов’язаних із ним промислових галузей. Захід готовий підтримати демократичний розвиток держави, хоча б заради зразка для інших сусідів у регіоні.
Які є загрози для президентських виборів у Киргизстані?
Результати виборів у Бішкеку ні в кого не викликають сумнівів. Діючий президент Курманбек Бакієв лідирує в рейтингах у порівнянні з іншими п’ятьма його суперниками. Одним із найактивніших опонентів Бакієва є лідер соціал-демократичної партії, колишній глава уряду при діючому президентові – 52-річний Алмазбек Атамбаєв. Цей політик вже має досвід подібних виборів, коли у 2000 році набрав до 6 відсотків голосів виборців. Атамбаєв гостро критикує дії Бакієва, навіть називає останнього «політичним трупом».
Джон Маклеод, директор програм Середньої Азії у Лондонському інституті з вивчення проблем війни і миру, у розмові з Радіо Свобода про наслідки цієї президентської кампанії в Бішкеку, зазначив: «Це залежить від ваги особистості. І у цьому випадку ми маємо дійсно велику індивідуальність президента (Бакієва), який має ресурси для підтримки своєї популярності, розміщення своїх плакатів, великих стендів. Інші кандидати мають набагато скромніші команди і фінансові ресурси, щоб конкурувати у такій кампанії».
Хоча інші західні експерти більш скептичні. Так, Еріка Марат із Джеймстаунівської фундації США каже, що ситуація в Киргизстані навіть гірша, аніж за часів Аскара Акаєва, особливо що стосується розгулу криміналу. Разом з тим Еріка Марат переконана, що перемога Бакієва у четвер буде менш переконливою, аніж у 2005 році. «Популярність Бакієва, згідно із різними опитуваннями, коливається в межах 50-60 відсотків, – зазначає вона. – Таким чином він, найвірогідніше, не досягне 70 чи 80 відсотків. Це те, про що свідчать різні опитування».
Вибори у Киргизстані відбуваються раніше від запланованих на 2010 рік, згідно з рішенням «конституційної влади» держави, бо були суперечливі трактування дати виборів. За цими перегонами спостерігатимуть різні міжнародні групи моніторингу, включно з ОБСЄ та СНД. Експерти очікують багато критики щодо підсумків цієї виборчої кампанії.
(Прага – Київ)
Великі міста, на кшталт столиці Бішкеку, збудовані в Киргизстані за часів СРСР. Населення країни порівняно невелике – трохи більше, ніж 5 мільйонів осіб. Економіка залежна від зовнішніх енергетичних ресурсів. Самі киргизи виживають за рахунок сільського господарства та пов’язаних із ним промислових галузей. Захід готовий підтримати демократичний розвиток держави, хоча б заради зразка для інших сусідів у регіоні.
Які є загрози для президентських виборів у Киргизстані?
Результати виборів у Бішкеку ні в кого не викликають сумнівів. Діючий президент Курманбек Бакієв лідирує в рейтингах у порівнянні з іншими п’ятьма його суперниками. Одним із найактивніших опонентів Бакієва є лідер соціал-демократичної партії, колишній глава уряду при діючому президентові – 52-річний Алмазбек Атамбаєв. Цей політик вже має досвід подібних виборів, коли у 2000 році набрав до 6 відсотків голосів виборців. Атамбаєв гостро критикує дії Бакієва, навіть називає останнього «політичним трупом».
Джон Маклеод, директор програм Середньої Азії у Лондонському інституті з вивчення проблем війни і миру, у розмові з Радіо Свобода про наслідки цієї президентської кампанії в Бішкеку, зазначив: «Це залежить від ваги особистості. І у цьому випадку ми маємо дійсно велику індивідуальність президента (Бакієва), який має ресурси для підтримки своєї популярності, розміщення своїх плакатів, великих стендів. Інші кандидати мають набагато скромніші команди і фінансові ресурси, щоб конкурувати у такій кампанії».
Хоча інші західні експерти більш скептичні. Так, Еріка Марат із Джеймстаунівської фундації США каже, що ситуація в Киргизстані навіть гірша, аніж за часів Аскара Акаєва, особливо що стосується розгулу криміналу. Разом з тим Еріка Марат переконана, що перемога Бакієва у четвер буде менш переконливою, аніж у 2005 році. «Популярність Бакієва, згідно із різними опитуваннями, коливається в межах 50-60 відсотків, – зазначає вона. – Таким чином він, найвірогідніше, не досягне 70 чи 80 відсотків. Це те, про що свідчать різні опитування».
Вибори у Киргизстані відбуваються раніше від запланованих на 2010 рік, згідно з рішенням «конституційної влади» держави, бо були суперечливі трактування дати виборів. За цими перегонами спостерігатимуть різні міжнародні групи моніторингу, включно з ОБСЄ та СНД. Експерти очікують багато критики щодо підсумків цієї виборчої кампанії.
(Прага – Київ)
