Ще зовсім недавно громада ромів латвійського містечка Сабіле, де традиційно проживало найбільше представників цієї народності, була повна ідей та проектів на майбутнє. Планували створити музей ромів, організувати щось на зразок ромської кооперації, щоб розводити різну худобу. Малюки ходили спільно з латвійськими дітьми до експериментальної зведеної групи у дитячому садочку.
Однак створити музей та кооперацію латвійським ромам не вдалося, а дітей вони забирають із садочка, бо виїжджають із Латвії назавжди. Їдуть, в основному, до Англії, Ірландії, Іспанії, Швеції та Норвегії.
Ставлення до ромів досить насторожене
Соціальний антрополог Клавс Седленієкс вважає, що масова імміграція ромів із Латвії – погана ознака, оскільки свідчить про несприятливу ситуацію в країні. На думку експерта, виїзд ромів пов’язаний не тільки з загальними економічними проблемами в країні, представники цієї національності завжди піддавалися в Латвії дискримінації.
Ставлення пересічного латвійця до представників народу ромів досить насторожене. Результати опитування, проведеного соціологічною фірмою SKDS свідчать, що понад 70% населення Латвії вважають ромів хитрими, лінивими й схильними до злочинних дій. Латвійці також представляють народ ромів музично обдарованими і приписують йому здатність до гіпнозу.
«Якщо роми виїжджають з держави, то в ній щось негаразд...»
Голова товариства ромів Латвії «Nevo Drom» Анатолій Березовський каже, що основні причини від’їзду його одноплемінників із Латвії – це безробіття й дискримінація.
Анатолій Березовський має два дипломи про вищу освіту, однак йому так і не вдалося влаштуватись на роботу в Латвії за фахом. На його думку, криза в Латвії лиш поглибила тенденції, які існували раніше.
«Кожній державі повинно бути соромно, коли з неї виїжджають люди, можна сказати представники корінного народу, який прожив тут 600 років – каже він. – І ми вважаємо цю державу –Латвію – своєю Батьківщиною, оскільки, як відомо, у ромів своєї держави немає».
Свого часу в Латвії були започатковані інтеграційні програми для ромів, зокрема у школах багатьох латвійських міст були створені спеціальні класи для дітей ромів. Однак, із ліквідацією наприкінці 2008 року Міністерства зі справ громадської інтеграції, ці програми перестали діяти.
Анатолій Березовський зазначає: «Якщо ромський народ біжить із держави, то це означає, що у цій державі щось не так. Ми, як лакмусовий папірець, і це, мабуть, вкладено в нас, якщо ми приїжджаємо до будь-якої країни, то там усе нормально. А звідки ми біжимо, не виїжджаємо, я наголошую, а втікаємо, залишаємо цю країну, то в ній щось негаразд!»
За словами пана Березовського, упродовж століть роми виживали завдяки своїм законам і традиціям, яким батьки вчать своїх дітей. Відтепер свої закони латвійські роми передаватимуть дітям в інших країнах.
(Рига – Київ – Прага)
Однак створити музей та кооперацію латвійським ромам не вдалося, а дітей вони забирають із садочка, бо виїжджають із Латвії назавжди. Їдуть, в основному, до Англії, Ірландії, Іспанії, Швеції та Норвегії.
Ставлення до ромів досить насторожене
Соціальний антрополог Клавс Седленієкс вважає, що масова імміграція ромів із Латвії – погана ознака, оскільки свідчить про несприятливу ситуацію в країні. На думку експерта, виїзд ромів пов’язаний не тільки з загальними економічними проблемами в країні, представники цієї національності завжди піддавалися в Латвії дискримінації.
Ставлення пересічного латвійця до представників народу ромів досить насторожене. Результати опитування, проведеного соціологічною фірмою SKDS свідчать, що понад 70% населення Латвії вважають ромів хитрими, лінивими й схильними до злочинних дій. Латвійці також представляють народ ромів музично обдарованими і приписують йому здатність до гіпнозу.
«Якщо роми виїжджають з держави, то в ній щось негаразд...»
Голова товариства ромів Латвії «Nevo Drom» Анатолій Березовський каже, що основні причини від’їзду його одноплемінників із Латвії – це безробіття й дискримінація.
Анатолій Березовський має два дипломи про вищу освіту, однак йому так і не вдалося влаштуватись на роботу в Латвії за фахом. На його думку, криза в Латвії лиш поглибила тенденції, які існували раніше.
«Кожній державі повинно бути соромно, коли з неї виїжджають люди, можна сказати представники корінного народу, який прожив тут 600 років – каже він. – І ми вважаємо цю державу –Латвію – своєю Батьківщиною, оскільки, як відомо, у ромів своєї держави немає».
Свого часу в Латвії були започатковані інтеграційні програми для ромів, зокрема у школах багатьох латвійських міст були створені спеціальні класи для дітей ромів. Однак, із ліквідацією наприкінці 2008 року Міністерства зі справ громадської інтеграції, ці програми перестали діяти.
Анатолій Березовський зазначає: «Якщо ромський народ біжить із держави, то це означає, що у цій державі щось не так. Ми, як лакмусовий папірець, і це, мабуть, вкладено в нас, якщо ми приїжджаємо до будь-якої країни, то там усе нормально. А звідки ми біжимо, не виїжджаємо, я наголошую, а втікаємо, залишаємо цю країну, то в ній щось негаразд!»
За словами пана Березовського, упродовж століть роми виживали завдяки своїм законам і традиціям, яким батьки вчать своїх дітей. Відтепер свої закони латвійські роми передаватимуть дітям в інших країнах.
(Рига – Київ – Прага)
