– Ось уже кілька тижнів гривня продовжує втрачати позиції. У чому причина чергової девальвації української грошової одиниці?
– Ми маємо збалансовану зовнішню торгівлю. Дуже скоротився експорт, але ще більше скоротився імпорт. Це дає підстави говорити, що гривня має бути абсолютно стабільною. Ми маємо проблеми тільки із зовнішніми платежами за газ, але всі ці платежі йдуть або з валютних резервів Нацбанку, або із запозичень МВФ чи якихось інших, які зараз шукає Кабмін. Тому говорити, що є якісь макроекономічні підстави для посилення долара, немає, їх не існує. Якщо і є якісь причини, то це причини внутрішнього характеру. Ми маємо проблеми з банківським сектором. До цього часу ми не капіталізували банки. І це велика проблема НБУ та уряду. Я вважаю, що зараз вони спільно працюють на «двійку».
– Тобто, головна причина девальвації гривні – це незадовільна політика НБУ та Кабміну щодо банківської системи?
– Я вважаю, що саме це.
– Що надалі впливатиме на ситуацію на валютному ринку України?
– У першу чергу, потрібно слідкувати, що приходитиме із зовнішньою торгівлею. Якщо будуть такі тенденції, як зараз, то це дасть усі підстави для того, щоб гривня залишалася стабільною. Сьогодні гривня від девальвації постраждала найбільше у Європі і в СНД, винятком є Ісландія. Ми сьогодні маємо безпрецедентне падіння ВВП, більше ніж 20%. Промислове виробництво впало більше ніж на 30%. У нас сьогодні одна з найвищих інфляцій. Весь світ бореться з дефляцією, а у нас, якщо Бог дасть, річна інфляція буде 15%. Тому загальна макроекономічна ситуація залишається напруженою. Тож, якщо тут не буде якихось змін, а зміни ці, у першу чергу, залежать від банківського сектору, сьогодні потрібно швидко його капіталізувати, і після цього наповнити грошима... Банківський сектор повинен почати працювати. Він має давати кредити. Третій місяць потихеньку зростають депозити у банківському секторі. Якщо це відновиться, буде більш-менш нормальна стабільність, як що ж ні, це знову впливатиме на ситуацію.
– Пане Тигипко, а ситуація з «Нафтогазом», мається на увазі збільшення статутного капіталу за рахунок випуску облігацій, чи вплине це на валютний ринок?
– Думаю, що не вплине. Якщо вийде така операція, то дещо стабілізується ситуація у «Нафтогазі». Але, якщо ні, все одно Нацбанк, спільно з Кабміном будуть змушені платити за газ із валютних резервів. Яким чином це відбуватиметься? Випускатимуться цінні папери уряду, Національний банк їх викуповуватиме. Або ж капіталізуватимуться національні банки, і врешті-решт вони заходитимуть зі своїми грішми до НБУ і купуватимуть валюту. Все одно, це буде з резервів Нацбанку. Але 27 мільярдів є, тому якихось проблем до кінця року я не бачу.
– Багато експертів говорять про те, що восени гривня знову почне різко девальвувати. Чи не повториться минулий рік?
– Якщо це повториться, то буде, у першу чергу, проблема виключно Нацбанку, а у другу чергу – уряду. Те, що відбувалося минулого року, це була проблема, насамперед, НБУ. Тому що було абсолютно не зрозуміле рефінансування комерційних банків, яке йшло у комерційні банки, причому у таких обсягах, що потрібно було терміново контролювати, куди ці гроші йдуть. Цього не було зроблено. Ці гроші виходили на валютний ринок і загнали гривню під 10 за долар. Тож, якщо політика Нацбанку буде розумною, то гривня може залишатися стабільною.
(Прага – Київ)
– Ми маємо збалансовану зовнішню торгівлю. Дуже скоротився експорт, але ще більше скоротився імпорт. Це дає підстави говорити, що гривня має бути абсолютно стабільною. Ми маємо проблеми тільки із зовнішніми платежами за газ, але всі ці платежі йдуть або з валютних резервів Нацбанку, або із запозичень МВФ чи якихось інших, які зараз шукає Кабмін. Тому говорити, що є якісь макроекономічні підстави для посилення долара, немає, їх не існує. Якщо і є якісь причини, то це причини внутрішнього характеру. Ми маємо проблеми з банківським сектором. До цього часу ми не капіталізували банки. І це велика проблема НБУ та уряду. Я вважаю, що зараз вони спільно працюють на «двійку».
– Тобто, головна причина девальвації гривні – це незадовільна політика НБУ та Кабміну щодо банківської системи?
– Я вважаю, що саме це.
– Що надалі впливатиме на ситуацію на валютному ринку України?
– У першу чергу, потрібно слідкувати, що приходитиме із зовнішньою торгівлею. Якщо будуть такі тенденції, як зараз, то це дасть усі підстави для того, щоб гривня залишалася стабільною. Сьогодні гривня від девальвації постраждала найбільше у Європі і в СНД, винятком є Ісландія. Ми сьогодні маємо безпрецедентне падіння ВВП, більше ніж 20%. Промислове виробництво впало більше ніж на 30%. У нас сьогодні одна з найвищих інфляцій. Весь світ бореться з дефляцією, а у нас, якщо Бог дасть, річна інфляція буде 15%. Тому загальна макроекономічна ситуація залишається напруженою. Тож, якщо тут не буде якихось змін, а зміни ці, у першу чергу, залежать від банківського сектору, сьогодні потрібно швидко його капіталізувати, і після цього наповнити грошима... Банківський сектор повинен почати працювати. Він має давати кредити. Третій місяць потихеньку зростають депозити у банківському секторі. Якщо це відновиться, буде більш-менш нормальна стабільність, як що ж ні, це знову впливатиме на ситуацію.
– Пане Тигипко, а ситуація з «Нафтогазом», мається на увазі збільшення статутного капіталу за рахунок випуску облігацій, чи вплине це на валютний ринок?
– Думаю, що не вплине. Якщо вийде така операція, то дещо стабілізується ситуація у «Нафтогазі». Але, якщо ні, все одно Нацбанк, спільно з Кабміном будуть змушені платити за газ із валютних резервів. Яким чином це відбуватиметься? Випускатимуться цінні папери уряду, Національний банк їх викуповуватиме. Або ж капіталізуватимуться національні банки, і врешті-решт вони заходитимуть зі своїми грішми до НБУ і купуватимуть валюту. Все одно, це буде з резервів Нацбанку. Але 27 мільярдів є, тому якихось проблем до кінця року я не бачу.
– Багато експертів говорять про те, що восени гривня знову почне різко девальвувати. Чи не повториться минулий рік?
– Якщо це повториться, то буде, у першу чергу, проблема виключно Нацбанку, а у другу чергу – уряду. Те, що відбувалося минулого року, це була проблема, насамперед, НБУ. Тому що було абсолютно не зрозуміле рефінансування комерційних банків, яке йшло у комерційні банки, причому у таких обсягах, що потрібно було терміново контролювати, куди ці гроші йдуть. Цього не було зроблено. Ці гроші виходили на валютний ринок і загнали гривню під 10 за долар. Тож, якщо політика Нацбанку буде розумною, то гривня може залишатися стабільною.
(Прага – Київ)
