Жнива-2009: хлібороби опинились сам-на-сам із фінансовими труднощами

Скільки посієш, стільки і пожнеш: цього літа донецькі аграрії зберуть майже вдвічі менший урожай зерна, ніж торік. Адже, щоб придбати якісний посівний матеріал, потрібна фінансова підтримка.

Проте через фінансову кризу цьогоріч кредитами змогли скористатися лічені підприємства, скаржиться голова держадміністрації Тельманівського району Донеччини Ольга Афьонкіна.

«Польові роботи цього року проходять у складних умовах, не тільки погодних, але й фінансових. Господарства розраховують лише на власні сили. Якщо торік ми отримали у наш район близько 8 мільйонів кредитних коштів, то цього року кредити на суму 1 мільйон 50 тисяч гривень отримали лише два підприємства. Ми всі розуміємо, що в умовах світової і загальнодержавної кризи не доводиться очікувати особливої уваги до нашої галузі. Наші аграрії не очікують дотацій, ми розуміємо, що це нереально», – каже вона.

Хлібороби як заручники

Цього року мінімальна ціна за тонну озимої пшениці сягатиме 1260 гривень. Але поки що важко прогнозувати, як поведеться практично нерегульований ринок зерна. Селяни, що не мають власних приміщень для зберігання зерна, змушені продавати його за безцінь. А ціна на нього зростає через фінансові махінації, пояснює Микола Каїра, голова Ради сільськогосподарських підприємств Донецької області.

«Мені здається, треба активніше займатися будівництвом елеваторів. Виявляється, ми заручники. Зібрали врожай – добре, комбінат імені Ілліча має якісь складські приміщення. Але все одно ми заручники. Ніде дітись – веземо зерно на елеватор, а там платежі, немотивовані ціни за зберігання, за приймання-відправку. Починаємо дрижати, зменшувати ціну. Ціна впала, але потім усе одно повзе вгору. А зерно вже забрали і вже вивезли», – скаржиться він.

Але, попри всі складнощі, хлібороби налаштовані рішуче: нині вони мають два тижні, щоб зібрати врожай, поки стигле зерно не почало сипатись.

(Донецьк – Київ – Прага)