Міклош Кун, професор історії Будапештського університету імені Лоранда Етвеша отримав високу державну нагороду України в Центрі Української культури, освіти й документації з рук посла Дмитра Ткача. Крім суто наукових праць Куна, посол України відзначив також великий особистий внесок відомого угорського вченого в підготовчу організаційну роботу, наслідком якої стала ухвала у 2003 році парламентом Угорщини окремої резолюції про визнання Голодомору 1932-33 років сталінським геноцидом українського народу.
Міклош Кун є близьким родичем Бели Куна – лідера більшовицького уряду Угорщини 1919 року. Після введення військ так званої «Малої Антанти» в Угорщину, Бела Кун із родиною емігрував до тодішньої Російської федеративної соціалістичної республіки, де від імені Комінтерну та за дорученням Володимира Леніна брав участь у каральних операціях більшовицьких військ під час громадянської війни, в тому числі й на території Криму. Згодом, наприкінці 1930-х років, за часів сталінського режиму, Бела Куна розстріляли, як «ворога народу». Зазнали репресій і члени його родини.
«Було б фатальною помилкою залишити Україну напризволяще»
Небіж Бели Куна Міклош провів дитячі роки в Радянському Союзі, здобув фах історика. Він відомий в Угорщині своїми дослідженнями періоду сталінізму, а також активно виступає в угорських та західних ЗМІ як політолог та експерт суспільно-економічних процесів у Центральній та Східній Європі, зокрема в Україні. Завдяки його виступам у пресі та на телебаченні і так само публічним лекціям про Голодомор, угорці мають змогу отримати більш повну картину про процеси новітньої історичної доби.
Розповідаючи про свої перші особисті враження від поїздок Україною, Міклош Кун зазначив: «У 1970-х роках я побував у Києві, і уявіть собі, в книжкових магазинах майже не було українських книжок, ледве можна було знайти українські школи в самому серці радянської України, а чимало українських інтелігентів воліли вчити своїх дітей у російських школах, адже вони вважались більш перспективними. Нерідко на засіданнях Ради Міністрів республіки урядовцям робили різкі зауваження за те, що вони розмовляли рідною українською мовою...»
Професор Міклош Кун має свою думку і про сучасний стан в Україні та перспективи розвитку відносин між нею і Заходом. Він вважає, що західні країни повинні серйозно зважити на ту обставину, що Україна багата природними ресурсами, має енергоносії, потужну аграрну сферу та займає важливе стратегічне положення в Європі. Було б фатальною помилкою залишити Україну напризволяще у такий кризовий для неї час, переконаний професор.
(Угорщина – Прага – Київ)
Міклош Кун є близьким родичем Бели Куна – лідера більшовицького уряду Угорщини 1919 року. Після введення військ так званої «Малої Антанти» в Угорщину, Бела Кун із родиною емігрував до тодішньої Російської федеративної соціалістичної республіки, де від імені Комінтерну та за дорученням Володимира Леніна брав участь у каральних операціях більшовицьких військ під час громадянської війни, в тому числі й на території Криму. Згодом, наприкінці 1930-х років, за часів сталінського режиму, Бела Куна розстріляли, як «ворога народу». Зазнали репресій і члени його родини.
«Було б фатальною помилкою залишити Україну напризволяще»
Небіж Бели Куна Міклош провів дитячі роки в Радянському Союзі, здобув фах історика. Він відомий в Угорщині своїми дослідженнями періоду сталінізму, а також активно виступає в угорських та західних ЗМІ як політолог та експерт суспільно-економічних процесів у Центральній та Східній Європі, зокрема в Україні. Завдяки його виступам у пресі та на телебаченні і так само публічним лекціям про Голодомор, угорці мають змогу отримати більш повну картину про процеси новітньої історичної доби.
Розповідаючи про свої перші особисті враження від поїздок Україною, Міклош Кун зазначив: «У 1970-х роках я побував у Києві, і уявіть собі, в книжкових магазинах майже не було українських книжок, ледве можна було знайти українські школи в самому серці радянської України, а чимало українських інтелігентів воліли вчити своїх дітей у російських школах, адже вони вважались більш перспективними. Нерідко на засіданнях Ради Міністрів республіки урядовцям робили різкі зауваження за те, що вони розмовляли рідною українською мовою...»
Професор Міклош Кун має свою думку і про сучасний стан в Україні та перспективи розвитку відносин між нею і Заходом. Він вважає, що західні країни повинні серйозно зважити на ту обставину, що Україна багата природними ресурсами, має енергоносії, потужну аграрну сферу та займає важливе стратегічне положення в Європі. Було б фатальною помилкою залишити Україну напризволяще у такий кризовий для неї час, переконаний професор.
(Угорщина – Прага – Київ)
