Звіт правозахисної організації Amnesty International під назвою «Влада без закону: порушення прав людини на Північному Кавказі» зосереджено на придушенні громадянських свобод і порушеннях прав людини, що не припиняються у Чечні, Інгушетії, Дагестані та Кабардино-Балкарії в атмосфері цілковитої безкарності.
Документ правозахисників ґрунтується на свідченнях очевидців, що розповідають про велику кількість нещадних убивств без розбору, надмірного застосування сили, загибелі й тортур в ув’язненні, незаконних та таємних затримань людей, викрадень і погроз активістам правозахисного руху та незалежним журналістам, переслідувань родин осіб, підозрюваних в участі воєнізованих угруповань, насильницьких вигнань людей з домівок і теренів.
Щодо Чечні, то «Міжнародна амністія» наголошує, що антитерористична операція, оголошена там російською владою, дала зелене світло порушенням прав людини. Хоча 16 квітня цього року влада оголосила про припинення операції, її було невдовзі відновлено у низці районів.
Фахівець із російських проблем Марк Шаттлворт, говорячи про звіт «Міжнародної амністії», зазначив: «Цей звіт важливий, бо, як здається, світ починає дещо забувати, що Чечня та інші території в цьому регіоні залишаються гарячими точками щодо порушень прав людини. Хоча у Чечні нині ведеться менше бойових дій між урядовими силами та місцевими збройними угрупованнями, бойові дії в інших регіонах посилюються. За останні кілька років сотні людей стали жертвами збройних груп. Лише минулого місяця було здійснено замах на президента Інгушетії, а міністра внутрішніх справ Дагестану було вбито».
Відновлення будинків, доріг та енергопостачання замало
Amnesty International наголошує, що російська влада не має політичної волі для утвердження влади закону в Чечні, припинення безкарності за порушення там прав людини, що призвело до дестабілізації в усьому північнокавказькому регіоні.
Правозахисники також отримали численні факти того, що в цьому регіоні людей було засуджено за тероризм на підставі зізнань і свідчень, здобутих із застосуванням тортур. Тим часом, представники правоохоронних органів, що були причетні до порушень прав людини під час війни у Чечні, залишаються безкарними.
Amnesty International наголошує, що легітимна мета протидії воєнізованим угрупованням і стабілізації регіону не може досягатися нелегітимними засобами, що порушують міжнародні гуманітарні закони. Також стабільності не можна досягти лише через відновлення будинків, доріг та енергопостачання. Лише ретельне незалежне розслідування минулих і нинішніх порушень прав людини і покарання винних можуть принести нормалізацію і безпеку.
«Міжнародна амністія» вже 15 років наполегливо розслідує і оприлюднює випадки порушень прав людини, включно з воєнними злочинами на Північному Кавказі, незважаючи на протидію її діяльності з боку російської влади. Організація наголошує, що відкриття Північного Кавказу для міжнародних правозахисників і журналістів було б сигналом про те, що російська влада готова до відкритості й діалогу.
(Лондон – Прага – Київ)
Документ правозахисників ґрунтується на свідченнях очевидців, що розповідають про велику кількість нещадних убивств без розбору, надмірного застосування сили, загибелі й тортур в ув’язненні, незаконних та таємних затримань людей, викрадень і погроз активістам правозахисного руху та незалежним журналістам, переслідувань родин осіб, підозрюваних в участі воєнізованих угруповань, насильницьких вигнань людей з домівок і теренів.
Щодо Чечні, то «Міжнародна амністія» наголошує, що антитерористична операція, оголошена там російською владою, дала зелене світло порушенням прав людини. Хоча 16 квітня цього року влада оголосила про припинення операції, її було невдовзі відновлено у низці районів.
Фахівець із російських проблем Марк Шаттлворт, говорячи про звіт «Міжнародної амністії», зазначив: «Цей звіт важливий, бо, як здається, світ починає дещо забувати, що Чечня та інші території в цьому регіоні залишаються гарячими точками щодо порушень прав людини. Хоча у Чечні нині ведеться менше бойових дій між урядовими силами та місцевими збройними угрупованнями, бойові дії в інших регіонах посилюються. За останні кілька років сотні людей стали жертвами збройних груп. Лише минулого місяця було здійснено замах на президента Інгушетії, а міністра внутрішніх справ Дагестану було вбито».
Відновлення будинків, доріг та енергопостачання замало
Amnesty International наголошує, що російська влада не має політичної волі для утвердження влади закону в Чечні, припинення безкарності за порушення там прав людини, що призвело до дестабілізації в усьому північнокавказькому регіоні.
Правозахисники також отримали численні факти того, що в цьому регіоні людей було засуджено за тероризм на підставі зізнань і свідчень, здобутих із застосуванням тортур. Тим часом, представники правоохоронних органів, що були причетні до порушень прав людини під час війни у Чечні, залишаються безкарними.
Amnesty International наголошує, що легітимна мета протидії воєнізованим угрупованням і стабілізації регіону не може досягатися нелегітимними засобами, що порушують міжнародні гуманітарні закони. Також стабільності не можна досягти лише через відновлення будинків, доріг та енергопостачання. Лише ретельне незалежне розслідування минулих і нинішніх порушень прав людини і покарання винних можуть принести нормалізацію і безпеку.
«Міжнародна амністія» вже 15 років наполегливо розслідує і оприлюднює випадки порушень прав людини, включно з воєнними злочинами на Північному Кавказі, незважаючи на протидію її діяльності з боку російської влади. Організація наголошує, що відкриття Північного Кавказу для міжнародних правозахисників і журналістів було б сигналом про те, що російська влада готова до відкритості й діалогу.
(Лондон – Прага – Київ)
