У сьогоднішньому концерті, що відбувається в рамках циклу «Педагог та його учні», гратимуть засновниця виконавської школи клавесиністів в Україні, лауреат багатьох міжнародних премій, професор Національної музичної академії України Світлана Шабалтіна, а також її вихованці.
Світлана Шабалтіна розповіла Радіо Свобода про цей концерт: «Я пишаюся цією школою, тому що ми гідно представляємо Україну. Сьогодні, зокрема, зі мною гратимуть мої вихованці – Ольга Шадріна-Личак, яка після навчання у Києві закінчила консерваторію у Страсбурзі і зараз викладає в Національній музичній академії. Це також Марія Морозова, яка навчається нині у Базелі, Саша Копаль, котра удосконалюється у Фрайбурзі, а Тетяна Довгаль – у Парижі. Отже, сьогоднішній концерт – це своєрідний творчий звіт успіхів молодої клавесинної виконавської школи України».
Із історії клавесинного мистецтва
Одним із видатних представників європейського клавесинного мистецтва 18 століття був Дмитро Бортнянський. Він не лише створював українські зразки клавесинної музики, а й сам був блискучим майстром гри на вишуканому інструменті.
Вважалося, що делікатний, «холодний» тон клавесину відповідав витонченим манерам і «гарному тонові» аристократичної верхівки. Хоча ставлення до цього інструменту залежало від авторів, які писали для нього. До слова, останній твір Моцарта, написаний саме для клавесину, вражає своїм драматичними образами.
Відродження старовинної музики
У ХХ столітті захоплення давніми інструментами та автентичним стилем виконання пов’язане з відродженням у Європі традицій старовинного мистецтва. Україна теж підключилася до цього процесу.
Після того, як у Києві 15 років тому провели Міжнародний фестиваль старовинної музики, за ініціативи українських музикантів та французької клавесиністки Терези Дюссо в Київській консерваторії виник клас клавесину. А через п’ять років існувала вже кафедра старовинної музики.
Її очолила всесвітньо відомий фахівець у галузі старовинної музики, академік Ніна Герасимова-Персидська. Уже кілька років молоді клавесиністи, навчені в Національній музичній академії, представляють Україну на престижних світових фестивалях і конкурсах старовинної музики.
(Київ – Прага)
Світлана Шабалтіна розповіла Радіо Свобода про цей концерт: «Я пишаюся цією школою, тому що ми гідно представляємо Україну. Сьогодні, зокрема, зі мною гратимуть мої вихованці – Ольга Шадріна-Личак, яка після навчання у Києві закінчила консерваторію у Страсбурзі і зараз викладає в Національній музичній академії. Це також Марія Морозова, яка навчається нині у Базелі, Саша Копаль, котра удосконалюється у Фрайбурзі, а Тетяна Довгаль – у Парижі. Отже, сьогоднішній концерт – це своєрідний творчий звіт успіхів молодої клавесинної виконавської школи України».
Із історії клавесинного мистецтва
Одним із видатних представників європейського клавесинного мистецтва 18 століття був Дмитро Бортнянський. Він не лише створював українські зразки клавесинної музики, а й сам був блискучим майстром гри на вишуканому інструменті.
Вважалося, що делікатний, «холодний» тон клавесину відповідав витонченим манерам і «гарному тонові» аристократичної верхівки. Хоча ставлення до цього інструменту залежало від авторів, які писали для нього. До слова, останній твір Моцарта, написаний саме для клавесину, вражає своїм драматичними образами.
Відродження старовинної музики
У ХХ столітті захоплення давніми інструментами та автентичним стилем виконання пов’язане з відродженням у Європі традицій старовинного мистецтва. Україна теж підключилася до цього процесу.
Після того, як у Києві 15 років тому провели Міжнародний фестиваль старовинної музики, за ініціативи українських музикантів та французької клавесиністки Терези Дюссо в Київській консерваторії виник клас клавесину. А через п’ять років існувала вже кафедра старовинної музики.
Її очолила всесвітньо відомий фахівець у галузі старовинної музики, академік Ніна Герасимова-Персидська. Уже кілька років молоді клавесиністи, навчені в Національній музичній академії, представляють Україну на престижних світових фестивалях і конкурсах старовинної музики.
(Київ – Прага)
