Зараз проводяться попередні слідчі дії та порушено кримінальну справу за статтею хуліганство, яка передбачає покарання до 4 років позбавлення волі. Втім у процесі слідства справу може бути перекваліфіковано на «Вандалізм».
Це вже не перша спроба пошкодити пам’ятник. Раніше його обливали синьою фарбою. Заступник начальника прес-служби київської міліції Володимир Дмитренко з цього приводу зауважив: «Було кілька випадків обливання цього пам’ятника фарбою. Це не ті ж особи, але з тієї ж когорти, так би мовити».
Микола Коханівський заліз по драбині на монумент та вдарив по ньому кувалдою. У відеозверненні, розповсюдженому в інтернеті, він заявив, що своїми діями виконував наказ Президента України про демонтаж пам’ятників тоталітаризму.
Вперто йти до мети
На початку червня Микола Коханівський давав інтерв’ю Радіо Свобода. В ньому він розповів, що ще минулого року зробив кілька спроб знесення пам’ятника. На практиці, це зробити важко, оскільки пам’ятник перебуває під постійним відеонаглядом, сказав він.
Микола Коханівський вважає, що пам’ятники радянської доби потрібно знищувати. «Розбивати. Викидати на смітник. Тому що це символи, і символи духовні, – наголошує він. – І вони впливають. Поки вони стоять, влада, десь на підсвідомому рівні відчуває себе почасти захищеною в якомусь плані».
Другий секретар київського міському комуністичної партії України Олександр Яременко називає пошкодження пам’ятника «актом вандалізму націонал-фашистських організацій, які рвуться до влади». Пам’ятника Леніну він називає «нашою історією»: «А без історії не буває майбутнього».
Однодумець Коханівського, який не захотів, щоб згадували його ім’я, сказав Радіо Свобода, що Микола Коханівський свідомо пішов на цей крок, знаючи про наслідки. «У них було 10 хвилин, – зауважив він. – Вони хотіли зробити максимальну роботу, але їх затримали. Там цілодобове чергування – завжди стоїть патруль».
Микола Коханівський присвятив свій вчинок до дня народження Романа Шухевича, головнокомандувача Української повстанської армії. До речі, київська вулиця Воровського зранку була обклеєна листівками з написом «вулиця Романа Шухевича».
Культурна цінність...
Пам’ятник Леніну на Бесарабці – один із найперших ленінів у Києві. Його було встановлено в 1946 році, автор – скульптор Всеволод Меркуров. Монумент із часів СРСР є пам’яткою національного значення та знаходиться у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України, тобто рішення про його демонтаж належить до повноважень Кабінету Міністрів України.
Заслужений скульптор України Микола Білик оцінив мистецьку цінність пам’ятника так: «Все-таки я вважаю, що він має певну мистецьку цінність. Я не берусь судити про особу, а тільки про твір мистецтва. Я вважаю, що він нормально був там вписаний (в пейзаж). Він невеликий, неагресивний».
Наразі вирішується питання, що робити з цим монументом. Комуністи вимагають відновлення. Націоналісти – повного демонтажу.
В інтернеті з’явилося відео з «руйнування» пам’ятника Леніну. Кількахвилинний ролик під назвою «Руйнування націоналістами пам’ятника Леніну в Києві» виставили на відео-порталі YouTube організатори цієї акції.
(Київ – Прага)
Це вже не перша спроба пошкодити пам’ятник. Раніше його обливали синьою фарбою. Заступник начальника прес-служби київської міліції Володимир Дмитренко з цього приводу зауважив: «Було кілька випадків обливання цього пам’ятника фарбою. Це не ті ж особи, але з тієї ж когорти, так би мовити».
Микола Коханівський заліз по драбині на монумент та вдарив по ньому кувалдою. У відеозверненні, розповсюдженому в інтернеті, він заявив, що своїми діями виконував наказ Президента України про демонтаж пам’ятників тоталітаризму.
Вперто йти до мети
На початку червня Микола Коханівський давав інтерв’ю Радіо Свобода. В ньому він розповів, що ще минулого року зробив кілька спроб знесення пам’ятника. На практиці, це зробити важко, оскільки пам’ятник перебуває під постійним відеонаглядом, сказав він.
Микола Коханівський вважає, що пам’ятники радянської доби потрібно знищувати. «Розбивати. Викидати на смітник. Тому що це символи, і символи духовні, – наголошує він. – І вони впливають. Поки вони стоять, влада, десь на підсвідомому рівні відчуває себе почасти захищеною в якомусь плані».
Другий секретар київського міському комуністичної партії України Олександр Яременко називає пошкодження пам’ятника «актом вандалізму націонал-фашистських організацій, які рвуться до влади». Пам’ятника Леніну він називає «нашою історією»: «А без історії не буває майбутнього».
Однодумець Коханівського, який не захотів, щоб згадували його ім’я, сказав Радіо Свобода, що Микола Коханівський свідомо пішов на цей крок, знаючи про наслідки. «У них було 10 хвилин, – зауважив він. – Вони хотіли зробити максимальну роботу, але їх затримали. Там цілодобове чергування – завжди стоїть патруль».
Микола Коханівський присвятив свій вчинок до дня народження Романа Шухевича, головнокомандувача Української повстанської армії. До речі, київська вулиця Воровського зранку була обклеєна листівками з написом «вулиця Романа Шухевича».
Культурна цінність...
Пам’ятник Леніну на Бесарабці – один із найперших ленінів у Києві. Його було встановлено в 1946 році, автор – скульптор Всеволод Меркуров. Монумент із часів СРСР є пам’яткою національного значення та знаходиться у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України, тобто рішення про його демонтаж належить до повноважень Кабінету Міністрів України.
Заслужений скульптор України Микола Білик оцінив мистецьку цінність пам’ятника так: «Все-таки я вважаю, що він має певну мистецьку цінність. Я не берусь судити про особу, а тільки про твір мистецтва. Я вважаю, що він нормально був там вписаний (в пейзаж). Він невеликий, неагресивний».
Наразі вирішується питання, що робити з цим монументом. Комуністи вимагають відновлення. Націоналісти – повного демонтажу.
В інтернеті з’явилося відео з «руйнування» пам’ятника Леніну. Кількахвилинний ролик під назвою «Руйнування націоналістами пам’ятника Леніну в Києві» виставили на відео-порталі YouTube організатори цієї акції.
(Київ – Прага)
