Ось уже другий рік селяни Горбова у Гощанському районі намагаються з’ясувати, чи правомірно керівники державного підприємства – дослідного господарства «Тучинське» – віддали агрофірмі «Інсеко» під буряки поле, котре впритул наближається до їхніх хат. Бо те, що коїться з фруктовими деревами після обприскування полів, змушує непокоїтись, а стан здоров’я людей після такої обробки – бити на сполох, зазначає фельдшер села Горбів Валентина Кравчук.
«Останнім часом люди в селі скаржаться на нудоту, блювоту, запаморочення, – каже він. – Одна з селянок вийшла полоти буряки за хлів. Вулиця межує з полем. За хлівом стояв суцільний туман – якраз у той бік віяв вітер. Найбільше звертаються до фельдшерсько-акушерського пункту саме мешканці тієї вулиці».
У вишень і полуниць листя, немов місцями погоріло. Деякі діти потруїлись полуницями. А чого б вони мали бути погані? – дивуються селяни, які в цю пору завжди радували своїх дітлахів свіжою ягодою. Коли зчинили галас, кажуть вони, працівники агрофірми почали проводити обробіток поля вночі. Та від цього селянам не надто легше – водянистий пил не встигає розсіятися до ранку і все ж потрапляє на сільські городи і двори.
Земля – державна, буряки – приватні, проблеми – селянські
Спочатку на всі запитання була одна відповідь – усе законно, екологічні норми дотримані. Та не дозволяло вірити ні першіння в горлі, ні свербіння очей, ні відчуття роздратування в бронхах... Місцевий мешканець на ім’я Микола працював у колишньому радгоспі бригадиром. Він каже: якщо тоді кропили поля – упродовж двох тижнів на городи ніхто не виходив, про терміни обробки посівів попереджали заздалегідь, люди закривали навіть бджіл. Нині ж, вважає він, усі проблеми – від ігнорування санітарними вимогами».
У неділю мешканці Горбова зібралися на схід села і запросили працівників агрофірми «Інсеко» та керівників господарства «Тучинське» і району. Агрофірма «Інсеко» займається на Рівненщині сільським господарством, мисливством та переробкою зернових і технічних культур. Техніка в «інсеківців» – найсучасніша. А ось сумління, чи й обізнаність, працівників – під сумнівом , зазначає керівник господарства «Тучинське» Микола Зінчук, котрий прибув на зустріч із людьми.
Селяни поцікавилися в нього, який зиск має господарство від співпраці з «Інсеко». «Певні послуги з обробітку землі. За те, що я не втручаюся в їхні справи, вони для господарства платять по 215 гривень за гектар», – зауважив пан Зінчук.
«Ми би й самі просапали ті 300 метрів буряку від дороги, необхідні для дотримання безпечної дистанції між оброблюваним полем та людськими дворами», – кажуть селяни. «Ми б мали роботу, а після того гербіциди можна було б розпилювати на безпечній відстані», – наголошують селянки.
Винним «призначили» тракториста
«Насправді гербіцидами обробляли землю лише один раз, і порушення були, ми це визнаємо, в інших випадках це було підживлення добривами з мікроелементами, зовсім не шкідливе людині навіть під час їхнього внесення, – пояснює керівник відділу земельних ресурсів компанії «Інсеко» Дмитро Камінський. – Коли один із працівників порушив технологію біля села, – його покарали штрафом. А от чи хворіли діти саме після гербіцидів – це не доведено. Я розумію людей, котрі бачать, що земля тут гарно родить, а вони з того нічого не мають. Давайте ми допоможемо вам вирівняти дорогу, дамо, наприклад на кожну хату по 100 кілограмів зерна – як компенсацію».
Присутній на зборах заступник начальника відділу земельних ресурсів Гощанської райдержадміністрації пан Теодорович пообіцяв розібратися в ситуації та залучити сюди екологічно-санітарні служби. Власне, протокол про порушення екологічного законодавства санстанція склала. У разі повторення подібних випадків обробляти горбівську землю підприємцям більше не дадуть, запевняють природоохоронці.
Компенсацій не дочекались
А тим часом обіцяної компенсації за завдану шкоду здоров’ю селяни не отримали. Спочатку голова сільради склала списки потерпілих, а згодом представники агрофірми вирішили: оскільки результатів медичного обстеження по кожному з них немає – то й компенсувати кожному з них по мішкові цукру буде …задорого.
Супутньою проблемою, з якою нині довелося зіштовхнутися людям, виявилась державна земля. Дослідне господарство не має можливості її обробляти власними силами, а люди, котрі могли б отримати тут свої паї, не мають на це права.
(Рівне – Київ – Прага)
«Останнім часом люди в селі скаржаться на нудоту, блювоту, запаморочення, – каже він. – Одна з селянок вийшла полоти буряки за хлів. Вулиця межує з полем. За хлівом стояв суцільний туман – якраз у той бік віяв вітер. Найбільше звертаються до фельдшерсько-акушерського пункту саме мешканці тієї вулиці».
У вишень і полуниць листя, немов місцями погоріло. Деякі діти потруїлись полуницями. А чого б вони мали бути погані? – дивуються селяни, які в цю пору завжди радували своїх дітлахів свіжою ягодою. Коли зчинили галас, кажуть вони, працівники агрофірми почали проводити обробіток поля вночі. Та від цього селянам не надто легше – водянистий пил не встигає розсіятися до ранку і все ж потрапляє на сільські городи і двори.
Земля – державна, буряки – приватні, проблеми – селянські
Спочатку на всі запитання була одна відповідь – усе законно, екологічні норми дотримані. Та не дозволяло вірити ні першіння в горлі, ні свербіння очей, ні відчуття роздратування в бронхах... Місцевий мешканець на ім’я Микола працював у колишньому радгоспі бригадиром. Він каже: якщо тоді кропили поля – упродовж двох тижнів на городи ніхто не виходив, про терміни обробки посівів попереджали заздалегідь, люди закривали навіть бджіл. Нині ж, вважає він, усі проблеми – від ігнорування санітарними вимогами».
У неділю мешканці Горбова зібралися на схід села і запросили працівників агрофірми «Інсеко» та керівників господарства «Тучинське» і району. Агрофірма «Інсеко» займається на Рівненщині сільським господарством, мисливством та переробкою зернових і технічних культур. Техніка в «інсеківців» – найсучасніша. А ось сумління, чи й обізнаність, працівників – під сумнівом , зазначає керівник господарства «Тучинське» Микола Зінчук, котрий прибув на зустріч із людьми.
Селяни поцікавилися в нього, який зиск має господарство від співпраці з «Інсеко». «Певні послуги з обробітку землі. За те, що я не втручаюся в їхні справи, вони для господарства платять по 215 гривень за гектар», – зауважив пан Зінчук.
«Ми би й самі просапали ті 300 метрів буряку від дороги, необхідні для дотримання безпечної дистанції між оброблюваним полем та людськими дворами», – кажуть селяни. «Ми б мали роботу, а після того гербіциди можна було б розпилювати на безпечній відстані», – наголошують селянки.
Винним «призначили» тракториста
«Насправді гербіцидами обробляли землю лише один раз, і порушення були, ми це визнаємо, в інших випадках це було підживлення добривами з мікроелементами, зовсім не шкідливе людині навіть під час їхнього внесення, – пояснює керівник відділу земельних ресурсів компанії «Інсеко» Дмитро Камінський. – Коли один із працівників порушив технологію біля села, – його покарали штрафом. А от чи хворіли діти саме після гербіцидів – це не доведено. Я розумію людей, котрі бачать, що земля тут гарно родить, а вони з того нічого не мають. Давайте ми допоможемо вам вирівняти дорогу, дамо, наприклад на кожну хату по 100 кілограмів зерна – як компенсацію».
Присутній на зборах заступник начальника відділу земельних ресурсів Гощанської райдержадміністрації пан Теодорович пообіцяв розібратися в ситуації та залучити сюди екологічно-санітарні служби. Власне, протокол про порушення екологічного законодавства санстанція склала. У разі повторення подібних випадків обробляти горбівську землю підприємцям більше не дадуть, запевняють природоохоронці.
Компенсацій не дочекались
А тим часом обіцяної компенсації за завдану шкоду здоров’ю селяни не отримали. Спочатку голова сільради склала списки потерпілих, а згодом представники агрофірми вирішили: оскільки результатів медичного обстеження по кожному з них немає – то й компенсувати кожному з них по мішкові цукру буде …задорого.
Супутньою проблемою, з якою нині довелося зіштовхнутися людям, виявилась державна земля. Дослідне господарство не має можливості її обробляти власними силами, а люди, котрі могли б отримати тут свої паї, не мають на це права.
(Рівне – Київ – Прага)
