– Так, я все ще оптиміст. Але з того часу відбулася одна велика зміна – ми тепер єдина місія іноземних спостерігачів на місці. Дві інші місії або зменшують свою присутність, або закінчують свою діяльність повністю. Тобто, якщо хтось захоче щось вчинити проти міжнародних спостерігачів, то ми будемо єдиною ціллю таких нападів. З іншого боку, загальний рівень насильства був досить низький, і ми сподіваємось, що так буде і надалі.
– Оскільки місії ООН та ОБСЄ згортають свою діяльність, грузинський уряд наполягає на тому, щоб місія Європейського Союзу могла отримати доступ до всієї території Грузії, включно з окупованими територіями Абхазії та Південної Осетії. Також Тбілісі хотів би, щоб місія ЄС розширила повноваження і могла проводити поліцейське патрулювання на цих територіях. Наскільки реалістично розраховувати на позитивну відповідь від Євросоюзу?
– Де поліцейське патрулювання потрібне найбільше, так це в Гальському районі Абхазії, але ми не маємо доступу туди. І навіть якби ми погодилися на таке розширення місії, нас би все одно туди не пустили. Коли наші спостерігачі підходять до блокпостів, їх вітають не дуже дружньо, а вже на той бік не пускають ніколи. Хоча наш мандат поширюється на всю територію Грузії, включно з сепаратистськими територіями.
Також і грузинський підхід трохи змінився. бо тепер Грузія вважає, що найголовніше – це те, що відбувається на дипломатичному фронті. А саме – те, що ЄС не визнає сепаратистські республіки і активно закликає інші країни цього не робити.
Тому ми вже перестали активно стукати в двері цих регіонів, бо всі розуміють, що найближчим часом нас туди не впустять. З іншого боку, є міжнародні механізми попередження конфліктів, які би дозволяли не патрулювання, а спільні візити. Проте, і до цього поки що не дійшло.
– Місія ЄС підписала меморандум про обмеження воєнної присутності в зоні безпеки. Як іде виконання цього меморандуму?
– Грузинська сторона дотримується всіх пунктів цього документа. Ми маємо два окремих документи, які підписані з міністерством оборони Грузії і з міністерством внутрішніх справ. Меморандум, який Ви маєте на увазі, стосується міністерства оборони. Він передбачає, що Грузія в односторонньому порядку бере на себе зобов’язання не розташовувати поза певною лінією більше одного батальйону і більше п’яти одиниць важкої техніки. Таким чином ми посилюємо гарантії не використовувати сили на адміністративному кордоні.
Ми також закликаємо Росію піти на такий же сміливий крок, а крім того, просто повідомити, скільки ж військових вони там насправді мають. Це могло б посприяти зменшенню напруги вздовж адміністративного кордону.
– Якою ж була відповідь Росії?
– Відповіді ми поки що не отримали, але ми продовжуємо робити цю пропозицію Росії.
(Прага – Київ)
– Оскільки місії ООН та ОБСЄ згортають свою діяльність, грузинський уряд наполягає на тому, щоб місія Європейського Союзу могла отримати доступ до всієї території Грузії, включно з окупованими територіями Абхазії та Південної Осетії. Також Тбілісі хотів би, щоб місія ЄС розширила повноваження і могла проводити поліцейське патрулювання на цих територіях. Наскільки реалістично розраховувати на позитивну відповідь від Євросоюзу?
– Де поліцейське патрулювання потрібне найбільше, так це в Гальському районі Абхазії, але ми не маємо доступу туди. І навіть якби ми погодилися на таке розширення місії, нас би все одно туди не пустили. Коли наші спостерігачі підходять до блокпостів, їх вітають не дуже дружньо, а вже на той бік не пускають ніколи. Хоча наш мандат поширюється на всю територію Грузії, включно з сепаратистськими територіями.
Також і грузинський підхід трохи змінився. бо тепер Грузія вважає, що найголовніше – це те, що відбувається на дипломатичному фронті. А саме – те, що ЄС не визнає сепаратистські республіки і активно закликає інші країни цього не робити.
Тому ми вже перестали активно стукати в двері цих регіонів, бо всі розуміють, що найближчим часом нас туди не впустять. З іншого боку, є міжнародні механізми попередження конфліктів, які би дозволяли не патрулювання, а спільні візити. Проте, і до цього поки що не дійшло.
– Місія ЄС підписала меморандум про обмеження воєнної присутності в зоні безпеки. Як іде виконання цього меморандуму?
– Грузинська сторона дотримується всіх пунктів цього документа. Ми маємо два окремих документи, які підписані з міністерством оборони Грузії і з міністерством внутрішніх справ. Меморандум, який Ви маєте на увазі, стосується міністерства оборони. Він передбачає, що Грузія в односторонньому порядку бере на себе зобов’язання не розташовувати поза певною лінією більше одного батальйону і більше п’яти одиниць важкої техніки. Таким чином ми посилюємо гарантії не використовувати сили на адміністративному кордоні.
Ми також закликаємо Росію піти на такий же сміливий крок, а крім того, просто повідомити, скільки ж військових вони там насправді мають. Це могло б посприяти зменшенню напруги вздовж адміністративного кордону.
– Якою ж була відповідь Росії?
– Відповіді ми поки що не отримали, але ми продовжуємо робити цю пропозицію Росії.
(Прага – Київ)
