Коли Барак Обама проводив свою прес-конференцію у вівторок, він мав довести, що неправі і ті, які критикували його за те, що він не зайняв принципової позиції з приводу насильства над демонстрантами в Ірані, і ті, хто звинувачує Захід у втручанні у внутрішні справи Ірану. Тому відбір слів мав бути дуже ретельним.
«Сполучені Штати та міжнародне співтовариство обурені погрозами, побиттям та арештами останніх кількох днів. Я гостро засуджую несправедливі дії і приєднуюсь до співчуття, що його висловлює американський народ з приводу втрати кожного невинного життя», – заявив президент США.
Обама попередив керівництво Ірану, що його ставлення до протестів матиме визначальне значення для майбутніх відносин Ірану зі світом. Також він надіслав сигнал моральної підтримки протестувальникам, сказавши, що міжнародна спільнота є свідком їхньої «мужності та гідності».
Коли ж один із репортерів запитав президента Обаму про те, чому він зволікав з гострими виступами, той відповів, що хоча і були сумніви щодо перебігу виборів, вирішувати їхній результат – це не справа Америки. А от коли вже почалося насильство, то адміністрація виступила різко проти нього.
У критиків Обами свої аргументи
Проте, виглядає, що Обамі не вдалося переконати своїх критиків. Джона Ґольдберґ, оглядач консервативного видання The National Review Online, говорить, що бажання будь-якою ціною сісти за стіл переговорів із Іраном замилило політичний зір президента США.
«Вся його уява про світ втратила сенс через події останніх 10 днів. Тим неменше, Обама хапався за цю свою ідею-фікс щодо дипломатії. Після цього кровопролиття, що ми бачили, ідея, що з цим хлопцем можна сісти за стіл переговорів, вже не пройде ані у внутрішній, ані у зовнішній політиці. І я гадаю, Обама би мав звернути увагу на цю реальність», – зазначив Джона Ґольдберґ.
Він також зауважив, що Обамі в його виступі бракувало «моральної ясності» у ставленні до уряду, що стріляє у протестувальників.
«Серед критиків багато з тих, хто хотів бомбардувати Іран»
Проте інший оглядач, автор кількох книжок про американську політику в Ірані, Стівен Кінзер говорить, що після всіх помилок цієї політики американський президент не може читати іранцям лекції про демократію.
А щодо самих цих критиків, то за словами Кінзера, серед них є багато з тих, хто минулого року хотів бомбардувати Іран.
«Якби вони зробили те, що хотіли, то багатьох із тих людей, які нині протестують на вулицях і виборюють свої демократичні права, просто не було б серед живих», – наголосив Стівен Кінзер.
Він каже, що шанс для переговорів буде, навіть, якщо при владі залишиться Ахмадінеджад, бо цього вимагають американські зовнішні інтереси. Сам президент Обама на перс-конференції відмовився обговорювати будь-які майбутні сценарії. Він сказав, що його подальші дії залежатимуть від того, як розвиватимуться події в Ірані.
(Прага – Київ)
«Сполучені Штати та міжнародне співтовариство обурені погрозами, побиттям та арештами останніх кількох днів. Я гостро засуджую несправедливі дії і приєднуюсь до співчуття, що його висловлює американський народ з приводу втрати кожного невинного життя», – заявив президент США.
Обама попередив керівництво Ірану, що його ставлення до протестів матиме визначальне значення для майбутніх відносин Ірану зі світом. Також він надіслав сигнал моральної підтримки протестувальникам, сказавши, що міжнародна спільнота є свідком їхньої «мужності та гідності».
Коли ж один із репортерів запитав президента Обаму про те, чому він зволікав з гострими виступами, той відповів, що хоча і були сумніви щодо перебігу виборів, вирішувати їхній результат – це не справа Америки. А от коли вже почалося насильство, то адміністрація виступила різко проти нього.
У критиків Обами свої аргументи
Проте, виглядає, що Обамі не вдалося переконати своїх критиків. Джона Ґольдберґ, оглядач консервативного видання The National Review Online, говорить, що бажання будь-якою ціною сісти за стіл переговорів із Іраном замилило політичний зір президента США.
«Вся його уява про світ втратила сенс через події останніх 10 днів. Тим неменше, Обама хапався за цю свою ідею-фікс щодо дипломатії. Після цього кровопролиття, що ми бачили, ідея, що з цим хлопцем можна сісти за стіл переговорів, вже не пройде ані у внутрішній, ані у зовнішній політиці. І я гадаю, Обама би мав звернути увагу на цю реальність», – зазначив Джона Ґольдберґ.
Він також зауважив, що Обамі в його виступі бракувало «моральної ясності» у ставленні до уряду, що стріляє у протестувальників.
«Серед критиків багато з тих, хто хотів бомбардувати Іран»
Проте інший оглядач, автор кількох книжок про американську політику в Ірані, Стівен Кінзер говорить, що після всіх помилок цієї політики американський президент не може читати іранцям лекції про демократію.
А щодо самих цих критиків, то за словами Кінзера, серед них є багато з тих, хто минулого року хотів бомбардувати Іран.
«Якби вони зробили те, що хотіли, то багатьох із тих людей, які нині протестують на вулицях і виборюють свої демократичні права, просто не було б серед живих», – наголосив Стівен Кінзер.
Він каже, що шанс для переговорів буде, навіть, якщо при владі залишиться Ахмадінеджад, бо цього вимагають американські зовнішні інтереси. Сам президент Обама на перс-конференції відмовився обговорювати будь-які майбутні сценарії. Він сказав, що його подальші дії залежатимуть від того, як розвиватимуться події в Ірані.
(Прага – Київ)
