Атмосферу минулих століть у день свята відтворюють працівники музею, перевдягнені у костюми лицарів, вельмож, античних героїв. Вони супроводжують гостей до експонатів.
Тут майже усі твори мистецтва – колишнє майно українського колекціонера Богдана Ханенка, між тим деякі з них – подарунки від меценатів.
Музею Ханенків презентували колекцію окімоно
Особливу увагу привертає найбагатша в Україні колекція східного мистецтва, тут представлені твори з Китаю, Японії, Тибету, Монголії. Сьогодні вона поповнилась дарунком мецената Олександра Фельдмана – 12 фігурок окімоно з власної колекції. Окімоно – це декоративні скульптури, вирізані з кістки, зазвичай слонової. Серед подарованих фігурок – твори майстерні Мія-о. Фігурки зображають як реальних істот, так і одного з найпопулярніших в Японії міфічних героїв – бога щастя. Доповнює уявлення про мистецтво різьблення зі слонової кістки твір невідомого китайського майстра «Пекінська капуста».
Сьогоднішній дар для музею особливо цінний, оскільки тут окімоно практично немає. Коли Ханенки збирали свою колекцію, це мистецтво ще не було предметом колекціонування.
Завідувачка відділу східного мистецтва Галина Біленко розповіла: «Пам’ятки японського мистецтва – своєрідні пам’ятки, вони представляють скульптуру доби Мейдзі, коли в Японії починають створювати речі для європейського ринку. Декоративна скульптура окімоно дуже тісно та генетично пов’язана з японською національною мініатюрною скульптурою нецке – мініатюрні скульптури, що відігравали роль брелока в національному костюмі. Тільки окімоно значно більші та яскравіші у декоративному відношенні».
Олександр Фельдман не зупинився на коштовному подарункові сьогодні і приготував для музею сюрприз. «Зараз закінчується оформлення. І до цієї виставки скульптур зі слонової кістки буде подарований музею японський живопис 19 століття. Гадаю місяців через два це буде у вас», –зазначив пан Фельдман.
Українські меценати
Отримувати дарунки музею доводиться нечасто, але згадують про них із теплотою. Наприклад, Максима Попова, який за власний кошт зібрав та видав записки Богдана Ханенка. Експерти оцінюють цю роботу у 150 тисяч гривень.
Або Василя Новицького – австрійця українського походження, який подарував музею тибетську буддійську ритуальну чашу, виконану з черепа праведника.
Можливо, буде час, коли подарунків буде більше. А ще – достатньо фінансування.
Директор музею Ханенків Віра Виноградова звернула увагу на суто «господарські» проблеми, зокрема, підтримання певної температури у місцях виставлення і зберігання експонатів. «Клімат – контроль! Ви бачите, яка нині температура, а це роботи, яким вже багато років. Але це коштує біля мільйона доларів. Ми вели перемовини з однією з австрійських фірм, які мають досвід в цьому плані, але немає грошей, про що говорити? Ще треба відреставрувати будиночок поруч. П’ять мільйонів гривень і ми збираємось тут влаштувати фотосховище», – зауважила директор музею.
(Київ – Прага)
Тут майже усі твори мистецтва – колишнє майно українського колекціонера Богдана Ханенка, між тим деякі з них – подарунки від меценатів.
Музею Ханенків презентували колекцію окімоно
Особливу увагу привертає найбагатша в Україні колекція східного мистецтва, тут представлені твори з Китаю, Японії, Тибету, Монголії. Сьогодні вона поповнилась дарунком мецената Олександра Фельдмана – 12 фігурок окімоно з власної колекції. Окімоно – це декоративні скульптури, вирізані з кістки, зазвичай слонової. Серед подарованих фігурок – твори майстерні Мія-о. Фігурки зображають як реальних істот, так і одного з найпопулярніших в Японії міфічних героїв – бога щастя. Доповнює уявлення про мистецтво різьблення зі слонової кістки твір невідомого китайського майстра «Пекінська капуста».
Сьогоднішній дар для музею особливо цінний, оскільки тут окімоно практично немає. Коли Ханенки збирали свою колекцію, це мистецтво ще не було предметом колекціонування.
Завідувачка відділу східного мистецтва Галина Біленко розповіла: «Пам’ятки японського мистецтва – своєрідні пам’ятки, вони представляють скульптуру доби Мейдзі, коли в Японії починають створювати речі для європейського ринку. Декоративна скульптура окімоно дуже тісно та генетично пов’язана з японською національною мініатюрною скульптурою нецке – мініатюрні скульптури, що відігравали роль брелока в національному костюмі. Тільки окімоно значно більші та яскравіші у декоративному відношенні».
Олександр Фельдман не зупинився на коштовному подарункові сьогодні і приготував для музею сюрприз. «Зараз закінчується оформлення. І до цієї виставки скульптур зі слонової кістки буде подарований музею японський живопис 19 століття. Гадаю місяців через два це буде у вас», –зазначив пан Фельдман.
Українські меценати
Отримувати дарунки музею доводиться нечасто, але згадують про них із теплотою. Наприклад, Максима Попова, який за власний кошт зібрав та видав записки Богдана Ханенка. Експерти оцінюють цю роботу у 150 тисяч гривень.
Або Василя Новицького – австрійця українського походження, який подарував музею тибетську буддійську ритуальну чашу, виконану з черепа праведника.
Можливо, буде час, коли подарунків буде більше. А ще – достатньо фінансування.
Директор музею Ханенків Віра Виноградова звернула увагу на суто «господарські» проблеми, зокрема, підтримання певної температури у місцях виставлення і зберігання експонатів. «Клімат – контроль! Ви бачите, яка нині температура, а це роботи, яким вже багато років. Але це коштує біля мільйона доларів. Ми вели перемовини з однією з австрійських фірм, які мають досвід в цьому плані, але немає грошей, про що говорити? Ще треба відреставрувати будиночок поруч. П’ять мільйонів гривень і ми збираємось тут влаштувати фотосховище», – зауважила директор музею.
(Київ – Прага)
