45-річний Юнус-Бек Євкуров став президентом Інгушетії у жовтні минулого року. Колишній десантник отримав доручення Кремля подбати про стабільність в Інгушетії, але тепер сам став жертвою замаху. У понеділок вранці на шляху президентського кортежу вибухнув замінований автомобіль. В результаті нападу вбито двох його охоронців, а брата поранено. Президента Євкурова прооперували, а ввечері на спеціальному літаку відправили на лікування до однієї з московських клінік.
Метод замаху і те, що п’ять років тому цього ж дня інгушські і чеченські бойовики напали на місцеве міністерство внутрішніх справ, вказує на те, що з Євкуровим хотіли поквитатися представники північнокавказького руху опору.
У квітневому відеозверненні лідер повстанців Доку Умаров попередив, що цей рік буде роком наступу. За останні три тижні бойовики вбили міністра внутрішніх справ Дагестану і двох чільних інгушських урядовців.
Інгушетія – одна з найбідніших і найбільш нестабільних російських республік. Коли Євкуров отримав нову посаду минулого року, то, в першу чергу, взявся за викорінення корупції. Він навіть оприлюднив номер свого мобільного телефону, щоб заохотити людей прямо повідомляти про хабарників та несвоєчасну виплату зарплатні. На відміну від свого попередника, він також регулярно зустрічався з представниками місцевої громади, щоб вислухати їхні скарги.
Але чимало опозиціонерів і далі називають його «маріонеткою Кремля».
«Бандити» не здаються
Президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що організаторам замаху на президента Інгушетії була не до вподоби його діяльність.
«За останній час було зроблено багато особисто президентом Інгушетії для того, щоб навести порядок, а з іншого – розбудувати громадянський мир у республіці. Ця активність не подобається бандитам», – зазначив російський президент.
Юнус-Бек Євкуров не зміг виконати головного завдання Кремля – нейтралізувати інгушське крило північнокавказького руху опору. В результаті сутичок в Інгушетії від початку цього року загинули 58 осіб, включно з 18 правоохоронцями і військовими. У відповідь місцева міліція регулярно затримувала молодих чоловіків, які відверто сповідують іслам, називаючи їх «ісламськими бойовиками». А минулого місяця Євкуров погодився з пропозицією чеченського президента Рамзана Кадирова спільно боротися з так званими бандитами.
Реагуючи на замах на інгушського лідера, президент Росії оголосив про те, що посилає до республіки спеціального представника, який представлятиме федеральну владу. Але цей напад, на думку оглядачів, знову засвідчив неефективність «антитерористичної» стратегії Кремля на Північному Кавказі.
(Прага – Київ)
Метод замаху і те, що п’ять років тому цього ж дня інгушські і чеченські бойовики напали на місцеве міністерство внутрішніх справ, вказує на те, що з Євкуровим хотіли поквитатися представники північнокавказького руху опору.
У квітневому відеозверненні лідер повстанців Доку Умаров попередив, що цей рік буде роком наступу. За останні три тижні бойовики вбили міністра внутрішніх справ Дагестану і двох чільних інгушських урядовців.
Інгушетія – одна з найбідніших і найбільш нестабільних російських республік. Коли Євкуров отримав нову посаду минулого року, то, в першу чергу, взявся за викорінення корупції. Він навіть оприлюднив номер свого мобільного телефону, щоб заохотити людей прямо повідомляти про хабарників та несвоєчасну виплату зарплатні. На відміну від свого попередника, він також регулярно зустрічався з представниками місцевої громади, щоб вислухати їхні скарги.
Але чимало опозиціонерів і далі називають його «маріонеткою Кремля».
«Бандити» не здаються
Президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що організаторам замаху на президента Інгушетії була не до вподоби його діяльність.
«За останній час було зроблено багато особисто президентом Інгушетії для того, щоб навести порядок, а з іншого – розбудувати громадянський мир у республіці. Ця активність не подобається бандитам», – зазначив російський президент.
Юнус-Бек Євкуров не зміг виконати головного завдання Кремля – нейтралізувати інгушське крило північнокавказького руху опору. В результаті сутичок в Інгушетії від початку цього року загинули 58 осіб, включно з 18 правоохоронцями і військовими. У відповідь місцева міліція регулярно затримувала молодих чоловіків, які відверто сповідують іслам, називаючи їх «ісламськими бойовиками». А минулого місяця Євкуров погодився з пропозицією чеченського президента Рамзана Кадирова спільно боротися з так званими бандитами.
Реагуючи на замах на інгушського лідера, президент Росії оголосив про те, що посилає до республіки спеціального представника, який представлятиме федеральну владу. Але цей напад, на думку оглядачів, знову засвідчив неефективність «антитерористичної» стратегії Кремля на Північному Кавказі.
(Прага – Київ)