До двох сотень разів піднімався на Говерлу журналіст Володимир Безгачнюк. Пам’ятає часи, коли далі контрольно-пропускного пункту на в’їзді в заповідне Говерлянське лісництво транспорт не пускали, кілометрів дев’ять до спортивної бази «Заросляк» треба було йти пішки. Каже, хто був не підготовлений до таких походів, це розумів якраз на цьому відтинку шляху.
«Всі думають, що Говерла – то така собі гірка, на яку просто зібратись, пройтись, як по бульвару. Насправді Говерла дуже важка для сходження, найважчої категорії. Я би категорично не пускав туди непідготовлених туристів, особливо коли без провідника йдуть великі групи».
Менше туристів – Говерла «відпочиває»
За рік на Говерлу піднімаються три-чотири тисячі туристів. Масові сходження формально заборонені ще у 2003 році розпорядженням тодішнього голови обласної держадміністрації. Хоча винятки робляться чи не щороку.
Трагічно закінчилося літнє у 2005 році, коли одразу більше 10 тисяч людей піднялося на вершину і потрапило в грозу. А ще до цього випадку науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу визначали рекреаційне навантаження на Говерлу – за день не більше 200 туристів.
Зараз туристів менше, бо до «Заросляка» автобусом не під’їдеш – після минулорічної повені ще не відремонтована дорога, лише у другому кварталі обіцяють виділити на неї 1 млн. 450 тис. грн. Каже заступник директора Карпатського національного природного парку Петро Попович.
«Транспортні засоби, тільки легкові, можуть просуватися від КП до «Заросляка», тому що частково пошкоджено дорогу і опірні стінки вздовж ріки Прут. Зараз фактично піші і легковики проходять», – зазначив Петро Попович.
Вбачають в цьому і свої плюси, бо на Говерлу менше антропогенне навантаження. Кажуть, вершина зараз значно чистіша. Встановлені ящики для сміття біля підніжжя, є два прибиральники від національного парку, які постійно піднімаються на гору. Екологічні акції проводять школярі. Навіть випустили спеціальні листівки, роздають туристам – якщо ті мають коли їх читати.
Маркування маршрутів задля безпеки
А перед походом у Карпати варто б багатьом пригадати правила поведінки в горах. Навіть влітку погода змінюється раптово, роблячи сходження небезпечним. Лише за місяць кілька повідомлень МНС: 2 травня заблукала група з двох десятків туристів, через кілька днів ще семеро, наприкінці місяця – пошуки дев’яти підлітків, які самовільно пішли в гори. Рік взагалі розпочався з трагедії – двоє туристів загинули.
До листопада на Говерлі спеціальне маркування туристичних маршрутів проведуть члени регіональної фундації «Карпатські стежки» з Калуша, які стали переможцями обласного конкурсу туристичних проектів. Основна ідея їхнього проекту – безпека, наголошує керівник фундації Василь Гутиряк. «Що не рік – смертельні випадки на Говерлі. Хочемо забетонувати стовпчики яскравого кольору, щоб їх можна було побачити і в погану погоду. Турист безпечніше себе почуватиме. Це буде орієнтир».
За вісім років діяльності регіональна фундація «Карпатські стежки» промаркувала майже 400 км туристичних маршрутів і відновила перший український високогірний притулок для туристів між горами Паренка і Грофа. На Говерлі встановлять орієнтири ще до кінця осені.
(Івано-Франківськ – Київ – Прага)
«Всі думають, що Говерла – то така собі гірка, на яку просто зібратись, пройтись, як по бульвару. Насправді Говерла дуже важка для сходження, найважчої категорії. Я би категорично не пускав туди непідготовлених туристів, особливо коли без провідника йдуть великі групи».
Менше туристів – Говерла «відпочиває»
За рік на Говерлу піднімаються три-чотири тисячі туристів. Масові сходження формально заборонені ще у 2003 році розпорядженням тодішнього голови обласної держадміністрації. Хоча винятки робляться чи не щороку.
Трагічно закінчилося літнє у 2005 році, коли одразу більше 10 тисяч людей піднялося на вершину і потрапило в грозу. А ще до цього випадку науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу визначали рекреаційне навантаження на Говерлу – за день не більше 200 туристів.
Зараз туристів менше, бо до «Заросляка» автобусом не під’їдеш – після минулорічної повені ще не відремонтована дорога, лише у другому кварталі обіцяють виділити на неї 1 млн. 450 тис. грн. Каже заступник директора Карпатського національного природного парку Петро Попович.
«Транспортні засоби, тільки легкові, можуть просуватися від КП до «Заросляка», тому що частково пошкоджено дорогу і опірні стінки вздовж ріки Прут. Зараз фактично піші і легковики проходять», – зазначив Петро Попович.
Вбачають в цьому і свої плюси, бо на Говерлу менше антропогенне навантаження. Кажуть, вершина зараз значно чистіша. Встановлені ящики для сміття біля підніжжя, є два прибиральники від національного парку, які постійно піднімаються на гору. Екологічні акції проводять школярі. Навіть випустили спеціальні листівки, роздають туристам – якщо ті мають коли їх читати.
Маркування маршрутів задля безпеки
А перед походом у Карпати варто б багатьом пригадати правила поведінки в горах. Навіть влітку погода змінюється раптово, роблячи сходження небезпечним. Лише за місяць кілька повідомлень МНС: 2 травня заблукала група з двох десятків туристів, через кілька днів ще семеро, наприкінці місяця – пошуки дев’яти підлітків, які самовільно пішли в гори. Рік взагалі розпочався з трагедії – двоє туристів загинули.
До листопада на Говерлі спеціальне маркування туристичних маршрутів проведуть члени регіональної фундації «Карпатські стежки» з Калуша, які стали переможцями обласного конкурсу туристичних проектів. Основна ідея їхнього проекту – безпека, наголошує керівник фундації Василь Гутиряк. «Що не рік – смертельні випадки на Говерлі. Хочемо забетонувати стовпчики яскравого кольору, щоб їх можна було побачити і в погану погоду. Турист безпечніше себе почуватиме. Це буде орієнтир».
За вісім років діяльності регіональна фундація «Карпатські стежки» промаркувала майже 400 км туристичних маршрутів і відновила перший український високогірний притулок для туристів між горами Паренка і Грофа. На Говерлі встановлять орієнтири ще до кінця осені.
(Івано-Франківськ – Київ – Прага)
