Лише два спекотних червневих дні, і вже надвечір минулої середи – сильний дощ із вітром і градом, котрий наскрізь пробивав шибки. Любешівці розповідають: на місці городини за кілька хвилин залишилися лише неправильної форми градові кулі – розкидало полуниці, повністю побило картоплю й зернові. Вітер позносив покрівлі, поламав дерева у старовинному Любешівському парку, розвертав придорожні знаки. А тим часом дощ продовжував лити. Старожили, яким негоду бачити не вперше, кажуть, що такої все ж вони не пригадують.
На підтримку сподівайся, та сам не дрімай
Утім, паніки не було. Волиняни навчилися швидко реагувати і виручати один одного ще в минулі кроки, коли стихія захоплювала здебільшого північну частину області. Тому коли нині до Любешова прибула Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, основні роботи на найбільш необхідних для життєдіяльності району об’єктах були вже зроблені, – розповів голова Любешівської райдержадміністрації Василь Корець.
За словами Василя Кореця, половина житлових будинків поремонтована – люди робили все своїми силами, будівельні організації завезли шифер, цемент, цеглу. Шість бригад працівників «Волиньагробуду» перекрили школу, Будинок культури і перейшли на приватний сектор. «Тим часом збираємо посівний матеріал для індивідуального сектору та сільгосппідприємств», – додав Василь Корець.
Оскільки область змогла виділити з бюджету лише 120 тисяч коштів на ліквідацію наслідків, то і матеріали підприємці надавали, і виконували ремонтні роботи авансом. А вже коли Юлія Тимошенко на власні очі переконалася в масштабах руйнувань і збитків, було ухвалене рішення про виділення коштів.
За кілька днів до волинської негоди подібна спіткала Радивилівський район Рівненщини. Як розповів керівник агролану «Крупець» Володимир Варфалюк, збитки тут також чималі – стихія пошарпала 800 гектарів кукурудзяних полів і повністю знищила пшеницю, ячмінь і ріпак на такій же площі: «Ішла лавина, перепелині яйця – був розмір граду, і це тривало 20 хвилин. На тих площах маємо збитки близько двох з половиною мільйонів гривень, а якщо не підніметься кукурудза, то п’ять мільйонів. Ми чекаємо допомоги. До речі, ця хмара зачепила і Львівщину, Радехів, Бродівський район, і завершилося це лихо в Дубенському районі».
Втім, про допомогу цим територіям на виїзній нараді за участю Прем’єра не йшлося. Причин кілька. Негода на Рівненщині і Львівщині все ж мала менші масштаби, хоча й тут частково були вибиті шибки у 70 будинках (на Волині – більше тисячі пошкоджених осель), а сільськогосподарська продукція загалом зіпсована на майже трьох тисячах гектарів.
Страхувати угіддя та майно
На Рівненщині обласна комісія підготувала звернення до Кабінету Міністрів про допомогу, однак оскільки це надзвичайна ситуація не регіонального рівня, то надії на допомогу з Держбюджету невеликі.
По-друге, в минулому році Рівненщина таки отримала 20 мільйонів коштів на ліквідацію наслідків природної стихії (просили 36), однак згодом кілька депутатів з Рівненщини почали звинувачувати владу в неправильному розподілі цих коштів, і було навіть ухвалене рішення повернути вже власне використані гроші до бюджету.
Нині ж на Волині основний акцент роблять на допомозі населенню, індивідуальному сектору, а не аграрним підприємствам (котрі все ж отримають по півтори тисячі гривень за кожен втрачений гектар продукції). 50 гривень за кожну втрачену сотку для людей, які вже не встигнуть виростити цьогорічний урожай, є не зайвими. Гроші роздаватимуть за тією ж схемою, що й минулого року. Як відомо, згодом були виявлені зловживання під час їхнього розподілу.
І рівненська , і волинська влада наголошують, що ще минулого року попереджали людей, щоб вони страхували свої угіддя та майно. Але до цих порад селяни не дослухалися.
Водночас перший заступник голови облдержадміністрації Віталій Заремба направив лист міністру аграрної політики України з проханням пришвидшити вирішення низки проблемних питань аграрної галузі. Зокрема, відшкодування із держбюджету сільгоспвиробникам сум податку на додану вартість – за продані переробним підприємствам молоко і м'ясо. Питань підтримки державою такої ризикованої галузі, як сільське господарство, накопичилося чимало – аж до відновлення раніше ухваленої програми підтримки агропромислових підприємств на так званих депресивних територіях.
(Рівне-Луцьк – Київ – Прага)
