Колоритна особистість з барвистою біографією, переважно у темних відтінках. Родом він з Танзанії, звуть Ахмед Хальфан Гайлані. Згідно з обвинуваченням, кар’єру міжнародного терориста почав 1998-го року, коли велосипедом розвозив тротил і кисневі балони, складові частини бомб, що ними 7-го серпня того року були підірвані американські посольства у Найробі, Кенії, і Дар-ес-Саламі, Танзанії. 
Архівна фотографія. Танзанієць Ахмед Хальфан Гайлані
Від молодих років Гайлані був членом організації «Аль-Каїда», яка влаштувала теракти. Внаслідок вибухів загинуло 224 особи, включно з 12 американцями. Тисячі людей зазнали поранень. Обвинувачення проти Гайлані американське правосуддя висунуло того ж року, але заочно, бо він вчасно втік з Африки і знайшовся у Пакистані, в осередку «Аль-Каїди». Ахмед Гайлані займався там виготовленням фальшивих документів, тренував бойовиків у таборі підготовки терористів, а потім, як стверджує прокуратура, служив особистим тілоохоронцем Усами бін Ладена.
Схопили Гайлані 2004 року там-таки у Пакистані, а ще через 2 роки перевели до тюрми на базі Гуантанамо як особливо небезпечного в’язня. Тепер привезли його літаком з Куби до Нью-Йорка, де у вівторок 9 червня Гайлані постав перед федеральним суддею у Манхеттені. З цього приводу міністерство юстиції США опублікувало заяву, де, зокрема, говориться, що «Ахмед Гайлані понесе відповідальність за... загибель 224 осіб. Міністерство юстиції здавна захоплює і успішно судить підозрюваних у тероризмі, проводячи їх крізь систему правосуддя як кримінальних злочинців».
Закриття Гуантанамо наражається на проблеми
Труднощі й проблеми із закриттям тюрми виникають на кожному кроці, попри оптимістичні запевнення міністерства юстиції США. Конгрес відмовився виділяти на прохання адміністрації президента Барака Обами 80 мільйонів доларів – видатки, пов’язані з ліквідацією тюрми. Небажання своє законодавці пояснюють тим, що, як показують опитування громадської думки, більшість американців не хоче, щоб бойовиків, захоплених переважно в Афганістані та Пакистані, утримували у в’язницях на території США за рахунок платників податків.
Труднощі визнав і міністр юстиції США Ерик Голдер, який заявив: «Щоб закрити Гуантанамо, ми всі мусимо йти на жертви, ми повинні ухвалювати непопулярні рішення».
Наприклад, серед 240 в’язнів, що залишилися у тюрмі на базі Гуантанамо, десь 50, як вважає слідство, вже не становлять загрози, і їх можна було б випустити. Скажімо, 17 уйгурів, китайських громадян, членів войовничого так званого «Ісламського руху Східного Туркестану». Американський суд вирішив, що тримати їх за ґратами нема підстав і треба випустити. Але куди?
Офіційний Вашингтон звертався до союзних урядів (канадського, іспанського, німецького, португальського, італійського) з проханням забрати уйгурів собі «на перевиховання». Союзники категорично відмовляються. Отож, проблеми залишаються.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
Від молодих років Гайлані був членом організації «Аль-Каїда», яка влаштувала теракти. Внаслідок вибухів загинуло 224 особи, включно з 12 американцями. Тисячі людей зазнали поранень. Обвинувачення проти Гайлані американське правосуддя висунуло того ж року, але заочно, бо він вчасно втік з Африки і знайшовся у Пакистані, в осередку «Аль-Каїди». Ахмед Гайлані займався там виготовленням фальшивих документів, тренував бойовиків у таборі підготовки терористів, а потім, як стверджує прокуратура, служив особистим тілоохоронцем Усами бін Ладена.
Схопили Гайлані 2004 року там-таки у Пакистані, а ще через 2 роки перевели до тюрми на базі Гуантанамо як особливо небезпечного в’язня. Тепер привезли його літаком з Куби до Нью-Йорка, де у вівторок 9 червня Гайлані постав перед федеральним суддею у Манхеттені. З цього приводу міністерство юстиції США опублікувало заяву, де, зокрема, говориться, що «Ахмед Гайлані понесе відповідальність за... загибель 224 осіб. Міністерство юстиції здавна захоплює і успішно судить підозрюваних у тероризмі, проводячи їх крізь систему правосуддя як кримінальних злочинців».
Закриття Гуантанамо наражається на проблеми
Труднощі й проблеми із закриттям тюрми виникають на кожному кроці, попри оптимістичні запевнення міністерства юстиції США. Конгрес відмовився виділяти на прохання адміністрації президента Барака Обами 80 мільйонів доларів – видатки, пов’язані з ліквідацією тюрми. Небажання своє законодавці пояснюють тим, що, як показують опитування громадської думки, більшість американців не хоче, щоб бойовиків, захоплених переважно в Афганістані та Пакистані, утримували у в’язницях на території США за рахунок платників податків.
Труднощі визнав і міністр юстиції США Ерик Голдер, який заявив: «Щоб закрити Гуантанамо, ми всі мусимо йти на жертви, ми повинні ухвалювати непопулярні рішення».
Наприклад, серед 240 в’язнів, що залишилися у тюрмі на базі Гуантанамо, десь 50, як вважає слідство, вже не становлять загрози, і їх можна було б випустити. Скажімо, 17 уйгурів, китайських громадян, членів войовничого так званого «Ісламського руху Східного Туркестану». Американський суд вирішив, що тримати їх за ґратами нема підстав і треба випустити. Але куди?
Офіційний Вашингтон звертався до союзних урядів (канадського, іспанського, німецького, португальського, італійського) з проханням забрати уйгурів собі «на перевиховання». Союзники категорично відмовляються. Отож, проблеми залишаються.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
