– Разом із канадсько-австрійською фірмою «Магна» інвестувати в «Опель» мають намір російські «Сбербанк» і автомобілебудівник ГАЗ. Професоре Діц, чого очікують росіяни від таких інвестицій?
– Росіяни сподіваються, звичайно, дістати доступ до сучасних автомобільних технологій. Як відомо, продукція російської автомобільної промисловості з технологічної точки зору не конкурентоспроможна на світових ринках. А «Опель» – це партнер, який володіє сучасними технологіями. Саме це й зацікавило російське підприємство вступити в таку кооперацію.
– А що, власне, матиме сам «Опель» від співпраці з росіянами?
– «Опель» пов’язує з такою співпрацею, зрозуміло, сподівання отримати кращий доступ до російського ринку. Автомобільний ринок у СНД загалом у наступні роки зростатиме. Звичайно, така перспектива є дуже привабливою для «Опеля».
– Пане професоре, Ви говорите про перспективу, про майбутнє. Але «Опель» потребує допомоги вже зараз. Тут виглядає не все так рожево. Маю на увазі російський автомобільний ринок. Згідно з останніми повідомленнями, у травні цей ринок обвалився майже на 60 відсотків. Через економічну кризу чимало споживачів там не мають фінансової впевненості в майбутньому…
– У короткостроковій перспективі всі ринки і особливо російський ринок справді страждають від дуже сильного скорочення попиту. Але таке партнерство розраховане на довгострокову перспективу, якщо воно взагалі ще відбудеться. Ми ще не знаємо, як усе точно виглядатиме. Я цілком розділяю сумніви, які має і федеральний уряд Німеччини, в тому, чи знайдена концепція взагалі матиме успіх. Але хочу наголосити, що йдеться про довгострокові перспективи. У короткостроковій же перспективі буде звичайно вкрай складно змусити підприємство запрацювати.
– Які ризики від такої співпраці Ви бачите для «Опеля»?
– Великим ризиком є те, що «Опель» замалий, щоб вижити на світовому ринку. Щорічно «Опель» продає приблизно 1,5 мільйона авто. Цього замало для конкурентоспроможності. Тобто, треба якомога швидше збільшити обсяги збуту. Цей крок потрібно зробити. І, звичайно, тут важливо якомога швидше зі своїм партнером замислитися над питанням, як розширити ринок збуту. Цього буде не достатньо разом із ГАЗом зміцнювати позиції на російському ринку. Потрібно подумати також про відкриття інших ринків – наприклад, Туреччина, Іран або також інші країни Східної Європи. Тобто, тут потрібна концепція, щоб вийти на зовсім інший рівень. Але хочу ще раз наголосити, що зараз ситуація в автомобільному бізнесі дуже складна.
– Хто, на Вашу думку, міг би запропонувати цікаву концепцію розвитку, крім «Магни» та росіян?
– Я особисто завжди вважав кращим об’єднання «Опель» із «Фіатом» – вже хоча б тому, що разом із «Фіатом» можна було б дуже швидко піднятися на інший рівень стосовно обсягів збуту. Досягти цього допомогли б ефекти синергії: можна було б разом розробляти двигуни, які використовувалися б як в моделях «Опеля», так і в моделях «Фіату». Не слід забувати, що «Фіат» щорічно продає понад три мільйони машин. Отже, разом обсяги збуту можна було б підняти до п’яти мільйонів авто. Однак ухвалили інше рішення, оскільки кооперація з «Фіат» несе із собою більші ризики щодо втрати в Німеччині робочих місць.
(Берлін – Прага – Київ)
– Росіяни сподіваються, звичайно, дістати доступ до сучасних автомобільних технологій. Як відомо, продукція російської автомобільної промисловості з технологічної точки зору не конкурентоспроможна на світових ринках. А «Опель» – це партнер, який володіє сучасними технологіями. Саме це й зацікавило російське підприємство вступити в таку кооперацію.
– А що, власне, матиме сам «Опель» від співпраці з росіянами?
– «Опель» пов’язує з такою співпрацею, зрозуміло, сподівання отримати кращий доступ до російського ринку. Автомобільний ринок у СНД загалом у наступні роки зростатиме. Звичайно, така перспектива є дуже привабливою для «Опеля».
– Пане професоре, Ви говорите про перспективу, про майбутнє. Але «Опель» потребує допомоги вже зараз. Тут виглядає не все так рожево. Маю на увазі російський автомобільний ринок. Згідно з останніми повідомленнями, у травні цей ринок обвалився майже на 60 відсотків. Через економічну кризу чимало споживачів там не мають фінансової впевненості в майбутньому…
– У короткостроковій перспективі всі ринки і особливо російський ринок справді страждають від дуже сильного скорочення попиту. Але таке партнерство розраховане на довгострокову перспективу, якщо воно взагалі ще відбудеться. Ми ще не знаємо, як усе точно виглядатиме. Я цілком розділяю сумніви, які має і федеральний уряд Німеччини, в тому, чи знайдена концепція взагалі матиме успіх. Але хочу наголосити, що йдеться про довгострокові перспективи. У короткостроковій же перспективі буде звичайно вкрай складно змусити підприємство запрацювати.
– Які ризики від такої співпраці Ви бачите для «Опеля»?
– Великим ризиком є те, що «Опель» замалий, щоб вижити на світовому ринку. Щорічно «Опель» продає приблизно 1,5 мільйона авто. Цього замало для конкурентоспроможності. Тобто, треба якомога швидше збільшити обсяги збуту. Цей крок потрібно зробити. І, звичайно, тут важливо якомога швидше зі своїм партнером замислитися над питанням, як розширити ринок збуту. Цього буде не достатньо разом із ГАЗом зміцнювати позиції на російському ринку. Потрібно подумати також про відкриття інших ринків – наприклад, Туреччина, Іран або також інші країни Східної Європи. Тобто, тут потрібна концепція, щоб вийти на зовсім інший рівень. Але хочу ще раз наголосити, що зараз ситуація в автомобільному бізнесі дуже складна.
– Хто, на Вашу думку, міг би запропонувати цікаву концепцію розвитку, крім «Магни» та росіян?
– Я особисто завжди вважав кращим об’єднання «Опель» із «Фіатом» – вже хоча б тому, що разом із «Фіатом» можна було б дуже швидко піднятися на інший рівень стосовно обсягів збуту. Досягти цього допомогли б ефекти синергії: можна було б разом розробляти двигуни, які використовувалися б як в моделях «Опеля», так і в моделях «Фіату». Не слід забувати, що «Фіат» щорічно продає понад три мільйони машин. Отже, разом обсяги збуту можна було б підняти до п’яти мільйонів авто. Однак ухвалили інше рішення, оскільки кооперація з «Фіат» несе із собою більші ризики щодо втрати в Німеччині робочих місць.
(Берлін – Прага – Київ)
